1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи переживе карантин малий та середній бізнес в Україні

17 березня 2020 р.

Український бізнес готується до важких часів через коронавірусну кризу. Закриття у містах на час карантину ресторанів і магазинів може призвести до їхнього банкрутства. Як виживатимуть підприємці?

Тетяна Бедріна думає, що їй доведеться закрити свій бізнес після карантину
Тетяна Бедріна думає, що їй доведеться закрити свій бізнес після карантинуФото: DW/L. Rzheutska

Аби запобігти поширенню коронавірусу, в Україні з 17 березня будуть закриті майже всі торговельні заклади, заклади харчування, обмежене транспортне сполучення між містами та регіонами.

Важкі часи для бізнесу

Малий та середній бізнес вже рахує збитки. "У мене маленька крамничка у київському торговельно-розважальному центрі.  Я останні гроші віддаю за оренду цього закутка і тепер не зможу заробляти і все одно муситиму платити оренду за договором. Я підтримують обмежувальні заходи у зв'язку з карантином, бо це здоров'я, але що робити зі своїм бізнесом, тепер не знаю", - каже Тетяна Бедріна, яка продає косметику та засоби догляду за тілом. Цей, як вона каже, маленький сімейний бізнес їй, очевидно, доведеться закрити, оскільки після карантину вона очікує погіршення економічної ситуації в країні. Мовляв, тоді людям буде не до косметики. "Податкові канікули для підприємців могли б допомогти", - розмірковує Тетяна і сподівається, що українська влада піде на поступки бізнесу та допоможе пережити "фінансовий шторм" через поширення коронавірусу.

Майже всі магазини, які не продають харчі, мають зачинитисяФото: DW/L. Rzheutska

На сайті президента України навіть з'явилася петиція з вимогою влаштувати податкові канікули для підприємств сфери послуг через коронавірус та початок економічної кризи. "Ми змушені були скасувати всі наші тренінги попри те, що проплачена оренда приміщень. Це збитки, які вже не повернути. А ще у квітні треба платити податки. Для бізнесу настають важкі часи", - каже організаторка тренінгів з корпоративного управління Тетяна Шалига. Підприємці у петиції просять українську владу скликати засідання Ради нацбезпеки та оборони (РНБО) та розглянути на ньому питання офіційного визнання на рівні країни  обмежувальних заходів через поширення коронавірусу форс-мажорними обставинами. На думку автора петиції  Олександра Туника, це значно спросить юридичне вирішення питань у зв'язку із заходами як України, так і інших країн-партнерів. "Це особливо важливо, адже деякі обмежувальні заходи можуть призводити до призупинення операційної діяльності підприємств", - вважає Туник.

Влада обіцяє допомогти

Верховна Рада обіцяє допогти підприємцям. У вівторок, 17 березня, депутати зібралися на позачергове засідання, аби проголосувати запакет невідкладних законопроєктів, які покликані допомогти протидіяти поширенню коронавірусу.  Також  був ухвалений законопроєкт щодо підтримки  українського бізнесу під час епідемії. Він передбачає звільнення підприємців від відповідальності за порушення, вчинені в період карантину, в тому числі від пені на два-три місяці, та встановлення  мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по  18 травня 2020 року.  Крім того, законом самозайняті особи на два місяці звільняються від сплати єдиного соціального внеску, призупиняються податкові перевірки, а земельний податок та податок на нерухоме майно під об'єктами, що використовуються у підприємницькій діяльності, можна не сплачувати до кінця травня. Депутати також пропонуют перенести на три місяці набуття чинності законами про обов'язкове застосування касових апаратів, підприємці також звільнятимуться за вимушений простій від податку з доходу фізичних осіб.

"Напівзаходи"?

"Це якісь напівзаходи. Вони не допоможуть бізнесу, оскільки поширються на самозанятих осіб, а для того, щоб підприємці не сплачували податки за своїх робітників, треба буде довести вимушений простій. А ця процедура українським законодавством так зарегульована, що застосувати її просто неможливо", - сказав DW голова комітету з розвитку підприємництва Спілки українських підприємців Андрій Єрашов. Він вважає, що більшість підприємств малого та середнього бізнесу після карантину, стикнувшись з економічною кризою, просто вимушені будуть закритись. За його словами, це особливо торкнеться туристичної галузі, роздрібного рітейлу, пасажирських перевезень, готельного та ресторанного бізнесу.  Дехто вже почав звільняти працівників, аби мінімізувати ризики. "Наш роботодавець вже попросив нас написати заяву на звільнення з 17 березня, бо йому не буде чим нам платити. Обіцяв працевлаштувати після карантину і відкриття магазина, але ж ніхто не знає, коли це все скінчиться. А у мене двоє дітей і чотири кредити, які я взяла на ремонт", - жаліється продавчиня магазину галантереї Вікторія. Вона наймана працівниця. Разом з нею роботодавець звільнив ще трьох співробітників на період карантину.

Карантин торкнувся і всіх торговельно-розважальних центрівФото: DW/L. Rzheutska

Влада і тут обіцяє подбати. У своєму відеовиступі у понеділок, 16 березня, президент України Володимир Зеленський закликав банки запровадити кредитні канікули для українців. "Очікуємо найближчим часом від Нацбанку України, мінфіну та державних і комерційних банків програму кредитних канікул для малого та середнього бізнесу. А також концепцію податкових змін", - заявив Зеленський. Поки що банки не відреагували на таку пропозицію президента. Однак у пакеті законопроєктів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, депутати передбачили підтримку підприємців та найманих працівників, яких звільняють у період карантину. "В цьому законі є звільнення від пені у разі несплати за комунальні послуги, зокрема в період карантину. Також заборонено виселяти людей із приміщень і бізнес із приміщень в разі несплати орендної плати. У договорах щодо переліку форс-мажорів запроваджено поняття карантину. А це є можливістю посилатися на карантин, і деякі договори не зможуть діяти через неспроможність працювати", - сказала журналістам Вікторія Сюмар, депутатка від "Європейської солідарності", членкиня робочої групи, яка напрацьовувала зміни до законодавства через коронавірус.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW