1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи поборе презумпція винуватості нелегальну працю в Україні?

12 лютого 2021 р.

Для боротьби з тіньовою зайнятістю український уряд запроваджує "презумпцію трудових відносин". Лазівок для роботи "по-чорному" стане менше. Однак і тиску на бізнес може побільшати, застерігають критики.

Від 25 до 35 відсотків трудових відносин в Україні перебувають у тіні, констатутють експерти
Від 25 до 35 відсотків трудових відносин в Україні перебувають у тіні, констатутють експертиФото: picture-alliance/dpa/R. Hirschberger

"Оформлювати вас будемо лише після випробувального терміну", - повідомили маркетологині Оксані (ім'я змінене) у відділі кадрів однієї з великих торгівельних мереж на співбесіді. Жінка погодилася на поставлені умови: 15 тисяч гривень на місяць за цивільно-правовим договором. Такі договори формально укладаються на разове виконання якогось певного замовлення або обсягу послуг. Жінці платили гонорар за надані "консультаційні послуги" - без оплачуваної відпустки, пенсійних відрахувань чи лікарняних.

"Презумпція трудових відносин" проти винахідливих роботодавців

За законом випробувальний термін не має перевищувати трьох місяців. Коли цей термін сплив, Оксана не раз зверталася до відділу кадрів щодо оформлення трудового договору, однак чула лише відмовки. "Після пів року роботи, коли справа йшла до скандалу, мене погодилися оформити офіційно на зарплату у сім тисяч гривень. Так у мене з'явилася друга зарплатна банківська картка: на одну я отримувала половину зарплати, а другу мені виплачували як гонорар", - розповідає жінка про свій досвід українських трудових відносин. 

Читайте також: ВР хоче розширити право батька на відпустку при народженні дитини

Досвід Оксани - аж ніяк не виняток. За офіційними даними, які цитує, зокрема, Міжнародна організація праці, у тіні перебуває близько чверті трудових відносин в Україні. В експертних дослідженнях подекуди називається цифра і до 35 відсотків. Це є причиною хронічного дефіциту Пенсійного фонду, який, зокрема, 2020 року склав понад 13 мільярдів гривень. Аби боротися з роботою без сплати соціальних внесків, уряд вирішив змінами до Кодексу законів про працю запровадити "принцип презумпції наявності трудових відносин". Він полягає у тому, що встановлюється сім ознак трудових відносин, за наявності принаймні трьох з яких робота є такою, що виконується в межах трудових відносин. Якщо перевірка контролюючих органів встановить, що людина працює за наявності відповідних ознак, сторони будуть зобов’язані укласти трудовий договір.

Три із семи критеріїв: невичерпний перелік

Урядовий законопроєкт передбачає для констатації трудових відносин наявність щонайменше трьох критеріїв із семи, серед яких: робота виконується за дорученням та під контролем роботодавця на певній посаді за фахом; робота не вимагає конкретного визначеного результату, обсяг робіт за певний період часу чітко не встановлений; наявність наданого роботодавцем робочого місця з дотриманням встановлених ним правил внутрішнього трудового розпорядку; надання роботодавцем обладнення чи інструментів; систематична виплата зарплати; встановлення роботодавцем тривалості робочого часу та часу відпочинку;  відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи.

Експерти побоюються, що під три з перелічених семи критеріїв може підпадати дуже багато різних видів трудових відносин, не всі з яких є класичною найманою працею. Зокрема, юристів найбільше тривожить те, що законопроєкт крім семи описаних критеріїв передбачає, що "можуть бути наявні й інші ознаки з урахуванням специфіки діяльності фізичних та юридичних осіб". "Якщо цей перелік не буде виключним, це буде підставою для зловживань з боку контролюючих органів. Варто очікувати, що це призведе до численних судових спорів щодо того, чи мають місце трудові відносини", - застеріг у розмові з DW Леонід Гілевич з юридичної фірми "Ілляшев та Партнери". Юрист не бачить у новому законопроєкті жодної користі для боротьби з тіньовим працевлаштуванням. За словами Гілевича, всі перелічені у законі критерії визначення трудових відносин вже містяться у різних наявних нормативних актах. Отже, захищати свої права на легальну працю українці можуть і без законодавчих змін.

Жінка прибирає в офісі тричі на тиждень за фіксовану місячну плату: треба брати в штат? Тут як подивитись...Фото: picture-alliance/dpa/R. Hirschberger

"Потрібні чіткі критерії"

Презумпцію наявності трудових відносин, які на свій розсуд визначатиме контролюючий інспектор, Олег Гетьман з Аналітичної експертної платформи порівнює з "презумпцією винуватості" і закликає уряд відмовитись від нього на користь прийнятої у праві "презумпції НЕвинуватості". Разом з групою аналітиків він розробив пропозиції для альтернативного законопроєкту, який передбачає шість критеріїв замість семи. "Ми вважаємо, що жодних додаткових критеріїв на розсуд посадовців бути не може і трудові відносини мають встановлюватись лише за наявності всіх шести критеріїв. Крім того, констатувати наявність цих критеріїв і зобов’язувати укласти трудовий договір має лише суд за поданням перевіряючого органу, а не особисто інспектор", - пояснює Олег Гетьман.

Читайте також: У ФРН масштабна спецоперація через нелегальних працівників з України

Опитані експерти переконані, що встановлення законом чітких критеріїв наявності трудових відносин допоможе протидіяти тіньовій зайнятості лише якщо це буде частиною комплексу заходів уряду. Фахівці в один голос кажуть, що за нинішнього низького рівня довіри до влади, повсюдної корупції і низького рівня ефективності державних інститутів, українців навряд чи вдасться змусити виводити доходи з тіні лише адміністративними методами. В експертному середовищі домінує думка про необхідність знизити навантаження на фонд оплати праці, яке нині сягає 41 відсотка: 18 відсотків податку з доходів (платить робітник), 22 відсотки - єдиний соціальний внесок, включно зі сплатою до пенсійного фонду (платить роботодавець) і 1,5 відсотка - військовий збір.

Знизити податки вдвічі?

Олег Гетьман із колегами з Аналітичної експертної платформи пропонує скоротити навантаження вдвічі до приблизно 20 відсотків, компенсувавши надходженнями від інших податків. "Є чимало законодавчих лазівок і пільг, якими користується великий бізнес. Їх треба скасувати, запровадивши рівні умови. Треба також, наприклад, реформувати податок на нерухомість так, щоби власники розкішних маєтків платили за них належним чином", - каже Гетьман.

Аналітик CASE-Україна Володимир Дубровський також переконаний, що без зниження відрахувань "тіньові зарплати" подолати не вдасться. Експерт у своїх дослідженнях дійшов висновку, що порівняно зі схожими за економічним розвитком і схожими за якістю держуправління країнами, зарплати українців обкладаються чи не найвищими податками і зборами. Зокрема, український рівень навантаження на зарплату співставний із тим, що платять поляки або болгари. "Але взамін українці отримують жалюгідну пенсію. За якістю держуправління, яка визначає рівень довіри до влади і, відповідно, готовність сумлінно платити податки, Україну доцільно порівнювати радше з країнами Латинської Америки, де здебільшого нижчі податки, а не з країнами ЄС", - зауважив Дубровський у розмові з DW. Експерт вважає, що Україна могла би піти шляхом Грузії і взагалі відмовитись від сплати соціального внеску, а мінімальну пенсію виплачувати з держбюджету, заохочуючи громадян до приватного пенсійного страхування. Ставка податку на доходи фізичних осіб у Грузії становить 20 відсотків.

Читайте також: Податки в Німеччині: багаті й бездітні платять більше

Співрозмовники DW в експертних визнають, що політичне рішення про швидке скорочення податків на заробітну плату є малоймовірним - потрібні складні консультації з мінфіном і Міжнародним валютним фондом щодо того, чим саме компенсувати втрати надходжень без розбалансування бюджету і соціальної сфери. Експерти критикують, що досі немає навіть жодних комплексних напрацювань щодо реформи оподаткування фонду оплати праці - ані у Верховній Раді, ані в уряді. Отже, "презумпція трудових відносин" - це, вочевидь, лише  сподівання наповнювати бюджет, а не початок повноцінної реформи, кажуть критики.

Лікарі-заробітчани: як Польща полегшує працевлаштування українським медикам (21.01.2021)

05:15

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW