Підсумки саміту ЄС-Китай щодо війни Росії проти України
Юрій Шейко
1 квітня 2022 р.
Лідери Євросоюзу використали саміт з Китаєм, аби переконати Пекін не підтримувати Росію у її війні проти України. Які аргументи вони використовували та що відповіли керівники КНР - у репортажі DW.
Реклама
За наполяганням Брюсселя війна Росії проти України стала головною темою саміту ЄС-Китай, який відбувся 1 квітня в режимі відеоконференції. Євросоюз представляли президенти Європейської Ради Шарль Мішель та Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). Вранці вони дві години говорили з прем'єром КНР Лі Кецяном, а вдень одну годину - з його головою Сі Цзіньпіном. Такий формат - вибір Пекіна.
"Сьогоднішній саміт не є звичайним, бо це саміт у часи війни", - заявив Мішель. І справді, після саміту не було ні спільної заяви обох сторін, ні спільної пресконференції. За підсумками зустрічі не було жодних практичних результатів, наприклад рішень або домовленостей. Річ у тому, що найважливішою ціллю Брюсселя на цьому саміті був діалог з Пекіном щодо війни РФ проти України. "Головний пріоритет ЄС - зупинити війну якомога швидше та захистити людей в Україні", - додав Мішель.
"Ми закликали Китай допомогти завершити війну в Україні (…) Ми розраховуємо на підтримку Китаю в досягненні тривалого припинення вогню, припиненні невиправданої війни та вирішення драматичної гуманітарної кризи, яку вона спричинила", - зазначив глава Євроради.
Якими аргументами лідери ЄС намагалися переконати керівництво КНР? Урсула фон дер Ляєн нагадала, що Китай обіймає місце постійного члена Ради Безпеки ООН, і тому має "особливу відповідальність". "Китай має вплив на Росію, і тому ми очікуємо від Китаю, що він візьме на себе цю відповідальність, аби завершити війну та повернути Росію за стіл мирних переговорів", - додала вона.
Велику увагу в ЄС приділили й економічним аргументам, зокрема тому, що Євросоюз грає набагато більшу роль для економіки КНР, аніж Росія. "Продовження війни та розлади, які вона створює у світовій економіці, не відповідають нічиїм інтересам, і точно не китайським", - наголосила фон дер Ляєн. І тому в ЄС хочуть, щоб Китай проявив активну позицію. "Рівновіддаленості недостатньо. Важлива активна робота над досягненням миру. І кожен актор повинен грати свою роль", - додала вона.
ЄС закликав КНР не допомагати Росії вести війну проти України
Досі в Євросоюзі не бачили доказів того, що Китай допомагає Росії у військовому плані та в обходженні санкцій, накладених через війну РФ проти України. На саміті лідери ЄС приділили темі санкцій окрему увагу. "Ми дали дуже чітко зрозуміти, що Китай має якщо не підтримати, то щонайменше не перешкоджати нашим санкціям. Жоден громадянин Європи не зрозуміє, якщо Росія отримає будь-яку підтримку у веденні війни. Більше того, це призведе до значної репутаційної шкоди для Китаю в Європі", - заявила президентка Єврокомісії.
Лідери ЄС не відповіли, чи отримали запевнення Сі та Лі не допомагати Росії обходити санкції. Що робитиме ЄС, якщо Китай усе ж це зробить? На це теж не було відповіді. На саміті Мішель і фон дер Ляєн зосередилися на дипломатії та переконуванні своїх колег з КНР за допомогою аргументів.
Реклама
Чи почули в КНР заклики Євросоюзу?
Фон дер Ляєн назвала розмову з Сі та Лі "дуже відкритою та дуже відвертою". Утім, як може бути відвертою розмова, якщо Китай відмовляється називати дії Росії війною? На це запитання кореспондента DW, президентка Єврокомісії відповіла так: "Відверто та відкрито означає, що ми обмінялися дуже чітко відмінними поглядами".
Шарль Мішель визнав, що розбіжності у поглядах між ЄС і КНР лишаються. Але додав, що відверта дискусія є можливістю зблизити їх. "Ми сподіваємося, що наші аргументи, які ми переконано та рішуче повторили, були почути китайською стороною", - зазначив він.
Що Китай відповів ЄС про війну Росії проти України?
МЗС Китаю опублікувало свій пресреліз щодо саміту. У ньому перші п'ять довгих абзаців приділили двостороннім відносинам, що підтверджує, наскільки Євросоюз важливий для КНР. "Китай і ЄС поділяють широкі спільні інтереси та надійну основу для співпраці", - зазначили в заяві. У ній багато ідеться про те, як важливо обом сторонам разом працювати, наприклад, над поглибленням економічної глобалізації.
Сі закликав ЄС "сформувати своє власне сприйняття Китаю, прийняти незалежну політику щодо Китаю та працювати з Китаєм над просуванням стійкого та сталого зростання відносин Китай-ЄС і внесенням у турбулентний світ факторів, які його стабілізуватимуть". Говорячи про "незалежну" політику, Сі, очевидно, мав на увазі незалежну від США.
Другу частину свого пресрелізу МЗС у Пекіні присвятив поглядам Сі на війну Росії проти України. Слово "війна" у заяві не вживається взагалі, натомість говориться про "українську кризу" чи "українське питання". "Сі наголосив, що Китай дуже шкодує, що ситуація в Україні дійшла до того стану, де вона зараз. Позиція Китаю щодо українського питання послідовна та чітка. Китай завжди стоїть на боці миру та робить свої висновки незалежно, засновуючись на особливостях кожного питання", - зазначено у заяві.
Сі Цзіньпін виклав і свій рецепт вирішення "кризи". Це передусім "мирні переговори", які Китай "заохочує на свій власний лад". А міжнародна спільнота повинна створювати "сприятливі умови" для переговорів між Росією та Україною, "замість того, щоб підливати олії у вогонь".
"Причина української кризи полягає у регіональній безпековій напруженості в Європі, яка накопичувалася роками. Фундаментальним рішенням буде задовільнити легітимні безпекові занепокоєння всіх причетних сторін", - зазначили в МЗС Китаю. На думку Сі, Європа, Росія, США та НАТО повинні розпочати діалог та домовитися про "збалансовану, ефективну та сталу безпекову архітектуру в Європі".
Деталей того, як КНР заохочує переговори чи як задовільнити безпекові занепокоєння і України, і Росії, у китайському МЗС не уточнили. Натомість у заяві багато уваги приділили закликам до того, аби "конфлікт" не вийшов за нинішні межі, та не підірівав "глобальну економічну систему".
Санкції: що втратить Росія через війну проти України
Санкції, запроваджені західними країнами проти Росії за напад на Україну, торкнулися найрізноманітніших сфер російської економіки. Обмеження запровадили і приватні компанії. Фотогалерея DW.
Розпочавши війну проти України, президент Росії зіштовхнувся із запровадженими західним світом жорсткими обмежувальними заходами, що руйнують економіку Росії та різко знижують рівень життя росіян. Рейтингове агентство Fitch прогнозує, що внаслідок вторгнення в Україну російська економіка скоротиться у 2022 році на 8 відсотків, а рівень інфляції сягне 18 відсотків.
Фото: Alexander Ermochenko/REUTERS
Велика сімка заморозила резерви ЦБ РФ
Міжнародні резерви Центробанку Росії станом на 18 лютого 2022 року становили 643,2 мільярдів доларів США. У результаті санкцій країн Великої сімки (G7) заморозили близько половини золотовалютних резервів ЦБ РФ приблизно на 300 мільярдів доларів.
Фото: Alexander Heinl/picture alliance
Кредитні картки перестають працювати за кордоном
Міжнародні кредитні системи Mastercard, Visa, American Express та японська JCB призупинили діяльність у Росії. За їхніми картками, випущеними російськими банками, стало неможливо розплачуватись за кордоном, а також оплачувати покупки в іноземних онлайн-магазинах та сервісах. Усередині Росії картки Visa і Mastercard працюватимуть, поки не спливе термін їхньої дії.
Фото: Artur Widak/NurPhoto/picture alliance
Перекази валюти з Росії стали неможливими
Платіжні системи Western Union та PayPal припинили діяльність у Росії. Те ж саме стосується їхніх прямих конкурентів Wise і Remitly. А в PayPal також заявили, що "з початку вторгнення допомогли зібрати понад 150 мільйонів доларів для благодійних організацій, які підтримують зусилля щодо ліквідації наслідків війни в Україні".
Фото: Alexander Sayganov/SOPA Images/ZUMA/picture alliance
Заборона на ввезення в РФ банкнот доларів та євро
Євросоюз та США заборонили ввозити до Росії готівкові євро та долари. Обмеження поширюються на "продаж, постачання, передачу та експорт банкнот до Росії або будь-якій фізичній або юридичній особі, організації або органу в Росії". Під дію заборони потрапляють уряд та Центробанк РФ.
Фото: Antonio Pisacreta/ROPI/picture-alliance
Часткове відключення від SWIFT
ЄС та США відключили низку банків РФ від міжнародної банківської системи SWIFT. Вона обслуговує близько 11 тисяч установ із більш ніж 200 країн світу. SWIFT не здійснює переказів і не зберігає кошти, але дозволяє банкам надсилати та отримувати інформацію про фінансові операції у безпечній формі. Єдиними у світі прикладами повного відключення від SWIFT є Іран та КНДР.
Фото: Chris Helgren/REUTERS
Заборона на постачання нафти, газу та вугілля з Росії
США ухвалили рішення заборонити поставки нафти, газу та вугілля з Росії. До цього заходу приєдналися Австралія та Канада. Про бажання повністю відмовитися від імпорту нафти та нафтопродуктів з РФ до кінця 2022 року оголосила влада Великобританії, Німеччини та Польщі. Євросоюз планує повністю відмовитися від імпорту російських енергоносіїв до 2030 року.
Фото: Paul Sancya/AP Photo/picture alliance
E.ON відмовився купувати газ у Росії
Найбільший енергетичний концерн Німеччини на тлі війни проти України заявив про припинення закупівель природного газу у російських компаній. Водночас концерн не планує продавати свою частку обсягом 15,5 відсотка в газопроводі "Північний потік-1", яким газ з РФ поставляється до Європи вже понад 10 років.
Фото: Chris Radburn/empics/picture-alliance
Найбільші нафтові компанії припинили закуповувати нафту у Росії
Найбільші транснаціональні нафтогазові компанії - TotalEnergies, Shell, BP - відмовляються купувати нафту в Росії після завершення термінових контрактів. При цьому в TotalEnergies заявили, що надалі постачатимуть до Європи скраплений природний газ із російського заводу "Ямал СПГ" доти, доки уряди Європи вважають, що російський газ потрібен.
Фото: Andre M. Chang/Zuma/picture alliance
Закрите небо для літаків із РФ
Країни Євросоюзу, Албанія, Норвегія, Великобританія, Канада, США та інші держави закрили свій повітряний простір для російських літаків. Заборона поширюється на будь-які повітряні судна, експлуатовані авіаперевізниками з РФ, а також ті, що перебувають у власності російських фізичних чи юридичних осіб.
Фото: Leonid Faerberg/Aviation-Image/picture alliance
Лайнери Airbus, Boeing та Embraer не обслуговуватимуться
Авіаконцерни Airbus і Boeing, а також бразильський авіавиробник Embraer припинили постачання запчастин та підтримку російських авіакомпаній. У Росії станом на сьогодні експлуатують загалом 332 літаки Boeing, 304 літаки Airbus, що становить близько двох третин російського авіапарку. Компанія S7 використовує 17 лайнерів Embraer.
Російсько-французька компанія PowerJet, що випускає двигуни SaM146 для літака Superjet 100, оголосила про зупинення своїх контрактних зобов'язань у зв'язку із санкціями щодо авіаційного сектора РФ. Компанія повністю припиняє постачання запчастин для SaM146, техпідтримку та ремонт двигунів, включаючи повернення раніше відремонтованих, а також надання їх у лізинг.
Фото: picture alliance/Aviation-Image/L. Faerberg
Лізингові літаки необхідно повернути
У Росії у лізингу перебувають майже 780 літаків, у тому числі 515 іноземних. Згідно з рішенням ЄС, їх усі потрібно було повернути компаніям до 28 лютого. Крім того, Бермудські острови, де розташована більшість лізингових компаній, вже анулювали льотні сертифікати всіх зареєстрованих там літаків, що унеможливлює їхні польоти поза межами повітряного простору Росії.
Фото: Vladimir Gerdo/TASS/dpa/picture alliance
Морські вантажні перевезення для РФ залишилися в минулому
П'ять із шести найбільших контейнерних судноплавних компаній світу - Maersk, MSC, CMA CGM, Hapag-Lloyd та Ocean Network Express - призупинили всі контейнерні перевезення до Росії, за винятком основних продуктів харчування, медикаментів та гуманітарної допомоги. Китайська COSCO поки що продовжує працювати з Росією.
Фото: Sina Schuldt/dpa/picture alliance
Порти закриваються для російських суден
Великобританія заборонила експорт морського та навігаційного обладнання до Росії. Крім того, країна закрила свої морські порти для суден, пов'язаних із РФ. Вони зможуть заходити в порт лише у разі аварії, а також за безпосередньої загрози життю членів екіпажу або навколишнього середовища. До цього заходу приєдналися Канада, Норвегія та литовський порт Клайпеда.
Фото: imago images/unkas_photo
Заборонено торгівлю деревиною
На прохання України Лісова опікунська рада (FSС) заборонила торгівлю сертифікованою деревиною з Росії та Білорусії. Після цього рішення від використання у своєму виробництві російської деревини відмовилися окремі компанії, серед яких IKEA, Metsa Group, Store Enso.
Фото: Püschel/Deutsche Werkstätten
Автоконцерни відмовляються від роботи у Росії
Виробники автомобілів Ford, General Motors, Jaguar, Volvo, Renault, Honda, Porsche, BMW, Land Rover, Mercedes-Benz та Citroen призупинили всі продажі та операції в Росії. Про припинення всього постачання та виробництва на своїх заводах в Росії оголосили Toyota і концерн Volkswagen, який володіє марками машин Volkswagen, Skoda, Audi, Lamborghini, Bentley та Ducati.
Фото: Sergei Chirikov/epa/dpa/picture-alliance
Російські нафтовидобувачі можуть залишитися без обладнання
"Велика четвірка" нафтосервісних компаній - Halliburton, Schlumberger, Baker Hughes та Weatherford - призупинили роботу в Росії. Вони виробляють обладнання для буріння свердловин та обслуговують нафтопроводи. У Росії клієнтами цих компаній були "ЛУКОЙЛ", "Газпромнефть", "Роснефть" та інші.
Фото: Alexander Korolkov/Izvestia/AP Photo/picture alliance
Дефіцит косметичних засобів
Група компаній Johnson & Johnson, найбільший світовий виробник товарів для здоров'я та догляду за тілом, спочатку заявила про тимчасове припинення реклами, інвестицій та клінічних досліджень на території Росії, а пізніше і про повну зупинку постачання своєї продукції до РФ.