Директор Міжнародного інституту вакцин Джером Кім розповів DW, що ще, крім доступу до патентів, потрібно для успішного виробництва та дистрибуції складних вакцин у країнах, що розвиваються.
У таких небагатих країнах, як Індія, зараз гостро бракує вакцинФото: Francis Mascarenhas/REUTERS
Реклама
Відколи США 5 травня закликали тимчасово призупинити патентний захист вакцин, у світі дедалі гучніше лунають вимоги щодо розширення виробництва та доступу до вакцин від коронавірусу. Уперше ідею щодо призупинення дії патентів у жовтні 2020 року подали до Світової організації торгівлі Індія та ПАР. Їхня пропозиція передбачає, що виробники ліків у бідніших країнах мають отримати доступ до технологій і це пришвидшить виробництво вакцин.
США раніше не підтримували цю ініціативу, вважаючи, що вона перешкоджатиме інноваціям. Євросоюз та Великобританія також виступили проти цієї ідеї. Втім, 6 травня ЄС обережно заявив про готовність до переговорів щодо того, як ця пропозиція може розширити виробництво вакцин у світі.
Термін "вакцинний націоналізм" виник уже давно, і його вживають на позначення ситуації, коли багаті країни забезпечують вакцинами, в першу чергу, власне населення, тоді як бідні країни вимушені й надалі чекати на ці препарати. Посадовці в сфері охорони здоров'я від самого початку пандемії COVID-19 застерігали, що перемогти коронавірус можна лише всім світом, і колективного імунітету можна досягти лише за допомоги рівномірного розподілу вакцин.
Генеральний директор Міжнародного інституту вакцин у Сеулі доктор Джером Кім розповів DW про вакцинний націоналізм, проблеми розподілу вакцин у світі та досягнення глобального колективного імунітету до коронавірусу.
DW: Чому в одних країнах вакцин бракує, а в інших ні?
Джером Кім: Можна впевнено сказати, що вакцин бракує в більшості країн світу, за деякими винятками. Якби вакцини були доступнішими, то країни світу вже досягли би більшого прогресу з вакцинацією.
Яка Ваша думка щодо фінансового інтересу фармацевтичних компаній, які не відкривають і не діляться інтелектуальною власністю на вакцини від коронавірусу?
Міжнародний інститут вакцин виступає за безпечні, недорогі вакцини для всього світу. Але не всі організації можуть це зробити. Якщо ви є комерційною компанією, то ви маєте приносити прибуток. У нас немає успішних некомерційних виробників вакцин. З огляду на це, я думаю, легко сказати, що ми повинні відкрити патенти для всіх. Але справжнє питання, на мою думку, таке: чи вдасться нам якомога швидше отримати якомога більше високоякісних вакцин, якщо ми просто відкриємо всі патенти? Навіть якщо вам дадуть код матричної РНК вакцини, це не допоможе вам виробити її, оскільки для виробництва (особливо вакцин) потрібен ще величезний обсяг ноу-хау. Наприклад, вакцини компаній Moderna та Pfizer мають ліпідну оболонку. І як виробляти цю оболонку - секретна інформація. І якщо компаніям довелося розкрити цей секрет, то це б ускладнило для них ситуацію, адже це є також секретом виробництва їхніх інших вакцин. Вони б тоді віддали не лише вакцину від коронавірусу, але й ключі до інших їхніх препаратів. Я думаю, поширення технологій важливе. Але на це потрібен час, особливо якщо ви маєте справу з компанією, яка не робила цього раніше. І ми вже бачили, що стається, коли це роблять неправильно.
Чи вважаєте Ви, що уряди можуть тиснути на фармацевтичні компанії, щоб ті ділилися технологіями виробництва вакцин? Чи подовження тривалості пандемії переважає прибутки?
З гуманітарного погляду - це катастрофа. Три мільйони людей померли, і якщо ми проведемо вакцинацію лише в багатих країнах, смертей буде шість мільйонів, як ідеться в дослідженні Фонду Білла та Мелінди Гейтс. Ми також знаємо, що багаті країни фактично шкодять собі, не приділяючи достатньої уваги рівномірному розподілу вакцин. Але ми повинні діяти розумніше. Угода про пандемію, яку розробляє ВООЗ, має містити конкретні формулювання щодо доступу до вакцин, а також можливості трансферу технологій таким чином, який посприяв би глобальній охороні здоров’я, а також певною мірою захистив компанії, адже їхні інновації важливі. Найменше ми хотіли би почути від фірм таке: "Що ж, ми не будемо грати в цю гру, тому що ви заберете нашу ліпо-нано-частинку, яку ми хочемо використати для боротьби з раком, що є багатомільярдним ринком, та використаєте її для цієї вакцини, котру ви врешті-решт у нас конфіскуєте". Якщо буде створено негативний прецедент, то це матиме поганий вплив на нашу відповідь наступній пандемії. Нам потрібен трансфер вакцинних технологій. У Південній Кореї є компанії, які могли би виробляти мРНК-вакцини. Південнокорейська компанія SK може також виготовляти вакцини AstraZeneca та Novavax. В Індії та інших країнах також є компанії та компетентні регулятори, котрі можуть затвердити та виробляти вакцини.
Як можна краще використати потужності з виробництва вакцин у світі?
Важлива характеристика нашої відповіді на цю пандемію - це не лише швидкість розробки вакцин, але й готовність розробників розподіляти виробництво по країнах світу. Зазвичай компанії-виробники вакцин не беруться за виробництво чужих препаратів. І це важливо. Такі компанії, як AstraZeneca ведуть переговори з індійською, бразильською, корейською фірмами. І, зрештою, вакцину AstraZeneca передали багатьом потужним виробникам вакцин у світі. Насправді, дуже важливо звертатися до компаній, які мають репутацію та досвід масового виробництва якісних вакцин, адже це біологічний продукт.
Якби я й міг би вам дати вакцину, ви ж не зможете її створити на лабораторному столі. Для цього потрібна ціла серія кроків, які забезпечують те, що кожна партія біологічного продукту є такою ж, як і попередня, і що оголошена ефективність залишається такою самою, незалежно від партії. Справді важливий рівень якості, адже не кожен може виробляти вакцини. Ви захочете піти до фірми, яка раніше вже все робила правильно. SK, Serum Institute of India та інші виробники вакцин у світі вже отримали схвалення їхніх препаратів від ВООЗ. Багато країн хотіли би виробляти вакцини на своїй території, і я думаю, що це хороша перспектива на середню та довгострокову перспективу. Є багато питань, на які треба дати відповідь. Але найважливіше, щоб вакцини були безпечні та ефективні.
Якими вакцинами людству роблять щеплення від коронавірусу
Глобальна кампанія вакцинації проти коронавірусу набирає обертів. У різних країнах створені вакцини, покликані зупинити пандемію COVID-19. Представляємо їх у фотогалереї DW.
Фото: Johnson/AP/picture alliance
BioNTech та Pfizer: початок мРНК-революції
Першою вакциною від COVID-19, дозволеною до застосування в США і ЄС, стала розробка німецьких вчених Угура Шахіна і його дружини Езлем Тюречі. Їхня фірма BioNTech з Майнца уклала альянс з американським гігантом Pfizer. У 2021 році будуть випущені два мільярди доз. Завдяки цій вакцині ЗМІ заговорили про "революцію" у фармацевтиці - вона стала першою вакциною, що базується на матричній РНК.
Фото: Francis Dean/Dean Pictures/imago images
Moderna: родом з університету Гарварда
На РНК-технологіях, що вважаються новим словом у медицині, спеціалізується і американська біотехнологічна компанія Moderna. Її штаб-квартира розташована в Кембриджі, у штаті Массачусетс, поблизу Гарвардського університету, вчені якого і заснували цю фірму в 2010 році. Вакцина Moderna, створена за фінансової підтримки влади, стала другою, зареєстрованою в США і ЄС на рубежі 2020-21 років.
Фото: Matthew Healey/AFP/Getty Images
У AstraZeneca - "оксфордська вакцина"
Учені Оксфордського університету уклали для клінічних випробувань і виробництва своєї вакцини альянс з британсько-шведською компанією AstraZeneca. Вона значною мірою забезпечує вакцинацію жителів Великобританії, виконує замовлення ЄС і активно працює з країнами, що розвиваються, адже у "оксфордської вакцини" дуже низька ціна. Так, в Індії її випускають для місцевого ринку і на експорт.
Фото: Channi Anand/AP/picture alliance
"Спутник V": найперша реєстрація
У серпні 2020 року Росія оголосила, що першою в світі зареєструвала вакцину від коронавірусу під назвою "Спутник V". Масова вакцинація російського населення офіційно почалася в січні 2021 року. На закордонні ринки цю векторну вакцину, розроблену вченими московського Центру Гамалії, просуває Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ). На фото - прибуття першої партії в Болівію.
Фото: Aizar Raldes/AFP/Getty Images
Sinovac: тихий конкурент з Китаю
Без зайвого шуму і докладних звітів про результати клінічних досліджень Китай розробив щонайменше три вакцини. Одну з них, створену на основі інактивованого коронавірусу, компанія Sinovac Biotech тестувала в декількох країнах Азії, зокрема в Індонезії, яка її потім закупила. Аби подати приклад співвітчизникам, президент країни Джоко Відодо прищепився першим.
Фото: Laily Rachev/Biro Pers Sekretariat Presiden
CureVac: принтер для вакцин від Tesla
Другу німецьку мРНК-вакцину, реєстрація якої очікується до літа, компанія CureVac з Тюбінгена вироблятиме й експортуватиме на світовий ринок в союзі з концерном Bayer. Але її можна буде виготовляти й прямо в клініках всюди і світі. Зразок мобільного принтера, створеного німецькою дочірньою фірмою Tesla Grohmann, Ілон Маск (в центрі) демонстрував у вересні 2020 року депутатам Бундестагу.
Фото: picture-alliance/dpa/T. Schwarz
Sanofi: дві невдачі й допомога Євросоюзу
Французька компанія Sanofi - один з найбільших в світі виробників вакцин. Але цього разу вона двічі зазнала невдачі: ані спільна розробка з британською GlaxoSmithKline, ані спроба створити власну мРНК-вакцину досі не дали бажаного результату. Аби допомогти забезпечити країни ЄС, її завод у Франкфурті-на-Майні (на знімку) випустить влітку 125 мільйонів доз вакцини компаній BioNTech і Pfizer.
Фото: C. Stoll/Sanofi
Johnson&Johnson: достатньо однієї дози
Одним з шести виробників вакцин від коронавірусу, з якими ЄС уклав попередні договори про постачання, стала американська корпорація Johnson&Johnson. Її векторна вакцина передбачає тільки одне щеплення, а не два, і зберігається в звичайних холодильниках. Для ЄС, де реєстрація препарату очікується навесні, випускати її буде бельгійська дочірня фірма корпорації - Janssen.
Фото: Johnson/AP/picture alliance
8 фото1 | 8
Вакцина BioNTech/Pfizer: німецько-американська історія успіху
В Україні має з'явитися вакцина від коронавірусу виробництва BioNTech/Pfizer. Фотогалерея DW про стратегічний альянс розробника мРНК-технологій з Німеччини й одного з лідерів світової фармацевтики зі США.
Фото: Jacob King/REUTERS
Вакцина Made in Germany
У Німеччині, США, Ізраїлі та низці інших країн переважна більшість населення буде щеплена від коронавірусу мРНК-вакциною BioNTech/Pfizer. Для простоти її часто називають "пфайзерівською", хоча точніше було б сказати "байонтеківською". В основі її успіху - стратегічний альянс інноваційної німецької біотехнологічної фірми-розробниці й досвідченого американського гіганта класичної фармацевтики.
Фото: NurPhoto/picture alliance
Іще одна вакцина для України
В Україні вакцина BioNTech/Pfizer стала третьою, про поставки якої домовилася влада - після Covishield (випущений за ліцензією в Індії препарат Oxford/AstraZeneca), а також Sinovac із Китаю. Про поставки домовлялися в Офісі президента Володимира Зеленського. Він особисто оголосив про укладену угоду на 10 мільйонів доз. Та коли саме вакцина може бути поставлена в країну, президент не повідомив.
Фірму BioNTech заснували у 2008 році в Майнці за участю фінансових інвесторів професор медицини Угур Шахін (Ugur Sahin), син турецького гастарбайтера на автозаводі Ford в Кельні, і його дружина Езлем Тюречі (Özlem Türeci), донька турецького лікаря, який приїхав до ФРН. Вона стала директоркою з медичних досліджень компанії, яка зосередилася на імунотерапіях раку та інших тяжких захворювань.
Фото: Stefan F. Sämmer/imago images
Офіс на вулиці "Біля золотого колодязя"
Головний офіс BioNTech розташовано в Майнці на вулиці з історичною назвою "Біля золотого колодязя", що тепер усіляко обігрують журналісти. 12 січня 2020 року Угур Шахін, прочитавши в медичному журналі The Lancet статтю про новий вірус у китайському місті Ухань і усвідомивши загрозу пандемії, одразу ж приступив до створення вакцини на основі напрацьованих за десятиліття РНК-технологій.
Фото: BioNTech SE 2020, all rights reserved
Pfizer: випробування й виробництво
17 березня 2020 року BioNTech уклала стратегічний альянс із концерном Pfizer. Двома роками раніше вони вже почали розробляти мРНК-вакцину проти грипу. Корпорація з Нью-Йорка, заснована у 1849 році двома вихідцями з Німеччини, яка нині входить до трійки лідерів світової фармацевтики, організувала в шести країнах клінічні випробування німецького препарату і надала свої виробничі потужності.
Фото: Timothy A. Clary/AFP/Getty Images
Перша вакцина від COVID-19 у США та ЄС
У грудні 2020 року, після завершення третьої фази клінічних випробувань, розробка BioNTech і Pfizer стала першою вакциною від COVID-19, яку допустили до застосування як у США, так і в ЄС. До того моменту ЄС уже мав договір про купівлю 200 мільйонів доз і опціон ще на 100 мільйонів доз. У Німеччині 27 грудня перші щеплення отримали пенсіонери у віковій групі 80+ у будинках для людей похилого віку.
Фото: Fabrizio Bensch/REUTERS
Завод Pfizer у Бельгії постачає вакцину всьому світу
Амбітна мета двох компаній - випустити у 2021 році два мільярди доз. Три підприємства Pfizer в США забезпечують північноамериканський ринок, а забезпечувати Європу і решту світу доручено заводу в бельгійському Пуурсе. Уже в січні стало зрозуміло, що його потужностей не вистачить для задоволення глобального попиту, тож почалося їхнє розширення, через що приблизно на місяць впали обсяги виробництва.
Фото: David Pintens/BELGA/dpa/picture alliance
Марбург забезпечить 750 мільйонів доз на рік
До створення вакцини BioNTech мала в Німеччині порівняно невеликі виробничі потужності. Тепер знадобилося велике підприємство. 17 вересня 2020 року компанія купила у швейцарського фармконцерну Novartis завод у Марбурзі. Після термінової реконструкції та переоснащення він запрацював 10 лютого. План на перше півріччя 2021 - 250 мільйонів доз, проєктна потужність - 750 мільйонів доз на рік.
Фото: BioNTech SE 2020/dpa/picture alliance
Логістика вимагає холодного розрахунку
Особливість вакцини BioNTech/Pfizer - їй потрібні наднизькі температури до мінус 80 градусів. Для транспортування використовуються спеціальні термобокси, які забезпечують холод протягом десяти днів. Але з'явилися нові дані. У ЄС і США дозволили певний час зберігати вакцину і за більш високих температур - до мінус 15 градусів, як у звичайній морозильній камері. Це вже суттєво полегшує логістику.
Фото: Francesco Fotia/AGF Foto/Avalon/Photoshot/picture alliance
Ізраїль підтвердив ефективність вакцини
Жодна країна не вакцинувала своє населення у грудні-лютому такими високими темпами, як Ізраїль, і жодна інша не вивчала при цьому настільки пильно ефективність вакцини BioNTech/Pfizer. 21 лютого міністерство охорони здоров'я Ізраїлю повідомило: за два тижні після другого щеплення ризик захворіти знижується на 95,8 відсотка, а загроза потрапити до лікарні або померти - на 98,9 відсотка.
Фото: Jack Guez/AFP/Getty Images
Орден на знак подяки
Німеччина віддячила своїм вченим найвищою нагородою країни - орденом "Хрест за заслуги". 19 березня 2021 президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) вручив його Езлем Тюречі і Угуру Шахіну. "Ви ухвалили рішення бути вченими і підприємцями, тому що хотіли, щоб результати ваших наукових досліджень дійшли до пацієнтів, - наголосив він. - Ви створили вакцину для всього людства".
