Тисячі біженців на початку вересня 2015 року розбили наметове містечко на залізничному вокзалі Будапешта. Угорський уряд робив вигляд, що нічого не відбувається, і намагався якнайшвидше позбутися їх, відправляючи потягами до Австрії. Ситуація загострилася 4 вересня, коли в напрямку Австрії уздовж швидкісної автомагістралі кинувся пішки неконтрольований потік біженців.

Щоб уникнути гуманітарної катастрофи, канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) ухвалила рішення дозволити цим людям і десяткам тисяч інших, які шукають притулку, котрі йшли в Європу так званим "балканським маршрутом", протягом декількох днів в'їзд до Німеччини з боку Австрії. "Ми впораємося!" - сказала тоді Меркель, і ця фраза стала девізом її міграційної політики. У підсумку в 2015 році у ФРН було подано близько мільйона заяв про надання притулку, в 2016 році - ще близько 750 тисяч таких заяв, а слова Меркель стали предметом запеклих дискусій серед німців.

Сьогодні, п'ять років потому, жителі Німеччини, як і раніше, обговорюють фразу "Ми впораємося!" - і часом не менш емоційно. Але тепер немає сенсу робити припущення, чи вдалося Меркель виконати обіцянку: про це можна судити з офіційних фактів і цифр.

Звідки в Німеччину прибула більшість біженців

З 2015 року кількість осіб, які клопочуть про надання притулку в Німеччині, значно скоротилася. Тоді з клопотанням про надання притулку до німецької влади звернулися в цілому майже мільйон осіб. Більшість з них прибули з Сирії, Афганістану та Іраку. Іншими словами, з регіонів, де військові дії або загроза терористичних атак були частиною повсякденного життя людей.

Влада ФРН надала притулок не всім прохачам. Однак в період міграційної кризи, що почалася в 2015 році, частка позитивних рішень про надання статусу біженця була особливо високою - наприклад, у 2016 році близко 70 відсотків. Почасти це можна пояснити тим, що в Німеччину прибуло дуже багато біженців з Сирії, де у той час вже йшла війна.

Чи мала потребу Німеччина в мігрантах для того, щоб заповнити нестачу кваліфікованої робочої сили? Чи вони були занадто великим навантаженням для системи соціального забезпечення країни? Серед німців, як і раніше, немає єдності в цьому питанні. Тоді як праві популісти з партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) стверджували, що Німеччина не впорається з витратами на біженців, і обґрунтовували своє неприйняття міграційної політики уряду ФРН саме цією причиною, представники інших політичних партій в Бундестазі і об'єднань роботодавців наголошували на їхньому значенні для ринку праці.

Читайте також: ООН: Кількість біженців у світі сягнула майже 80 мільйонів осіб

Сьогодні очевидно, що значна частина людей, які приїхали в Німеччину як прохачі притулку, насамперед, має потребу в навчанні, щоб знайти тут роботу. Рівень освіти мігрантів істотно відрізняється в залежності від країни походження.

Наскільки легко вдається мігрантам у Німеччині знайти роботу

Часткова відсутність освіти і недостатнє знання німецької мови - основні причини того, що багато біженців в Німеччині з самого початку не змогли знайти собі роботу. Водночас майже дві третини осіб, які прибули в Німеччину з інших країн ЄС, які живуть тут і економічно активні, змогли працевлаштуватися. Однак їхня частка все ще є нижчою, ніж до 2015 року, тому робота щодо подальшої інтеграції біженців має тривати. Так, якщо у жовтні 2013 року частка працевлаштованих жителів ФРН, які не є громадянами країн ЄС, у Німеччині становила понад 74 відсотки, то у лютому 2017 року вона знизилася до 29,8 відсотка, але станом на листопад 2019 року становила 64,3 відсотка.

Читайте також: Через коронавірус Німеччина припиняє приймати шукачів притулку

Певного прогресу вдалося досягти й у вирішенні житлового питання. Багато з тих прохачів притулку в ФРН, хто в 2016 році жив у гуртожитку, до теперішнього часу знайшли орендоване житло.

Що ж стосується ставлення жителів Німеччини до фрази Анґели Меркель "Ми впораємося!", висловленої п'ять років тому у розпал міграційної кризи, вони досі розходяться у поглядах. У цілому кількість тих, хто виступав проти прийому біженців, з 2015 року зросла. Згідно з минулорічним опитуванням компанії INSA Meinungstrend, міграційну політику уряду підтримує близько 30 відсотків респондентів, а не підтримує - понад половина опитаних. А 17,6 відсотка з тих, хто спочатку підтримував дії уряду, тепер змінили своє ставлення на протилежне.

Окрім того, як свідчить спільне опитування ARD-DeutschlandTREND і infratest dimap, на сьогоднішній день лише 11 відсотків німців вважають, що Німеччина повинна приймати більше біженців, ніж раніше.