38-річна біженка з України Леся мешкає в Кельні вже понад п'ять місяців. Щодо життя в Німеччині вона зрозуміла одну важливу річ - без німецької мови тут ну ніяк, тож посібники з вивчення німецької завжди та всюди з нею в рюкзаку. Щоправда, її неповнолітнім дітям у цьому плані тут значно легше, адже Лесина десятирічна донька нещодавно отримала направлення до гімназії.

За час свого перебування в Німеччині Лесі також довелося на власному досвіді пересвідчитися, що таке німецька бюрократія в дії з усіма її перевагами та вадами. "Люди, які просто неймовірно підтримують мене тут, часом жартома запитують: "Що тобі тут найбільше сподобалося?" І тоді я кажу: "Усі ті правила та приписи, які є в Німеччині, вони просто чудові". "А що найбільше дратує? "Ну, всі ті правила", - визнає вона зі сміхом.

Леся була однією з тих перших 43 українських жінок, які 3 березня прибули до Кельна автобусом. Той рейс організувала одна з благодійних німецьких організацій під назвою "Блакитно-жовтий хрест". Тепер Леся мешкає зі своїми двома дітьми в невеличкій квартирі в Кельні, а її син під час шкільних канікул займається за спеціальною програмою, що містить уроки музики та англійської мови. За словами самої біженки, її щодня надихає й підбадьорює готовність допомогти з боку абсолютно незнайомих людей, волонтерів та сусідів.

"Днями у нас був наш сусід, і ми домовилися всі разом піти покупатися. Але потім я помітила, що в мене зовсім немає купальника. Згодом у двері подзвонили, а на підлозі лежав пакуночок. Мій син розгорнув його і сказав: "Мамо, поглянь, тут два купальники для тебе!".

Рекордні пожертвування для гуманітарних організацій у березні

Леся, яка незадовго до початку війни планувала створити IT-стартап у своєму рідному місті, не вважає, що підтримка німцями українських біженців згасла, навпаки. Утім, варто поглянути на суми перерахованих пожертв для гуманітарних і доброчинних організацій, і стає зрозуміло, що величезна хвиля ейфорії підтримки в ФРН щодо України та українців, що спостерігалася на початку війни, фактично згасла.

Читайте також: Біженці з України в Німеччині: одні хочуть повернутись додому, інші - залишитися

У березні німці перерахували на рахунок альянсу з понад 20 німецьких гуманітарних та доброчинних організацій пожертв на суму понад 180 мільйонів євро з позначкою "Надзвичайна допомога Україні". Хоч у ФРН і досі виділяють кошти на доброчинність для українців, але з травня щомісяця надходять лише однозначні мільйонні суми в євро.

Волонтерів стає дедалі менше

Лінда Май - одна з тих, хто найкраще знається на сьогоднішньому стані німецької готовності допомогти. Сама родом з України, вона очолює доброчинну організацію "Блакитно-жовтий хрест" (Blau-Gelbes Kreuz e.V.) у Кельні. З початком війни Май та її соратники швидко організували табір допомоги для близько 3,5 тисячі українців у Кельні, невтомно збирали пожертви на безлічі мітингах та організували 170 евакуаційних рейсів та перевезень гумдопомоги, а це 1,5 тисячі тонн доставлених гуманітарних вантажів.

"Ми й досі користуємося тими величезними обсягами пожертв, що надійшли у березні та квітні, як у натуральній, так і в грошовій формі. Але, звісно, помічників поменшало. На нашій останній демонстрації також було менше людей. Напевно, це нормально, коли люди повертаються до свого повсякденного життя, але війна перерв не робить", - констатує вона.

Згодом "Блакитно-жовтий хрест" вдосконалив підходи у наданні допомоги, і тепер підтримка України стала ще більш адресною. Приміром, десятикілограмовий пакет першої медичної допомоги Rescue Pack містить бинти для надання першої допомоги, гемостатичні препарати та джгути. Цього досить для того, щоб лікар у польових умовах міг врятувати життя п'ятьом особам, якщо йому доводиться, приміром, надавати допомогу жертвам бомбардувань чи обстрілів.

Різке зростання цін на газ - головна тема у ЗМІ

Скажімо, молоді українські мами, відкривши бебі-бокс, переданий цією доброчинною організацією із Кельна, знайдуть усередині засоби гігієни, дитяче харчування та дитячий одяг. У рамках кампанії "Готовність до школи" ця гуманітарна організація підтримує в Німеччині сім'ї біженців з України з дітьми шкільного віку. З цією метою на складі в Кельні на дванадцяти піддонах складено пенали, зошити та ранці.

Лінда Май каже, що тепер, понад п'ять місяців після початку війни, вона може спати трохи більше - шість годин на добу замість трьох, як то було в лютому, березні чи квітні. Але тепер у неї є інша дедалі сильніша причина для безсонних ночей - дебати щодо різкого зростання цін на газ, які у Німеччині все більше витісняють з газетних шпальт та заголовків ЗМІ повідомлення про страждання в Україні. "Скільки коштує людське життя? Хіба це не має вартувати для нас більше, ніж паливо та газ з Росії? Кожен може зробити щось і пожертвувати п'ять євро, це не завадить. Страждання в Україні величезні", - наголошує Май.

Майже мільйон біженців з України в Німеччині

Якщо вимірювати підтримку Німеччиною України в цифрах, то зафіксована статистика просто вражає. На даний час у ФРН зареєстровано понад 915 тисяч біженців з України. За даними Федерального агентства зайнятості, до кінця червня 353 424 українці й українки зареєструвалися в агентствах зайнятості, центрах зайнятості та інших муніципальних установах. Понад 146 тисяч українських дітей та підлітків відвідують німецькі школи, тож недарма міністерка освіти ФРН Беттіна Штарк-Ватцінґер (Bettina Stark-Watzinger) називає пророблену роботу "величезними зусиллями".

Читайте також: Українські біженці у Німеччині: шанси знайти роботу є, але…

Не менш дивовижні цифри наводять також і приватні та неурядові платформи, як-от організація з надання притулку Unterkunft Ukraine. Дотепер ця організація змогла забезпечити майже 44 тисяч місць для українських біженців.

Сумнозвісна німецька бюрократія

Але Німеччина не була б Німеччиною, якби горезвісна німецька бюрократія іноді невиправдано не ускладнювала інтеграцію прибулих українців. Приміром, речниця організації Unterkunft Ukraine розповіла, що останнім часом ця організація дедалі частіше отримує відмови від представників місцевої влади на підселення українських біженців до приватних осель німців. Для біженців це означає, що вони будуть змушені повернутися до переповнених центрів з прийому біженців, щоб мати змогу отримувати державну фінансову підтримку.

Мораторій на прийом нових біженців діє вже в цілих федеральних землях, приміром, в Баварії та Саксонії, котрі прийняли дуже велику кількість біженців у перші місяці з початку війни. Те саме стосується й окремих районів в інших федеральних землях. Наслідком цього є те, що біженців відправляють далі територією Німеччини, оскільки квота людей, які можуть отримувати соціальну допомогу, у цих регіонах вичерпана, а крім того, школи, лікарні та органи влади не повинні бути перевантажені, наголошують німецькі чиновники.

Читайте також: Німеччина виділить на біженців з України ще 2,4 мільярда євро

Крім того, у ФРН існує вимога про постійне місце проживання, що також є головним болем для таких організацій як Unterkunft Ukraine. "Якщо біженці вже зареєструвалися, наприклад, у великих містах, вони не можуть просто виїхати в сільські райони іншої федеральної землі, тому що тоді вони теж не зможуть отримати соціальну допомогу. Хоча ситуація з житлом там була б легшою", - каже речниця організації.

Не менший клопіт ця вимога створює й для агентств з пошуку житла, яким доводиться підбирати житло в межах району реєстрації біженців. Німеччина має стати гнучкішою в підходах до біженців загалом, наголошують у Unterkunft Ukraine. Також разом з критикою в цій організації знову озвучили вимоги, котрі у ФРН нерідко лунали під час пандемії: "Нам потрібні гнучкі цифрові рішення, що спрощують увесь процес, замість стосу паперів".