В Україні не вщухає дискусія щодо намірів тимчасового виконувача обов'язків міністра Сергія Шкарлета змінити структуру міністерства освіти і науки (МОН). З громадянського суспільства лунають застереження, що цей намір може зашкодити реформам української освіти. Учасником цієї дискусії є і Євросоюз. DW з'ясовувала, чого саме прагне керівництво МОН, що про це думають у ЄС і які наслідки матимуть зміни.

Що саме хочуть змінити в МОН України?

Ідеться про зміни штатної структури центрального апарату міністерства, що мають торкнутися шести директоратів, в яких працюють понад 90 фахівців з питань реформ, або ж як їх іще називають, державних експертів. Цю структуру сформували у 2017 році за підтримки Євросоюзу в рамках реформи державної служби. Основна її ідея - набрати за жорстким конкурсом висококваліфікований персонал, який отримуватиме вищу зарплату та якісно готуватиме реформи в освіті.

Читайте також: У наукових роботах в.о. міністра освіти України знайшли плагіат

Згідно з повідомленнями в українських ЗМІ, план Шкарлета полягає в скороченні майже 50 відсотків фахівців з питань реформи та зменшення кількості директоратів з шести до чотирьох. Коли одне з українських видань написало в кінці жовтня, що "Євросоюз попередив Шкарлета через спроби зруйнувати реформи у міносвіти", виконувач обов'язків міністра назвав опубліковану інформацію "вирваною із контексту" і зазначив, що це "нівелює розуміння змісту листа (надісланого йому представництвом ЄС в Україні. - Ред.) в цілому". "А тому, прохання користуватися лише офіційними джерелами інформації", - підсумував Шкарлет.

Утім, офіційної інформації щодо цього його міністерство не надає. У відповідь на запит DW з проханням пояснити, в чому саме полягатимуть зміни, пресслужба МОН повідомила лише таке: "Оновлена структура апарату міністерства освіти і науки України вступить в дію лише після погодження з міністерством фінансів України. Офіційна позиція буде опублікована на сайті міністерства одразу після завершення всіх етапів обговорення й погоджень".

Ця відповідь датована 25 листопада. А 3 грудня пресслужба мінфіну України повідомила DW, що відомство ще 13 листопада погодило зміни до штатного розпису МОН "як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства". Ідеться про те, що штатний розпис та інші витрати повинні відповідати обсягам бюджетних асигнувань "таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій".

Застереження з боку Євросоюзу щодо реформ у МОН

Ще раз до цієї теми ЄС повернувся 13 листопада, під час засідання комітету асоціації Україна-ЄС. "Стороною ЄС було повторно висловлено занепокоєння і наголошено, що чинна штатна структура була створена за підтримки ЄС", - написав представник України при Євросоюзі Микола Точицький у листі до віцепрем'єрки з євроінтеграції Ольги Стефанішиної у листі від 17 листопада. Цей лист опублікувала колишня державна експертка директорату вищої освіти МОН Олена Панич. Джерела DW підтвердили автентичність листа.

Читайте також: Без вступних іспитів та безкоштовно: вища освіта в Німеччині

У ньому додається, що і саме представництво України в Брюсселі отримало "критичний сигнал" з боку Єврокомісії щодо планів МОН. "На думку Єврокомісії, запропоновані зміни загрожують зривом реформ професійно-технічної освіти, вищої освіти, призведуть до зменшення спроможності міністерства розробляти та реалізовувати освітню політику та міжнародні проєкти, в тому числі спільні з ЄС", - зазначається у листі. Серед можливих наслідків називається зниження якості ухвалення управлінських рішень, брак прозорих процедур та падіння якості освіти в цілому.

За два дні після отримання цього листа Шкарлет зустрівся з представником ЄС в Україні Матті Маасікасом та запевнив його "у незмінності курсу реформ, які активно реалізуються в Україні та підтримуються Євросоюзом". Утім, судячи з цитованої вище відповіді його пресслужби, від своїх планів керівництво не відмовилося.

Офіційний ЄС говорить про можливу загрозу для реформ

А що говорить Євросоюз офіційно? Речник із зовнішньополітичних питань Петер Стано відмовився коментувати будь-які конкретні робочі зустрічі. Слід зауважити, що не розкривати деталі закритих для громадськості зустрічей - це звична дипломатична практика для Євросоюзу.

Утім, така практика не заважає коментувати ситуацію загалом. Стано нагадав, що МОН було одним з пілотних українських міністерств, які змогли скористатися послугами високооплачуваних чиновників у рамках реформи держуправління, яку співфінансував ЄС. З 2014 року він виділив на неї понад 160 мільйонів євро.

Читайте також: Дослідження якості освіти PISA 2018: Результати для України маловтішні, але ще не вирок

"Фахівці з питань реформ (високооплачувані державні службовці) - важливий елемент для збільшення спроможностей міністерства. Вони також стали важливим співрозмовником для ЄС у підтримці реформ початкової, середньої та професійної освіти та підготовки", - зазначив Стано у коментарі DW. Він наголосив, що перегляд структури МОН повинен засновуватися лише на ретельному аналізі та "поважати зобов'язання України щодо реформи державного управління". "Кроки, які йдуть у розріз із цим, включно зі скороченням посад фахівців із реформ, можуть поставити під загрозу спроможність міністерства реалізовувати реформи", - застеріг речник Євросоюзу.

Які реформи можуть постраждати від скорочень у МОН

Формальною підставою для планів керівництва МОН є брак коштів на зарплатню, зазначається у листі посла України. Точицький додав, що інші дев'ять міністерств, які також є учасниками реформи держуправління, не розглядають питання скорочення штату. Олена Панич пояснила DW, що зарплата державного експерта майже втричі вища, ніж у головного спеціаліста. За її словами, ЄС протягом трьох років виділяв гроші на реформу, але з 2021 року Україна повинна була би знаходити кошти на це самостійно.

Панич, яка сама пройшла відбір на державного експерта, зазначає, що за підсумками "дуже жорстких і прозорих конкурсів" у МОН прийшли багато "компетентних, креативних та ініціативних" людей, націлених на реформи. На її думку, скорочення державних експертів завдасть шкоди передусім таким реформам, як "Нова українська школа", а також ускладнить комунікацію та співпрацю з ЄС.

Як приклад успішної діяльності державних експертів Панич наводить впровадження "формульного" фінансування закладів вищої освіти. Воно передбачає, що обсяг державного фінансування кожного вищого навчального закладу розраховується відповідно до результатів його діяльності, які вимірюють за конкретними показниками. "Таке регулювання було впроваджене у зв'язку з необхідністю стимулювати університети до розвитку", - пояснює вона.

Олена Панич підсумовує, що директорат, де вона працювала, розробив багато складних нормативних актів, "які просто були б не під силу фахівцям без відповідного рівня кваліфікації".