"За будь-яку майбутню агресію проти України Росія заплатить високу ціну, що призведе до серйозних політичних та економічних наслідків", - застеріг генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час зустрічі міністрів оборони і закордонних справ країн НАТО у Ризі, яка завершилася 1 грудня. В Альянсу хоч і немає власних санкційних механізмів, однак НАТО є найважливішим трансатлантичним майданчиком для координації політичних рішень, зазначив Столтенберг. Генсек нагадав про економічну міць країн Альянсу, які представляють 50 відсотків внутрішнього валового продукту всієї планети.

Єнс Столтенберг переконаний, що Росія недооцінила здатність Заходу відповісти жорсткими санкціями на анексію Криму 2014 року і на агресію на Сході України. Утім, наскільки дієвими є ці заходи - ще питання. Інакше країнам НАТО не довелося би знову говорити про нові санкції нині, коли Росія вкотре загрожує Україні, зібравши біля її кордонів чималий військовий контингент. Столтенберг у Ризі неодноразово повторював, що Україна не може сподіватися на такий самий рівень підтримки НАТО як члени Альянсу. Саме тому знову йдеться "лише" про санкції.

За сценарієм Кремля

На думку латвійського міністра оборони Артіса Пабрікса, дії країн НАТО у минулому були недостатньо рішучими. "Мені соромно, що так мало країн за останні п'ять років були в змозі і мали готовність підтримати Україну й у військовому плані", - сказав політик в інтерв'ю DW. Пабрікс критикує тих, хто не продає Україні зброю, і вірить при цьому, що зберігає таким чином мир. "Ми граємо за сценарієм Кремля. У цьому немає нічого хорошого і це аж ніяк не наближає нас до миру і безпеки", - переконаний Пабрікс.

Однак 30 країн НАТО не змогли навіть формально дійти спільної думки про те, як розцінювати військові кроки Росії - не кажучи вже про те, як на них реагувати. Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel) з "Європейської ради міжнародних відносин" виходить з найгіршого сценарію. "Російська армія серйозно готується до вторгнення в Україну", - переконаний експерт. У розмові з DW він закликав країни НАТО дійти згоди про спільну лінію для відповіді на можливі агресивні кроки Москви.

"Європа вкрай боязлива"

Чи справді Росія наважиться на вторгнення - це вже інше питання. Ґрессель вважає, що Володимир Путін усвідомлює ризики і є шанс його стримати. На думку експерта, таким досі невикористаним навіть після анексії Криму кроком стримування було би постачання Києву летальної зброї. "Ми сім років безкінечно дискутували про те, чи варто нам це робити", - нарікає політолог.

"Я мушу констатувати, що у цій дискусії європейці були вкрай боязливими. Але зараз ситуація є такою, якою є. Що ми повинні робити тепер?", - запитує Ґустав Ґрессель. На його переконання, "декоративні" санкції самі собою не є дієвими, а Володимир Путін вже врахував у можливих сценаріях своїх дій подальші санкції і не боїться їх. Дієвими важелями, які є в розпорядженні, була би відмова від введення в експлуатацію газогону "Північний потік-2", а також розміщення додаткових військових засобів у східних країнах НАТО, таких як Польща, Словаччина або Румунія.

Не можна недооцінювати російські військові можливості

Схоже бачення і в американського аналітика Яна Бжезінського. "Ті, хто бачить у збільшенні наступальних можливостей Росією лише бряцання зброєю, імовірно, припускаються тієї самої помилки, що і у випадку з російським вторгненням до Грузії, у Криму і на сході України. Тоді всі так само були заскочені зненацька", - сказав Бжезинський у розмові з DW. Він застерігає від недооцінення дій Москви. "Путін говорить про те, що українська незалежність - це виклик російській історії. Виключати за цих обставин ще один напад на Україну - це було би безвідповідальним мрійництвом", - каже експерт.

Бжезинський з 2001 по 2005 рік був заступником держсекретаря у міністерстві оборони США, відповідальним за Європу і НАТО. Сьогодні він працює в аналітичному центрі Atlantic Council. Американський експерт вимагає застосувати повний набір інструментів, аби стримувати можливий російський наступ на Україну - від нарощування сил на східному фланзі НАТО, до подальших санкцій, а також постачання зброї Україні.

Питання політичної волі

"Питання, яке постало перед Альянсом - це не питання трансатлантичних економічних і військових можливостей", - переконаний Бжезинський, - "Це - питання політичної волі й рішучості трансатлантичної спільноти".

Натомість Елізабет Броу з консервативного American Enterprise Institute вважає, що подальша демонстративно жорстка реакція країн НАТО могла би перевернути в очах міжнародної спільноти картинку з ніг на голову і дозволила би Москві виставити Північноатлантичний альянс як винуватця подальшої ескалації. Експертка радить розглянути нестандартні інструменти реагування. Такі як, наприклад, анулювання всіх віз та видів на проживання для росіян, якщо Путін продовжить агресивні кроки. "Звісно, це було би адміністративним викликом", - визнає Броу. "Але результат міг би бути вражаючим", - каже вона. На її думку, багатії з оточення Путіна, які дуже люблять подорожувати світом, почали би вмовляти господаря Кремля переглянути його розрахунки користі й ризиків від дій щодо України.