На тлі стрімкого поширення світом нового варіанта коронавірусу - "омікрона" - багато країн, зокрема Німеччина, роблять ставку на бустерні щеплення. Деякі користувачі соцмереж, однак, сумніваються у користі третього уколу. DW перевірила найпоширеніші твердження.

Твердження: "Від "омікрона" бустерне щеплення не захистить"

Фактчек DW: бездоказно

У соцмережах поширена думка, що сама поява варіанта "омікрон" говорить про марність щеплень від коронавірусу, в тому числі бустерних. Однак на сьогодні є лише попередні наукові дані щодо ефективності наявних вакцин проти цієї мутації SARS-CoV-2. Багато вірусологів вважають бустерні щеплення важливим інструментом у справі захисту від "омікрона".

На початку грудня новий міністр охорони здоров'я Німеччини Карл Лаутербах (Karl Lauterbach) написав у своєму мікроблозі Twitter: "Даних про небезпеку, що виходить від омікрон-варіанта, стає дедалі більше, і вони стають дедалі чіткішими. Судячи з того, що нам відомо на даний момент, бустерне щеплення забезпечує хороший захист - принаймні від ускладнень".

Зі свого боку, виробники вакцини BioNTech/Pfizer стверджують: для повноцінного захисту від "омікрона" необхідні мінімум три дози препарату.

Професор Райнгольд Ферстер (Rheinhold Förster) - заступник голови Німецького товариства імунології (DGfI) - також вважає бустерні щеплення важливим методом захисту від "омікрона". "Поки ми не знаємо, чи ослабне дія бустерних щеплень, - пояснює він в інтерв'ю DW. - Я припускаю, що після бустерного щеплення людина набагато краще захищена від зараження, ніж після другого щеплення, і довше захищена від того, щоб стати пасивним носієм інфекції або одержати ускладнення від COVID-19".

Читайте також: Експертка ВООЗ: "Думаю, омікрон уже є в Україні"

Твердження: "Бустерні щеплення - доказ марності вакцинації"

Фактчек DW: неправда

Один із користувачів Twitter написав, що Ізраїль є яскравим прикладом неефективності бустерних щеплень. У його повідомленні від 6 грудня йдеться: "Ізраїль починає робити щеплення мРНК-вакциною по четвертому колу за рік. Той, хто в таких умовах говорить про "успішну вакцинацію", втратив розум, або йому потрібно ознайомитися з нейтральними, заснованими на фактах джерелами інформації".

У дослідженні, результати якого опублікувало медичне видання New England Journal of Medicine, наводяться докази протилежного: за підсумками кампанії ревакцинації в Ізраїлі кількість заражень значно скоротилась. У дослідженні взяли участь 1,3 мільйона жителів країни віком від 60 років серед тих, хто вже щепився двічі. Деякі учасники дослідження зробили й бустерне щеплення. В них рівень заражень скоротився порівняно з другою групою в 11,3 рази.

За даними на 10 грудня 2021 року, в Ізраїлі 44 відсотка населення вже зробили бустерне щеплення. У Німеччині цей показник на даний момент становив 21,3 відсотка. Україна ж поки що лише планує початок бустерної вакцинації - експертна рада у міністерстві охорони здоров'я обговорить це питання у четвер, 23 грудня.

Однак Інститут імені Роберта Коха (RKI) також фіксує зниження ефекту від щеплень з часом. Відповідно до звіту RKI, опублікованому в середині грудня, рівень захисту від COVID-19 з наявністю симптомів у двічі щеплених пацієнтів, знизився за період з 23 серпня по 5 грудня 2021 року з 80 до 68 відсотків. При чому йдеться як про літніх людей, так і про вікову групу від 18 до 59 років.

Читайте також: "Заручники антивакцинаторів": чому в Україні не роблять "бустерне" щеплення

Твердження: "Бустерні щеплення означають постійну ревакцинацію"

Фактчек DW: неправда

В одному з твітів, опублікованих 4 грудня, голова фракції партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) у Бундестазі Аліс Вайдель (Alice Weidel) попередила про загрозу примусових щеплень: "Потираючи руки, засновник компанії BioNTech Угур Шахін (Ugur Sahin) заявляє, що вже вакциновані люди тепер мають зробити щеплення і від омікрон-варіанта”. "Нам потрібно нарешті вирватися з цієї нескінченної черги щеплень!" - закликає політик.

Насправді в Німеччині немає обов'язкової вакцинації саме від варіанта "омікрон". Але 10 грудня Бундестаг та Бундесрат ухвалили поправки до закону про захист від інфекції, які передбачають, крім іншого, обов'язкову вакцинацію від коронавіруса для представників низки професійних груп, а саме: персоналу лікарень та будинків для людей похилого віку. Правило почне діяти у ФРН у березні 2022 року. Україна ж уже тричі за останній квартал розширювала перелік професій із обов'язковим щепленням проти коронавірусу. 

Що стосується бустерних щеплень, багато вірусологів рекомендують робити їх для підтримки на високому рівні імунітету до COVID-19. Висновок про те, що третє щеплення від коронавірусу посилює імунну відповідь організму на зараження, підтверджує і дослідження під назвою "Безпека та здатність викликати імунну відповідь семи вакцин від COVID-19, використаних для третьої дози". Це дослідження фінансував уряд Великобританії.

2878 людей віком від 30 до 78 років, які двічі вакцинувались препаратами BioNTech/Pfizer або AstraZeneca, зробили третє, бустерне щеплення однією з семи вакцин. У результаті зафіксовано: рівень імунітету в людей підвищувався, незалежно від їхнього віку та вакцини, використаної для третього уколу. Лише зроблений на основі інактивованого коронавірусу французький препарат Valneva не показав задовільних результатів під час клінічних випробувань.

Ліки від коронавірусу

Багато хто сьогодні сподівається не лише на ревакцинацію, а й на ліки від COVID-19. Європейський регулятор EMA та американський FDA вже зареєстрували кілька таких препаратів.

Зокрема, йдеться про медикаменти на основі антитіл Ronapreve швейцарської фармацевтичної компанії Roche та американської Regeneron, а також препарат Regkirona (Regdanvimab) південно-корейського виробника Celltrion. Крім того, 8 грудня в США були зареєстровані ліки Evusheld компанії AstraZeneca, призначені для алергіків, яким протипоказані щеплення.

З точки зору імунолога Ферстера, поява медикаментів, які перешкоджають розмноженню вірусу, може означати "вихід із пандемії". Однак може статися, що одного або двох ліків для цього виявиться замало, зазначає експерт. "Ймовірно, нам будуть потрібні різні ліки, дія яких буде спрямована на різні фактори, які перешкоджають розмноженню вірусу", - вважає він.