"Повзуча деіндустріалізація", "втрата конкурентоспроможності", "занепад економіки", "загроза добробуту"... У німецьких ЗМІ - новий сплеск тривожних публікацій про економічні проблеми країни. Попередній був навесні, коли стало зрозуміло, що Німеччина переживає технічну рецесію, а до цього - минулої осені на тлі зростання цін на газ та інші енергоносії. DW писала про це у вересні 2022 року у статті "Що чекає на ФРН: деіндустріалізація чи зміна бізнес-моделі?".

Тепер нова хвиля песимістичних настроїв спричинена, зокрема, оновленим прогнозом Міжнародного валютного фонду (МВФ). У ньому Німеччина стала єдиною країною G7, у якій найближчі перспективи не покращилися, а погіршилися. Якщо навесні МВФ очікував у ФРН за підсумками року зниження ВВП на 0,1 відсотка, то тепер прогнозує мінус у 0,3 відсотка. 

Читайте також: Економічний прогноз МВФ. Що очікує світ, Україну та Росію?

DB Research: "Німці схильні до песимізму"

Здавалося б, скорочення не надто суттєве, проте факт відставання від інших найбільших економік Заходу змусив багатьох німецьких журналістів та експертів згадати тезу про "хвору людину Європи". Так британський тижневик The Economist у 1999 році в одній зі статей назвав Німеччину, яка серйозно забуксувала тоді після кількох років бурхливого піднесення, викликаного возз'єднанням країни. Невже історія повторюється?

"Вважається, що німці схильні до песимізму і ставляться до себе дуже критично", - зазначають експерти Аналітичного центру Deutsche Bank (DB Research) у Франкфурті-на-Майні в опублікованому наприкінці липня дослідженні про "нові виклики для зростання економіки". Нагадавши про давнє твердження The Economist, вони висловлюють припущення, що і цього разу "Німеччина в результаті виявиться сильнішою, ніж будь-коли". Адже після проведених у 2000-х роках реформ у соціальній сфері ФРН пережила у 2010-х роках ціле десятиліття економічного буму, який змогла зупинити лише пандемія COVID-19.

Читайте також: Клімат і борги: що принесе фінансовий саміт у Парижі?

Щоправда, зазначають експерти DB Research, чверть століття тому проблеми були простішими та мали переважно внутрішньополітичні причини. Тепер же "війна Росії проти України стряснула три зовнішні стовпи німецького добробуту": Німеччина позбавилася дешевого російського газу, усвідомила проблематичність китайського ринку і дійшла висновку, що доведеться вкладати значно більше грошей у свою безпеку.

Якщо додати до цього необхідні заходи з захисту клімату, демографічні виклики та проблеми, що посилюються через держрегулювання та бюрократизм, то усі ці фактори в сумі стали реальною загрозою для "німецької моделі економічного зростання, заснованої на експортній орієнтації, індустріальному виробництві та кваліфікованій робочій силі", наголошується у дослідженні DB Research.

Консерватори: "Німеччина втрачає конкурентоздатність"

Утім, виходить, що Німеччина дуже непогано тримає удар, якщо за такого "букета" проблем вона цьогоріч не впала у глибоку економічну кризу, а переживає "лише" технічну рецесію зі скороченням ВВП у межах 0,3 відсотка. Адже могло бути й значно гірше.

І буде гірше, попереджає Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), голова партії ХДС та ймовірний кандидат у канцлери від німецьких консерваторів. Як і належить лідеру політичної опозиції, він жорстко критикує уряд ФРН. "Німеччина втрачає конкурентоздатність, - заявив він 30 липня в інтерв'ю агенції dpa. - Це не викличе раптово, за ніч, економічну кризу. Але ми бачимо повзучий процес деіндустріалізації нашої країни". Через два дні ХДС закликала соціал-демократичного канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) терміново перервати літні канікули і скликати міністрів на екстрену економічну нараду.

Читайте також: Експертка: Німеччині необхідні 1,5 мільйона іммігрантів на рік

Німецькі ЗМІ також активно критикують правлячу коаліцію з соціал-демократів, Зелених і лібералів. При цьому впадає в очі, що особливо часто про загрозу деіндустріалізації пишуть видання, близькі до консерваторів, як-от газета Die Welt, що входить до медіаконцерну Axel Springer, або тижневик Focus. Причому під особливо завзятим вогнем критики, у тому числі через закриття АЕС і відмову від видобутку у ФРН сланцевого газу, опиняються Зелені та її видний представник Роберт Габек (Robert Habeck), який обіймає посади міністра економіки та віцеканцлера.

Хімічна промисловість ФРН: "Ситуація серйозна"

Якщо подивитися на ділові кола ФРН, то особливо часто про деіндустріалізацію говорять представники такої традиційної галузі німецької економіки, як хімічна промисловість.

Минулоріч легендарним - через свою хибність - став прогноз глави найбільшого у світі хімічного концерну BASF Мартіна Брудермюллера (Martin Brudermüller). Нагадаємо: BASF через свою "дочку" Wintershall був багаторічним великим партнером російського "Газпрому" і брав участь у фінансуванні двох "Північних потоків" - газогонів, що з'єднують Німеччину і Росією дном Балтійського моря. У квітні 2022 року, коли на тлі повномасштабної російської агресії проти України в ЄС почали обговорювати можливість ембарго на нафту і газ з РФ, Мартін Брудермюллер передрікав у газетному інтерв'ю: "Це може призвести німецьке народне господарство до найтяжчої кризи з часу закінчення Другої світової війни".

Однак до кінця серпня 2022 року Росія сама припинила забезпечувати Німеччину газом, у грудні набуло чинності ембарго ЄС на російську нафту, у лютому 2023 року припинився імпорт нафтопродуктів з РФ. І що ж? Після всього на ФРН чекає тепер, згідно з прогнозом МВФ, скорочення ВВП у межах 0,3 відсотка. Глава BASF цілком міг би претендувати на титул "панікер року", іронізує економічне видання Capital. Але водночас вказує на низку справді тривожних симптомів погіршення ситуації, насамперед, на скорочення інвестицій, особливо іноземних, і на відтік капіталу.

Читайте також: Економіка ФРН добре адаптувалася без газу з РФ - дослідження

У хімічній галузі це відчувається особливо гостро. "Ситуація в Німеччині серйозна, - заявив наприкінці липня голова Асоціації хімічної промисловості VCI Маркус Штайлеман (Markus Steilemann). - Концентрація ризиків, пов'язаних з високими цінами на енергію та високими податками, поганою інфраструктурою, дефіцитом кваліфікованих кадрів, простоєм у цифровізації та божевільним бюрократизмом позбавляє підприємців будь-якого оптимізму". Тож голова цієї лобістської організації бореться за низькі тарифи на електрику, що субсидуються державою, для особливо енергоємних галузей.

"Якщо Німеччина не хоче ще раз стати "хворою людиною Європи", вона має сміливо взятися зараз за перспективні галузі завтрашнього дня замість того, щоб за допомогою мільярдів боязко консервувати енергоємну індустрію вчорашнього дня", - заперечує голова Інституту світової економіки (IfW) у Кілі професор Моріц Шуларік (Moritz Schularick).

Машинобудівник: "Не бачу деіндустріалізації"

Іншими словами, науковець закликає не намагатися протистояти неминучим структурним змінам у німецькій економіці, коли окремі старі виробництва відмиратимуть чи переноситимуться за кордон, поступаючись місцем новим. Також і у хімічній галузі. Той же концерн BASF, наприклад, наприкінці червня відкрив на сході Німеччини, у Шварцгайде, перший у країні завод з виробництва катодних матеріалів для акумуляторних батарей електромобілів і там же почав споруджувати установку утилізації таких батарей. Після чого через місяць взявся поруч будувати ще й новий лабораторний комплекс. 

Ще більшою галуззю німецької економіки, ніж хімічна промисловість, є машинобудування. Тут, звісно, теж відчувають погіршення ситуації. "Нині кількість замовлень для наших фірм скорочується. Від початку року до травня включно мінус становив 14 відсотків, - розповів 31 липня в інтерв'ю газеті Die Welt президент Об'єднання німецьких машинобудівників та виробників промислового обладнання (VDMA) Карл Гойсґен (Karl Haeusgen). - Після пандемії та нападу Росії на Україну багато клієнтів виявляють обережність та утримуються від інвестицій. Німецька бюрократія, дефіцит кваліфікованих кадрів та дорога електроенергія теж не сприяють справі".

Проте головний лобіст німецьких машинобудівників на питання про загрозу деіндустріалізації недвозначно відповів: "Я вважаю усі ці скарги перебільшеними. Жодної деіндустріалізації я не бачу. На мій погляд, у Німеччини хороше майбутнє".

Професор економіки: "Істерія починає дратувати"

"Ця істерія починає дратувати, - відповідає на питання про загрозу занепаду німецької економіки професор Фрайбурзького університету Ларс Фельд (Lars Feld). - Нинішнє економічне становище не треба прикрашати, але від занепаду Заходу ми дуже далекі".

В інтерв'ю порталу телекомпанії n-tv науковець, який консультує лідера німецьких лібералів та міністра фінансів ФРН Крістіана Лінднера (Christian Lindner), наголосив: Німеччина переживає зараз "глибокі структурні зміни", а такі процеси "завжди породжують невизначеність і ведуть до того, що інвестори тимчасово притримують гроші чи вкладають їх за кордоном".

Читайте також: Ділові настрої у ФРН поліпшуються шостий місяць поспіль    

Факти останніх місяців, однак, свідчать, що далеко не всі інвестори утримуються від капіталовкладень у німецьку економіку, причому мільярдні суми спрямовуються саме в "перспективні галузі завтрашнього дня", говорячи словами професора Шулярика. Досить згадати рішення американських корпорацій Intel та Wolfspeed, а також німецького концерну Infineon, розпочати спорудження в різних частинах Німеччини великих заводів з виробництва мікрочіпів. Або ж початок будівництва концернами Volkswagen та Mercedes-Benz підприємств із випуску та утилізації акумуляторних батарей для електромобілів.