Інциденти з дронами вже більше тижня залишаються в центрі уваги ЗМІ по всій Європі. У ніч на 10 вересня стався безпрецедентний інцидент: хвиля російських дронів увійшла в повітряний простір Польщі. Було виявлено 19 безпілотних літальних апаратів, кілька з яких було збито над Польщею. Лише через кілька днів російський дрон перетнув кордон Румунії, ще однієї країни, котра є членом НАТО. У понеділок у Польщі збили дрон, який пролітав над урядовими будівлями у Варшаві, і, як повідомлялося, у зв'язку з цим інцидентом було затримано двох підозрюваних, громадян Білорусі та України.

У результаті цих інцидентів ніхто не постраждав, а Росія заперечує, що вторгнення були навмисними. Однак НАТО відреагувало запуском нової місії з охорони повітряного простору на своєму східному фланзі.

Що таке операція "Східний вартовий"?

Місія під назвою "Східний вартовий" передбачає посилення як наземних баз, так і протиповітряної оборони і "триватиме протягом невизначеного періоду часу", як зазначається в офіційній заяві НАТО 12 вересня.

Цією новою операцією НАТО хоче надіслати чіткий сигнал як своїм східним членам, так і Росії.

Велика Британія та Данія, як члени НАТО, вже пообіцяли підтримати цю ініціативу. Німеччина подвоїла з двох до чотирьох кількість бойових літаків, призначених для протиповітряної оборони в Польщі, а Франція розгорнула винищувачі Rafale.

Проблема асиметрії витрат членів НАТО

Хоча літаки та ракети "повітря-повітря" успішно застосовуються проти дронів, вони аж ніяк не є економічно вигідними.

"Той тип дронів, що ми бачимо в Україні, коштує від 10 000 до 30 000 євро за штуку. Якщо ви будете стріляти по них ракетами вартістю в мільйон доларів, то дуже швидко їх витратите", - сказав DW Кріс Кремідас-Кортні, експерт з питань оборони в брюссельському аналітичному центрі European Policy Centre (EPC). "Ми використовуємо кувалду, щоб бити по канцелярській кнопці", - додав він.

Кремідас-Кортні вважає, що європейські члени НАТО мають натомість інвестувати в більш ефективні сучасні оборонні технології, які можуть зупиняти дрони за значно меншу ціну, і навів як приклад шведську протидронну ракетну систему Nimbrix. Інакше, за словами Кремідаса-Кортні, Європа матиме проблему "асиметрії витрат".

Стіна дронів?

Польща, Фінляндія та країни Балтії, які регулярно зіштовхуються з вторгненнями Росії в їхній повітряний простір, вже кілька років просять про посилення скоординованої оборони від дронів.

Ця концепція часто називається "стіна дронів" - термін, який підхопила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у своїй останній промові про стан справ у ЄС.

Українське ноу-хау має відігравати ключову роль у будівництві цієї символічної стіни. Європейська комісія оголосила про спільний проєкт з виробництва дронів вартістю 6 млрд євро (7,1 млрд доларів).

"Нам потрібно вчитися в українців", - сказав DW Ян Бонд, заступник директора брюссельського аналітичного центру "Центр європейських реформ" (CER). "Вони мають досить високий рівень успішності у збиванні російських дронів, і якщо вони мають технологію для цього, нам потрібно її придбати і скопіювати".

Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що наступного тижня проведе відеоконференцію з міністрами оборони країн Східної Європи та представником України для обговорення проєкту створення "стіни дронів".

За його словами, Україна готова поділитися досвідом боротьби з дронами, здобутим за час війни з Росією. "Я щойно повернувся з Києва, два дні тому, і ми вели переговори як з урядом, так і з представниками промисловості", - цитує єврокомісара агентство Reuters. За словами Кубілюса, українська сторона "охоче ділиться своїм досвідом і ноу-хау".

Кубілюс зазначив, що обговорення ще перебувають на початковій стадії, але він уявляє собі цей проєкт як поєднання сенсорів, різних видів зброї та систем глушіння, які виявлятимуть та нейтралізуватимуть дрони, що наближаються.

НАТО Путіну: "Ми відповімо" 

Одним з ключових викликів для НАТО буде запровадження нових технологій захисту від дронів у великих масштабах, сказав в інтерв'ю DW адмірал Роб Бауер, колишній голова Військового комітету НАТО. На додаток до інвестицій у нове обладнання, як зазначив Бауер, Європа повинна змінити ставлення до Росії: "Ми повинні інформувати наше суспільство, і люди повинні прийняти те, що існує загроза". Зі свого боку, Кремль продовжує повторювати, що вважає, що НАТО перебуває у стані війни з Росією.

Хоча НАТО заперечує це, Бауер зазначив, що Альянс перебуває в "сірій зоні між миром і війною" і в стані підвищеної готовності. "Це дуже важливе повідомлення для пана Путіна, - сказав Бауер.- НАТО відповість, що б не сталося".

Бауер заявив, що сили оборони союзників довели свою ефективність, збивши дрони над Польщею. "Я вважаю, що ми пройшли випробування, але нам потрібно покращити свою здатність протидіяти цим новим загрозам", - сказав він.

Чи зможе НАТО зупинити майбутні вторгнення дронів?

Експерт Ян Бонд із CER скептично ставиться до нинішніх можливостей Альянсу в галузі протидії дронам. "Складається враження, що НАТО не було готове до збиття дронів, - каже він. - Альянсу потрібно значно збільшити свої зусилля". Бонд вважає, що НАТО має продемонструвати більшу рішучість і збивати російські дрони тоді, коли це можна зробити безпечно, навіть якщо вони літають над західною частиною України. Досі країни-члени НАТО утримувалися від цього в кількох випадках.

У липні Литва повідомила, що два російські безпілотники перетнули її повітряний простір, але вона не збила їх. У заяві, цитованій литовськими ЗМІ, військові повідомили, що вживатимуть таких заходів лише в крайньому разі. Після інциденту Литва звернулася до НАТО з проханням про посилення протиповітряної оборони.

Зовсім нещодавно Румунія не вжила активних заходів проти російського безпілотника у своєму повітряному просторі, який потім змінив курс і попрямував до України. За даними міністерства оборони Румунії, пілоти військово-повітряних сил, які помітили безпілотник, "оцінили супутні ризики і вирішили не відкривати вогонь". Бонд зазначив, що Росія може розцінити таку бездіяльність як заохочувальний сигнал, і безпілотники подібні до цього цілком можуть летіти далі й завдавати ударів по цілях в Україні. 

Необхідні заходи захисту цивільного населення

Хоча перехоплення дронів є ключовим для захисту повітряного простору НАТО, експерти кажуть, що уряди повинні розглянути такі заходи, як додатки для попередження про повітряні нальоти та збільшення місткості укриттів.

"Це буде новий крок, що когось може нажахати, але я не думаю, що це надмірний крок", - сказав аналітик з питань оборони Бонд. Він висловив переконання, що Росія продовжуватиме випробовувати союзників України, якщо вони не посилять свою оборону та підтримку країни.

Кремідас-Кортні поділяє цю оцінку: "Ми маємо припускати, Росія буде пробувати це кожні кілька тижнів, доки ми не змусимо її заплатити таку ціну, яка змусить її відмовитися від цього".

НАТО сподівається, що операція "Східний вартовий" саме це і зробить.