"Розширення - це пріоритет для Європейського Союзу, і якщо наші кандидати виконують свої зобов’язання, то й ми маємо виконати свої", - заявилаєврокомісарка з питань розширення Марта Кос перед зустріччю міністрів закордонних справ країн-членів ЄС, що відбулася в Брюсселі на початку травня.

Коментуючи висловлювання Кос, аналітики зазначають, що головне питання на даний момент - на яких умовах відбуватиметься подальше розширення, як їх застосовуватимуть і як до них ставитимуться кандидати на вступ до Євросоюзу.

На порядку денному - нові моделі поступової інтеграції в ЄС

Так, зокрема, канцлер ФРН Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) закликав розпочати за всіма напрямками відповідні переговори з Україною. І запропонував Києву форму "асоційованого членства", яка тісно пов’язала б його з Євросоюзом ще до повного вступу, включаючи більш активну участь у роботі інститутів ЄС, а також у проведенні зовнішньої політики та політики у сфері безпеки.

Водночас країнам Західних Балкан та Молдові Мерц пообіцяв надати привілейований доступ до єдиного ринку, статус спостерігача в загальноєвропейських органах ЄС та поступову інтеграцію в процеси прийняття рішень, щоб пришвидшити їхній шлях до повноправного членства. Подібні ідеї циркулюють у Брюсселі та інших європейських столицях уже багато років.

Поетапне членство в ЄС - більше не табу

Ініціатива німецького канцлера знову порушила одне з найделікатніших питань, пов'язаних із майбутнім розширенням ЄС: який обсяг повноважень при ухваленні рішень повинні мати нові держави-члени з самого початку, особливо в тих сферах, де, як і раніше, діє принцип консенсусу.

Дискусія з цього приводу привернула увагу до однієї з найбільш суперечливих ідей, що обговорюються в Брюсселі, а саме до можливості тимчасового обмеження права вето для нових країн-членів після їх прийняття до ЄС.

Така пропозиція була висловлена в рамках моделі поетапного вступу, розробленої експертами Центру досліджень європейської політики (CEPS), зокрема Стівеном Блокмансом, а також аналітиком белградського Європейського центру політики (CEP) Страхіня Суботичем.

Розширення ЄС: питання геополітики та безпеки

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року знову висунуло тему розширення ЄС на перший план європейської політики, перетворивши те, що довгий час було суто технічним процесом, на питання геополітики та безпеки. "Геополітична необхідність розширення визнається всіма державами-членами", - наголосив Стівен Блокманс в інтерв’ю DW.

"Але вона завжди пов’язана з двома речами. З одного боку, з підходом, заснованим на досягненнях і виконанні критеріїв, за якого країни-кандидати оцінюються за успішністю реформ, що вони проводять, і при цьому їм не робиться жодних знижок. З іншого боку - з необхідністю для Євросоюзу змінити свою політику та методи управління", - пояснив експерт CEPS.

Модель поетапного вступу до ЄС та ідея "зворотного розширення"

Ідея поетапного підходу з часом стала частиною основного дискурсу в ЄС завдяки "Плану зростання для Західних Балкан" та пропозиціям, які висунули такі країни, як Франція, Німеччина та Литва.

У них простежуються елементи більш поступового процесу, за якого переваги від проведення реформ пропонуються країнам-кандидатам на більш ранніх етапах, що передують вступу, додав Блокманс. І водночас визнав, що частина найбільш амбітних ініціатив щодо України вже зустріла опір.

Серед них була ідея так званого "зворотного розширення", яку підтримували український президент Володимир Зеленський та частина членів Єврокомісії. Вона полягала в тому, що такі країни, як Україна, спочатку формально вступлять до ЄС, а вже потім проведуть усі необхідні реформи. Цей підхід був швидко відкинутий державами-членами Євросоюзу.

Чи відповідає нинішня модель розширення поставленим цілям?

Наразі дебати в Брюсселі дедалі більше фокусуються не на самому розширенні, а на тому, чи сприяє нинішня модель вступу до Євросоюзу досягненню поставлених цілей. Єврокомісарка Марта Кос у зв’язку з цим зазначила, що ЄС, як і раніше, використовує методологію, розроблену 40 років тому.

"Зараз ми обговорюємо з державами-членами питання про те, чи можна принципи поступової інтеграції, які ми переважно застосовуємо в рамках єдиного ринку, поширити й на інші сфери, зокрема на сферу безпеки", - каже Кос. Як доказ того, що ЄС не обмежується лише риторикою, Кос нагадала про створення Брюсселем у квітні вперше за 17 років робочої групи для розробки проєкту договору про вступ для Чорногорії. "Немає більш чіткого сигналу про те, що ЄС розглядає Чорногорію як свою наступну державу-члена", - поділився з DW Страхіня Суботич із CEP.

Не йдеться про "членство другого сорту"

За словами аналітика, мета полягала не в тому, щоб створити "членство другого сорту", як стверджують деякі критики такого підходу, а в тому, щоб запевнити скептично налаштовані держави-члени в тому, що подальше розширення ЄС не паралізує його. Суботич стверджує, що обмеження під час поетапного вступу можуть бути обмежені як за часом, так і за обсягом.

"Вони можуть стосуватися лише однієї або двох сфер політики і не обов’язково однаково або на однаковий термін для кожної країни-кандидата", - уточнює аналітик. З юридичної точки зору, продовжує Стівен Блокманс, такий механізм міг би бути включений до договорів про приєднання до ЄС нових членів. Однак, з політичної точки, зору це вельми делікатне питання, оскільки зачіпає суверенітет і рівність прав держав-учасниць об’єднання.

Проте кілька країн Західних Балкан уже продемонстрували відкритість до ідеї такого поетапного вступу. Албанія, Боснія і Герцеговина, а також Сербія дали зрозуміти, що готові прийняти тимчасові обмеження на використання ними права вето, якщо це допомогло б розблокувати процедуру приєднання до ЄС.

Чорногорія як пілотний проект

Чорногорія, однак, не бажає ні відстрочок, ні перехідних процедур. На думку аналітиків, вона, ймовірно, стане останньою країною, що приєднається до ЄС за чинними правилами до проведення більш глибоких інституційних реформ. Водночас і Блокманс, і Суботич вважають, що вступ Подгориці може стати майданчиком для випробування нових механізмів розширення, які зараз обговорюються в Брюсселі.

Суботич очікує, що Євросоюз скористається угодою про вступ Чорногорії, щоб запровадити після приєднання більш суворі інструменти моніторингу, ніж ті, що застосовувалися під час попередніх раундів розширення. Особливо це стосується таких сфер, як верховенство права та відступ від принципів демократії.

"Можна очікувати, що Чорногорія стане своєрідним випробувальним полігоном для перевірки меж перехідних механізмів і захисних застережень", - прогнозує Блокманс. Договір про вступ Подгориці до Євросоюзу, який зараз перебуває на стадії розробки, може стати типовим для прийому в подальшому нових членів.