Членство України в Євросоюзі має стати однією з безпекових гарантій, яка буде зафіксована у майбутній мирній угоді щодо завершення війни, що базується на спільній позиції Києва, Вашингтона і Брюсселя. Сам цей факт не викликає заперечень у сторін. Критичні голоси у ЄС почали лунати після того, як президент України Володимир Зеленський назвав конкретну дату вступу - 2027 рік, яка, за повідомленнями ЗМІ, нібито вже була зафіксована у початкових проєктах 20-пунктного мирного плану щодо врегулювання російсько-української війни, котрий готується за безпосередньою участю США.

Виконання копенгагенських критеріїв - тривалий процес

"Вступ України до Євросоюзу є однією з ключових безпекових гарантій не лише для нас, а й для всієї Європи. Саме тому ми говоримо про конкретну дату - 2027 рік - і розраховуємо на підтримку нашої позиції з боку партнерів", - заявив Зеленський. 

Проте у європейських столицях вважають цю дату нереалістичною. Такої думки, зокрема, дотримується канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz). "Вступ з 1 січня 2027 року виключений. Це неможливо", - категорично заявив він. Канцлер пояснив, що кожна країна, яка бажає стати членом Євросоюзу, повинна спочатку виконати копенгагенські критерії. 

Ці критерії є не просто формальними вимогами, а обов'язковими до виконання умовами для країн-кандидатів і включають у себе наявність стабільних державних інститутів, функціонуючої ринкової економіки та здатність прийняти зобов'язання щодо законодавства ЄС. На виконання цих критеріїв, у країн, що приєдналися до ЄС за останні десятиліття, пішло в середньому десять років.

Обережна в коментарях щодо дати вступу України і єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. "Це не лише його (Володимира Зеленського. - Ред.) бажання, це також моє бажання і бажання багатьох держав-членів. Але ми побачимо, коли саме це стане можливим", - сказала Кос. 

2027-й рік - нереалістична дата

Немає жодних шансів на те, що Україна зможе приєднатися до ЄС у 2027 році, і складно уявити, що "хтось серйозно пообіцяв" це Києву", сказав у коментарі DW Ондржей Дитріх, cтарший аналітик Інституту ЄС з досліджень безпеки (EUISS), де він спеціалізується на аналізі Росії та країн Східного сусідства.

За його словами, головна причина цього полягає "в усьому процесі вступу, який інакше треба було б докорінно змінити, що потребувало б політичної волі всіх держав-членів". "Існують чіткі критерії і переговорні розділи. Звичайно, Україна вже багато зробила, її прогрес був доволі вражаючим,  вона тісно співпрацює щодо цього з Єврокомісією. Попри все це, у вимірах процесу (приєднання до ЄС. - Ред.) - цей термін (2027 рік. - Ред.) - нереалістичний", - наголосив Дитріх.

Окрім того, коли йдеться про Україну, то її членство у ЄС згадується як одна з гарантій безпеки, що також викликає деякі занепокоєння окремих столиць, вказує експерт. Дитріх нагадав, що у випадку набуття Україною членства в ЄС за пришвидшеною процедурою до неї застосовуватиметься стаття 42.7 Договору про Європейський Союз. У цій статті йдеться про взаємну оборону, і вона зобов'язує держави-члени надавати військову допомогу іншій державі-члену, якщо та стала жертвою збройної агресії. 

Пришвидшений вступ, але без права голосу

Тим часом у Брюсселі визнають, що геополітична ситуація, у якій наразі опинився ЄС, Україна та інші країни Східного партнерства через агресивну війну Росії є підставою для пошуку креативних рішень навіть для такої вимогливої процедури як вступ до Євросоюзу. Єврокомісарка Кос визнала існування "зовнішніх деструктивних сил", які працюють проти країн кандидатів і самого ЄС і які хотіли б побачити, як процес розширення зазнає поразки. 

З огляду на це, за повідомленнями ЗМІ, у Єврокомісії працюють над пропозицією, суть якої полягає в наданні Україні та іншим країнам-кандидатам обмеженого членства в ЄС. Як пояснив DW на умовах анонімності посадовець ЄС, йдеться про пришвидшену процедуру вступу, після якої Україна зможе швидко стати членом ЄС, але при цьому не одразу, а поетапно отримуватиме права повноправного члена, йдеться, зокрема, про право голосу.

Членство другого сорту?

Якщо Брюссель справді має серйозний намір запустити пришвидшену процедуру обмеженого членства, тоді ЄС повинен чітко повідомити про це кандидатам, що це той максимум, який він може їм запропонувати, а далі ці країни повинні самі ухвалювати рішення, вважає Катеріна Якімовска, старша аналітикиня з проєктів Центру європейських студій імені Вілфреда Мартенса.

"Мати європейську мрію, пройти через стільки жертв, політичних та соціальних трансформацій, а потім отримати місце за великим столом (у ЄС. - Ред.) без права голосу і права вето? Як це виглядатиме і який меседж надішле? Що існують члени ЄС першого та другого сорту?" - ставить риторичне запитання експертка.

Читайте також: Виборча кампанія в Угорщині: як Орбан розпалює антиукраїнські настрої

"Конкретну дату членства України в ЄС назвати складно"

Ідея про пришвидшену процедуру вступу до ЄС за умови поетапного доступу до всіх прав з'являються, але це не означає, що вона має широку підтримку, зауважує Ондржей Дитріх з EUISS. Загалом він вважає "поетапне членство" для України цілком можливим і реалістичним. Але аналітик наголошує, що у цьому випадку йдеться про певні переваги ЄС, які Київ "отримає до офіційного вступу, а не навпаки". 

На сьогодні "складно обґрунтовано говорити про будь-яку конкретну дату вступу України до ЄС", каже аналітик. Попри те, що у ЄС є прихильники концепції геополітичного розширення ЄС і того, що цей процес має бути радикально змінений, політичного консенсусу щодо вступу України за дуже короткий термін у Брюсселі немає. І мова не лише не лише про Угорщину, яка принципово блокує всі євроінтеграційні процеси України, бо "є й інші держави-члени, які виступають за збереження того, що вони називають цілісністю процесу розширення", зауважив експерт.

Щоб говорити про конкретні дати, необхідно, аби одночасно збіглися три обставини: надійний та остаточний довгостроковий мирний план, зняття угорського вето і виділення ЄС бюджету на вступ України. "Але навіть якщо так станеться вже завтра, то і тоді вступ України відбудеться не раніше середини 2030-х років", - прогнозує Катеріна Якімовска з Центру Мартенса.

Читайте також: Не лише Угорщина Орбана. Хто та чому боїться вступу України до ЄС