Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба цього тижня на запрошення свого китайського колеги Вана Ї вперше відвідав Китай з моменту початку масштабної агресії Росії. "Переконаний, що справедливий мир в Україні відповідає стратегічним інтересам Китаю, а роль Китаю як глобальної сили миру є важливою", - зазначив український дипломат на зустрічі з Ї. Китайський міністр перед початком тригодинних перемовин у Гуанжоу, що на півдні Китаю, заявив, що Пекін і Київ зберігають робочі відносини "попри складну і мінливу ситуацію як на міжнародній арені, так і на регіональному рівні". У червні Ван Ї заявляв, що Китай "прагне сприяти мирним переговорам" у війні Росії проти України, яку пекінський дипломат назвав "українською кризою".

Як зазначено на сайті українського МЗС, Дмитро Кулеба висловив готовність Києва вести переговорний процес з російською стороною "на певному етапі, коли Росія буде готова вести переговори доброчесно". Водночас український міністр констатував, що наразі такої готовності з російського боку Україна на бачить.

Китай бачить себе медіатором

Попри те, що Пекін намагається постати нейтральним арбітром, Україна та її західні союзники вбачають у Китаї союзника Росії, який надає економічну підтримку Москві, що дозволяє Кремлю продовжувати війну проти України. США і ЄС також звинувачують Китай у постачанні мікроелектроніки та інших компонентів для виробництва зброї. Пекін відкидає звинувачення у наданні Москві військової допомоги, а Володимир Зеленський на саміті "великої сімки" у червні заявив, що президент Китаю "дав йому слово", що не постачатиме Росії зброю.

Позиція Китаю щодо припинення війни Росії проти України полягає у тому, що у мирному врегулюванні мають бути враховані інтереси і Києва, і Москви. З точки зору України, така позиція є безперспективною, оскільки Київ вважає передумовою мирних переговорів виведення російських військ з української території. Після понад двох років широкомасштабного вторгнення Росія утримує майже 20 відсотків українських земель, враховуючи захоплене з 2014 року.

"Контакти з Україною є передумовою того, щоб Китай не розглядався як сторона, яка аж надто очевидно підтримує лише Росію. Але хоч Пекін офіційно і не схвалює російську війну проти України, все ж він підтримує її опосередковано, за рахунок економічних і фінансових зв'язків з Росією, а також дій у дипломатичній площині", - зазначає керівниця Китайської редакції DW Петра Альденрат (Petra Aldenrath). "Підхід Пекіна до цієї війни є сумішшю стратегічних інтересів, економічного розрахунку і прагнення зберегти позиції на глобальній дипломатичній арені", - каже аналітикиня.

Чи підтримає Китай мирний саміт?

Очікувалося, що на зустрічах Дмитра Кулеби з представниками Китаю йтиметься і про можливість Пекіна долучитися до мирної ініціативи України і взяти участь у наступному саміті миру, який має відбутися до президентських виборів у США у листопаді. На перший саміт, який відбувся у червні у Швейцарії, Пекін делегатів не відправляв. "Переконаний, що справедливий мир в Україні відповідає стратегічним інтересам Китаю, а роль Китаю як глобальної сили миру є важливою", - заявив під час зустрічі з китайським колегою глава українського МЗС, слова якого наводить пресслужба відомства. Про те, чи вдалося Києву вплинути на позицію Пекіна щодо цієї ініціативи, з офіційних заяв не випливає.

Напередодні червневого саміту, Ван Ї заявив, що Китай "висуватиме конструктивні пропозиції" з огляду на мирні ініціативи, однак дистанціювався від зустрічі у Швейцарії. "Нині у світі багато самітів. Чи брати в них участь, Китай вирішуватиме самостійно, виходячи з власної позиції", - наводила слова китайського топ-дипломата агенція "Сіньхуа". Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив на безпековому форумі у Сінгапурі у червні, що Росія намагається використати вплив Китаю на країни азійського регіону, аби "торпедувати" мирний саміт. Глава держави висловив думку, що Китай подекуди є "інструментом" у руках російського президента Володимира Путіна.

Читайте також: Чому китайські технології непокоять Німеччину

Саміт у Швейцарії мав на меті продемонструвати міжнародну підтримку України та її "формули миру", яка передбачає передовсім відновлення територіальної цілісності країни, включно з незаконно анексованим Росією 2014 року Кримом. Напередодні швейцарського саміту Китай, а також інший ключовий член БРІКС Бразилія оприлюднили свій "мирний план" з шести пунктів, серед яких не було відновлення територіальної цілісності України. Натомість план містив заклик провести у належний час "міжнародну мирну конференцію, яку визнавали би і Україна, і Росія". Дмитро Кулеба у цьому контексті перед візитом до Китаю зазначив у своїй заяві у соцмережах: "Ми маємо уникнути змагання мирних планів". 

У тому, щоб переконати Китай долучитися до мирної ініціативи Києва побачив ключову мету візиту Дмитра Кулеби і директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Александер Ґабуєв. Таку думку експерт висловив в інтерв'ю інформаційній агенції AFP. Ґабуєв вважає, що Пекін може спробувати отримати вигоду в обмін навіть на те, щоб послати на саміт когось з дипломатів не найвищого рангу. "Інтерес до участі Китаю у другому саміті може бути, зокрема, використано з метою уникнути поглиблення санкцій", - припускає аналітик. 

Раніше США запроваджували санкції проти низки китайських компаній за їхню участь у схемах обходу західних санкцій російськими компаніями для отримання товарів подвійного призначення.

Яким є бачення миру від Китаю?

Китай досі жодного разу не засудив російську агресію проти України. За лічені тижні до широкомасштабного вторгнення в Україну, лідери Росії і Китаю оголосили про подальше поглиблення відносин, яке "не знатиме меж". Обидві країни пропагують бачення "мультиполярного світу" на противагу домінуванню Європи і США.

В одному з оприлюднених 2023 року документів Китай висловився за "політичне врегулювання української кризи", закликаючи до збереження "суверенітету, незалежності і територіальної цілісності всіх країн". Пекін також закликав "відмовитися від ментальності Холодної війни", вказуючи на те, що безпека у регіоні не може бути досягнута за допомогою розширення або посилення військових блоків. Таким чином китайська влада натякає на розширення НАТО, у чому і Москва, і Пекін вбачають витоки війни в Україні.

Дипломатичні зусилля Китаю у травні під час зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном похвалив російський президент Володимир Путін. У своїх офіційних заявах російська влада нерідко закликає до діалогу, аби покласти край війні, яку Москва сама і розв'язала. Ці заяви лунають на тлі невпинних спроб російської армії захопити нові території на сході і півдні України, а також ракетних обстрілів по всій українській території, включно з об'єктами цивільної інфраструктури, такими як лікарні.