Дедалі тісніші відносини Китаю з Росією усе більше ставлять під сумнів стратегічне партнерство Києва з Пекіном. Так, заступник міністра закордонних справ України Андрій Мельник під час панельної дискусії з питань зовнішньої політики, що відбувалася у січні в Києві, назвав позицію Китаю "все менш і менш прийнятною".

З 2011 року Україна підтримує стратегічне партнерство з Китаєм, що призвело до розквіту відносин між країнами, зокрема у торгівлі. Сьогодні Китай - значний імпортер українського зерна і кукурудзи. Свого часу Україна також суттєво допомогла технологіями китайському військово-промисловому комплексу. Яскравим прикладом результату прямої й непрямої співпраці двох країн став перший китайський авіаносець "Ляонін" - по суті, переобладнаний, модернізований і добудований авіаносний крейсер "Варяг" - закладений ще за радянських часів у корабельнях Миколаєва, який Україна продала Макао у 1998 році під створення розважального парку.

Читайте також: Китай будує свій другий авіаносець

Та попри це, на тлі війни Росії проти України, що триває вже близько року, в Києві обговорюють необхідність переглянути двосторонні відносини з Китаєм.

"Протягом багатьох років Україна сприймала Китай тільки з погляду можливостей, але після російського вторгнення українські експерти стали набагато критичніше ставитися до Китаю і прораховувати, які ризики та виклики може становити Китай для національних інтересів України", - констатує Юрій Пойта, експерт з питань України в Інституті досліджень національної оборони та безпеки (INDSR) на Тайвані.

"Безмежне" партнерство Росії та Китаю

Хоча Пекін і не підтримав однозначно позицію Росії у війні, він продовжує зміцнювати зв'язки з Москвою, тоді як ЄС і США працюють над ізоляцією Росії.

2 лютого перший заступник голови МЗС Китаю Ма Чжаосюй провів зустріч із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Після цього китайський дипломат заявив, що Пекін хоче у 2023 році розвивати двосторонні відносини з Росією.

Наприкінці січня російські ЗМІ повідомили, що навесні Москву відвідає голова КНР Сі Цзіньпін. Хоча Пекін і вказав, що точної дати візиту не визначено, міністерство закордонних справ Росії заявило, як повідомляє російське інформагентство "ТАСС", що візит Сі стане "центральною подією у двосторонніх відносинах у 2023 році".

Читайте також: Коментар: Сі Цзіньпін і Володимир Путін - разом проти США

Тим часом експерт з України Пойта, зазначає, що дискусії, які ведуться в Києві про перегляд відносин із Пекіном, поступово перекочували з українських аналітичних центрів і коментарів ЗМІ до міністерства закордонних справ. Під час січневої панельної дискусії в Києві заступник міністра закордонних справ України Андрій Мельник наголосив, що позиція Китаю щодо нинішньої війни більше не може вважатися "нейтральною", як про те заявляє Пекін. "Я не впевнений, що ці відносини все ще можуть бути стратегічними", - сказав тоді Мельник, маючи на увазі відносини України з КНР.

Як пояснила в бесіді з DW депутатка Верховної ради Кіра Рудик, Китай допомагає Москві обійти деякі західні санкції, відкриваючи для Росії ринки. "Ніхто не залишається нейтральним. Або ви підтримуєте нас, або ведете гру з людьми, які хочуть нас знищити. Те, що ми бачимо зараз з боку Китаю, украй сумно. Кожна країна, яка підтримує Росію, по суті, підтримує ведення боїв. Це дуже болісно", - поділилася вона.

Обережна дружба України з Тайванем

Вторгнення Росії на територію меншого за площею сусіда викликало спекуляції про паралелі з войовничою позицією Китаю щодо Тайваню і про можливість вчинення Пекіном аналогічного нападу. Пекін вважає Тайвань частиною китайської території й поклявся "возз'єднати" острів із материком, застосувавши за необхідності силу.

Читайте також: Генерал США прогнозує війну з Китаєм через два роки

При цьому війна зблизила Тайбей і Київ. За останні два місяці, на тлі російських атак на найважливіші об'єкти української інфраструктури, Тайвань підписав кілька меморандумів про взаєморозуміння, щоб допомогти низці міст України придбати обладнання для опалення та генерації електроенергії. Крім того, Тайвань висловив готовність допомогти Україні модернізувати її цифрову інфраструктуру в рамках зусиль з післявоєнної відбудови.

"Вони пожертвували один мільйон доларів на генератори, і я думаю, що це очевидна позиція: вони є нашим союзником, - коментує Кіра Рудик допомогу Україні з боку Тайваню. - Це люди, які підтримують нас, і я гадаю, що Україна повинна розглядати Тайвань як партнера".

Однак хоча переоцінка Україною своїх відносин із Китаєм і дає Києву можливість налагодити тісніші зв'язки з Тайванем, експерти застерігають, що тут потрібна обережність.

"Напередодні наступної фази ескалації Україні не потрібно налаштовувати проти себе Китай. Якщо в найближчі кілька місяців вона почне відкрито налагоджувати дружні зв'язки з Тайванем, це, безумовно, вилізе їй боком і ще більше підштовхне Китай до підтримки Росії", - зазначає в бесіді з DW Веліна Чакарова, директорка Австрійського інституту європейської політики і політики безпеки (AIES).

За оцінкою Юрія Пойти з Інституту досліджень національної оборони та безпеки, Україна розуміє, що їй не варто підштовхувати Китай до зближення з Росією, і тому вона поводиться дуже обережно. "Україна дуже обережно ставиться до налагодження відносин із Тайванем, проте серед українських експертів і в парламенті дедалі міцнішає думка, що Україні необхідно розвивати відносини з Тайванем", - пояснює він.

"Якщо Україна не побачить проукраїнських кроків з боку Пекіна, це покаже Києву, що Китай не є стратегічним партнером, і він муситиме провести певні червоні лінії стосовно своєї співпраці з КНР", - додає експерт.