Верховна Рада у першому читанні проголосувала законопроєкт, який передбачає підвищення податків у період дії воєнного стану. Зокрема військовий збір, який сплачують усі офіційно працевлаштовані громадяни, може зрости з 1,5% до 5%. Також заплановано підвищення податків для ФОП, зокрема військовий збір для першої та другої групи ФОП, які працюють на спрощеній системі оподаткування встановлюватиметься на рівні 800 гривень на місяць, а для ФОП 3 групи військовий збір планують стягувати у розмірі 1% з обороту.

"Військовий збір - це податок на порядність. Його платять тільки ті, хто чесно в білу виплачують заробітні плати. І держава майже нічого не робить, щоб його нормально адмініструвати. Виходить, ми покладемо тягар на найбільш чесний бізнес", - написав після голосування народний депутат від парламентської фракції "Голос", заступник голови парламентського комітету з питань податкової політики Ярослав Железняк. Він повідомив, що ініціюватиме зміни в законопроєкт щодо військового збору до другого читання. 

За словами Железняка, також запроваджуватимуться авансові внески на АЗС, 25% податку на прибуток фінустанов та 50% податку на прибуток банків в 2024 році. Якщо законопроєкт буде ухвалений, то податкові зміни принесуть уряду додатково 58 мільярдів гривень у 2024 році та 137 мільярдів гривень в наступному. 

Підвищення податків може спровокувати перехід "в тінь"

Експерти побоюються, що таке підвищення податків може мати зворотній ефект. Також ще до першого читання бізнес наголошував на тому, що збільшення податків радше сприятиме поверненню економіки України в тінь, аніж збільшенню надходжень. Про це говорили, зокрема, й представники Європейської бізнес-асоціації (ЄБА). Там вважають, що "весь тягар унаслідок запропонованого підвищення податків ляже на добропорядний бізнес, що може мати негативний та нищівний вплив на бізнес та економіку країни".

Експерт з питань економіки, фінансів і податків Мережі захисту національних інтересів "ANTS" Ілля Несходовський переконаний, що через підняття податків відбуватиметься поступове охолодження економіки. На його думку, найбільше це зашкодить малому бізнесу, який працює на першій та другій групі. "Ми побачимо суттєве скорочення підприємств, які знаходяться на першій групі. У другі групі теж певна частина підприємств закриється. Бо я не знаю жодного підприємця, який ремонтує якесь взуття, перукаря, які готові додатково сплачувати, виходячи з цих податкових змін, більше 2600 гривень на місяць податків. Тобто для такої категорії громадян це суттєво, особливо зараз у війну. Тому, скоріш за все, вони будуть відмовлятися взагалі від реєстрації або працювати, скажімо так,  в темну", - прогнозує Несходовський. Водночас він зауважує, що банки не зможуть перейти в тінь, оскільки ризикують своєю ліцензією.

Ризики для банківського сектору через підвищення податків

Але перша заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова вже заявила, що запровадження податку на прибуток банків до 50% може призвести до проблем з капіталом у двох державних банків, що потребуватиме мільярдних витрат з бюджету на їх докапіталізацію. В інтервю Forbes Ukraine вона наголосила, що банківська система спроможна забезпечити необхідну суму для фінансування бюджетного дефіциту без підвищення військового збору з 1,5% до 5%. "Банківська система спроможна забезпечити потребу внутрішнього фінансування бюджету на 385 мільярдів гривень до кінця року за рахунок розміщення ліквідності в ОВДП", - зауважила вона. 

Рожкова зазначила, що для подальшого кредитування економіки, інвестування в державні облігації та подолання викликів, пов’язаних з війною, банкам необхідно зберегти достатній рівень капіталу, тому повторне підвищення податку матиме незначний вплив на бюджетні надходження, проте може призвести до суттєвих ризиків для банківського сектору.

Водночас НБУ підтримує підвищення податку на прибуток фінансових компаній до 25% (як і для банків) для запобігання ухиленню від сплати податків у фінансовому секторі.

ЄБА: замість підвищення податків краще боротись з тіньовою економікою

Бізнес та експерти занепокоєні тим, що уряд пішов найлегшим шляхом і замість проведення радикальних реформ та виведення економіки з тіні, не вигадав нічого оригінальнішого, як збільшити податки. У ЄБА зазначають, що для збільшення надходжень до держбюджету необхідно боротися з тіньовою економікою. Зокрема, необхідні й рішення, що стосуються реформування митниці, ефективної роботи правоохоронних органів і початку нормальної роботи Бюро економічної безпеки.

Експерт з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Мирослав Лаба вказує на те, що на початку 2024 року уряд запевняв, що насамперед планується реформування фіскальних органів, боротьба з корупцією, а вже після цього підвищення податків. Але сталося інакше. "Пошук додаткових доходів бюджету пропонується не за рахунок підвищення ефективності роботи фіскальних органів, а за рахунок збільшення податків. За наявності потенційних річних втрат держбюджету від "тіні" у розмірі близько 400 мільярдів гривень, з яких втрати від контрабанди - 120 -150 мільярдів гривень, контрафакту та нелегальної торгівлі - 46-51 мільярдів гривень, зарплат у конвертах - 70-110 мільярдів гривень, такий підхід виглядає вкрай нелогічним, бо відсутній наступ на тіньову економіку", - пише Лаба у своєму блозі на NV.

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло не погоджується з таким твердженням. На його думку, підхід уряду до підняття податків є цілком логічним. "Детінізація потрібна, тому що лише детінізація може дозволити нам перейти до поміркованого рівня податкового навантаження в перспективі. Але потрібно розуміти, що детінізація - це грав в довгу, а підвищення податків - це те, що дає ефект уже сьогодні й це важливо в часи війни", - сказав Жаліло в коментарі DW.