Нещодавно призначений міністр оборони України Рустем Умєров ініціював створення посади військового омбудсмена для службовців сил оборони. "Ми зосередимося на людських життях, ми зосередимося на наших людях. І саме тому ми, ймовірно, запровадимо нову посаду, яка називається військовим омбудсменом, яка займатиметься військовими потребами народу і наших воїнів", - заявив Умєров під час свого виступу на нещодавньому форумі "Ялтинська європейська стратегія".

Ідею створення посади військового омбудсмена підтримав і президент України Володимир Зеленський, зауваживши, що міноборони вже працює з уповноваженим Верховної Ради з прав людини щодо цього. "Це справді потрібно. Потрібно, щоб була потужна система правозахисту воїнів у самому секторі оборони", - зазначив Зеленський. У секторі безпеки й оборони в Україні, за даними Умєрова, нині задіяно понад один мільйон людей, з них - понад 800 тисяч у Збройних силах України.

Скарг з боку військових на порушення їхніх прав не бракує

Правозахисники констатують, що скарг з боку військових на порушення їхніх прав зараз справді стало багато: на гарячі лінії правозахисних організацій військові переважно скаржаться через проблеми, пов'язані з грошовим утриманням та виплатами, відпусткою й лікуванням, лунає критика на адресу лікарських комісій та через порушення процедури мобілізації. 

Юлія Морій очолює організацію "Юридична сотня", яка надає правову допомогу учасникам російсько-української війни та їхнім родинам. За її словами, нині всіма проблемами військовослужбовців має опікуватися уповноважений Верховної Ради з прав людини, в офісі якого працює окремий представник уповноваженого з прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони. Але військовослужбовці, як каже Морій, не отримують належну правову допомогу.

"Уповноважений Верховної Ради з прав люди мав би вирішувати ці проблеми, особливо під час режиму воєнного стану, коли складно утворювати нові інституції. Але чомусь ми постійно отримуємо скарги від військовослужбовців та їхніх адвокатів, що уповноважений відповідає, що це не їхні повноваження, або це не сфера їхньої діяльності", - сказала Морій у розмові з DW.

Про те, що уповноважений Верховної Ради з прав людини нині не справляється з великою кількістю скарг з боку військовослужбовців, говорить і Ольга Решетилова, яка очолює Медійну ініціативу за права людини. "Представник уповноваженого з прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони займається всім, чим тільки можна: це і повернення депортованих та викрадених дітей, і військовополонені та цивільні заручники. На права військовослужбовців у нього буквально немає часу, бо це потрібен цілий штат людей", - каже Решетилова. 

Читайте також: "Армія тримається на дисципліні". Як карають військових в Україні

Система надання військовослужбовцям правової допомоги потребує змін

І Решетилова, і Морій підтримують ідею запровадження посади військового омбудсмена й зауважують, що разом з цим потрібно змінювати всю систему надання правової допомоги військовослужбовцям. "Захист військовослужбовців в умовах війни стоїть особливо гостро, бо більшість існуючих юридичних механізмів захисту прав майже недієві чи не працюють, оскільки у військовослужбовців набагато менше часу для захисту своїх прав, аніж у цивільних. Тому треба переглядати механізми і строки реагування на їхні скарги", - наголошує, зокрема, Юлія Морій.

Якихось подробиць щодо того, як саме виглядатиме посада військового омбудсмена, які повноваження він матиме, поки що нема. Правозахисник Центру громадянських свобод Володимир Яворський вважає, що посаду військового омбудсмена необхідно запровадити безпосередньо в самому міністерстві оборони, аби мати швидкий доступ до інформації про порушення прав військовослужбовців та шукати шляхи вирішення проблеми.

"Зараз є проблема комунікації військових частин з міністерством оборони та безпосередньо міністром", - каже Яворський. На його думку, якщо цей омбудсмен діятиме безпосередньо в міноборони, то це дозволить швидко вирішити багато спірних питань і усунути порушення. "Над військовими не може бути стороннього контролю в умовах війни, бо це доступ до державної таємниці, до обмеженої інформації. Це не може бути людина з паралельної реальності, оскільки вона не матиме повного доступу до вирішення проблем", - пояснює Яворський. 

Військовий омбудсмен має бути незалежним

Як нагадав Яворський, відразу після Помаранчевої революції в системі міністерства внутрішніх справ України уже намагалися запровадити інституцію спеціальних представників з прав людини. Вони мали право збирати інформацію про порушення прав людини в органах правопорядку, проводити власні розслідування й доповідати міністру про скарги. Такі представники з прав людини були в кожному обласному управління МВС. "До цих представників кожен міг звернутися, нехтуючи субординацією. Це був незалежний збір інформації про порушення прав людини у системі. В цьому був зацікавлений сам міністр, бо він отримував незаангажовану інформацію в тій чи іншій частині. Це був альтернативний канал комунікації міністра напряму з підлеглими", - каже Яворський.

Щоправда, назвати таких представників з прав людини в системі МВС незалежними було складно, оскільки вони підпорядковувалися міністру внутрішніх справ. Але саме незалежність від військового керівництва має бути головним критерієм для створення військового омбудсмена, вважає секретар парламентського комітету національної безпеки та оборони Роман Костенко. "Військовий омбудсмен має бути незалежним. Якщо ми хочемо, щоб така інституція існувала і працювала ефективно, це питання необхідно закріпити на законодавчому рівні. В Україні величезна кількість військовослужбовців, їхні права необхідно захищати. У нас велика армія існуватиме не один місяць і навіть рік. І військовий омбудсмен - та сама інституція, яка реагуватиме на звернення військових", - цитує слова Костенка видання "Фокус".

Юлія Морій згодна, що військовий омбудсмен має бути незалежною структурою поза міністерством оборони, з реальними повноваженнями та з доступом до всіх військових об'єктів і документів з обмеженим доступом, якщо це є предметом скарги. "Якщо військовий омбудсмен  буде у підпорядкуванні міністра оборони, то це працюватиме, як внутрішні перевірки, що вже і так є, але проблеми з порушенням прав військовослужбовці так і не вирішуються", - наголошує голова "Юридичної сотні".

Читайте також: "Я прийшов у військо вільною людиною, а став кріпаком". Як військові звільняються зі служби

Війна на заваді внесення змін до конституції

Правозахисник Яворський, у свою чергу, наголошує, що створити справді незалежну інституцію з нагляду за дотриманням прав людини неможливо без змін до конституції, але в умовах війни основний закон змінений бути не може. Яворський нагадав, що правозахисники закликали владу створити незалежного військового омбудсмена з внесенням змін до конституції ще в 2016 році. Але політики такі заклики тоді проігнорували. В 2019 році депутати з фракції "Слуга народу" швидко написали та проголосували законопроєкт про запровадження військового омбудсмена разом з іншими омбудсменами з різних сфер. Однак тоді ж Конституційний суд визнав цей законопроєкт таким, що суперечить основному закону.

"Очевидно потрібно писати новий законопроєкт і чекати ще одного висновку Конституційного суду. Парламентарі мають знайти вихід з ситуації. Права військовослужбовців не можуть порушуватися, бо це їх демотивує", - каже голова організації Медійна ініціатива за права людини Ольга Решетилова.

На її думку, за наявності політичної волі влада може створити незалежну ефективно діючу інституцію з захисту прав військовослужбовців з особливим статусом окремим законом: це може бути, зокрема, військовий омбудсмен при парламентському комітеті національної безпеки та оборони. А в перспективі, каже Решетилова, треба змінювати конституцію для створення незалежного органу з контролю за дотриманням прав військовослужбовців з усіма належними повноваженнями. "Система не може сама себе змінювати з середини. Це має бути громадський цивільний контроль за сектором безпеки загалом, оскільки окрім військових міноборони є ще прикордонники, нацгвардія, СБУ, розвідники", - підсумувала Ольга Решетилова.