Чи стане Молдова наступною Грузією? Таке питання висувають дипломати, чиновники та експерти в Брюсселі, залучені до процесу розширення Європейського Союзу на схід. Адже рік тому, після парламентських виборів 2024 року в Грузії, для європейців стало очевидно, що чергова країна-кандидат на вступ до ЄС остаточно звернула з курсу євроінтеграції.

Тому тепер молдовські парламентські вибори в Брюсселі називають перевіркою: на міцність демократії Молдови, її опір російському впливу і стійкість її європейського курсу. Свої заходи з підтримки Молдови на її шляху до Євросоюзу і в зв'язку з війною в сусідній Україні офіційний Брюссель вважає безпрецедентними. Вони включають і скасування торгових мит для поступової інтеграції Молдови у внутрішній ринок ЄС, і допомогу під назвою "План зростання" майже на два мільярди євро, спрямовану на стимулювання реформ і економіки. Євросоюз - найбільший торговельний партнер Молдови і її головний фінансовий донор: з 2021 року він мобілізував для неї понад 2,2 млрд євро.

Чому Молдова важлива для ЄС

На тлі спроб Росії дестабілізувати ситуацію в Європі, безпека Євросоюзу тісно пов'язана зі стабільністю в Молдові, переконаний глава делегації в Комітеті парламентської асоціації ЄС-Молдова Зігфрід Мурешан. "Європа буде в безпеці тільки у тому разі, якщо в безпеці буде Молдова. Без незалежної, європейської Молдови кордони Євросоюзу не можуть бути повністю захищені", - заявив румунський євродепутат, коментуючи для DW передвиборну ситуацію в країні.

Кишинів - ключовий партнер Брюсселя, і необхідно підтримувати його на шляху до європейської сім'ї, не дозволяючи Москві встановити контроль над усією Молдовою: такою є позиція всіх без винятку країн Євросоюзу, включаючи Угорщину, підтвердив DW високопоставлений чиновник ЄС. "Молдова стоїть на роздоріжжі: те, що відбудеться на виборах, визначить її майбутнє. Якщо проєвропейські сили програють, Молдова може стати новою Грузією", - сказав він. Рік тому розворот у бік Москви Тбілісі, чия відмова від реформ і політична фрагментація підірвали євроінтеграцію, в Брюсселі називали "втратою ще однієї країни".

Політичний курс Молдови впливає на безпеку Чорного моря, енергетичні коридори і регіональний баланс сил з Росією, але для лідерів ЄС Молдова важлива не тільки через своє стратегічне розташування, підкреслює наукова співробітниця аналітичного Центру Мартенса в Брюсселі Теона Лаврелашвілі. "Політичне майбутнє Молдови тісно пов'язане з більш широкою боротьбою між Європою і російським впливом", - вважає вона.

Крім того, на думку політологині, доля Молдови розглядається як найважливіший тест на довіру до проєкту розширення ЄС і на злагодженість цього процесу. "Якщо Молдова зуміє поглибити реформи і протистояти дестабілізації, це покаже, що стратегія розширення Євросоюзу працює - що реформи та інтеграція можуть бути успішними, навіть незважаючи на тиск з боку Росії", - зазначає Лаврелашвілі.

Потужна кампанія російського впливу на вибори в Молдові

Після виборів президента Молдови і референдуму про вступ до ЄС у 2024 році, парламентські вибори 2025 року - це останній шанс з точки зору Москви зірвати інтеграцію Молдови в ЄС і відновити свій вплив на неї, підкреслює Зігфрід Мурешан. Якщо Кремлю це вдасться, то він зможе використовувати Молдову як нову платформу для погроз Євросоюзу і Україні, як він використовує Білорусь з початку своєї повномасштабної війни, вважає євродепутат.

Заради досягнення цієї мети Кремль вклав понад 200 мільйонів євро (більше 1% ВВП Молдови) в кампанію впливу на вибори в Молдові: він фінансує проросійських кандидатів через приховані канали, підкуповує виборців, поширює дезінформацію і пропаганду за допомогою інструментів штучного інтелекту і навіть готує заворушення на випадок перемоги проєвропейських сил, каже Мурешан.

Перед референдумом і президентськими виборами 2024 року Росія вже застосовувала різні тактики впливу, включаючи купівлю голосів, пропаганду і дезінформацію. Окрім "класичних" маніпуляцій, Москва цього разу вдається до ще більш серйозних методів втручання, кажуть в ЄС. "Ми бачили, зокрема, сфальсифіковані фігури політиків і фальшиві акаунти (політичних діячів. - Ред.). Таким чином, росіяни глибоко втручаються в сам виборчий процес", - сказала офіційна представниця зовнішньополітичної служби ЄС Анітта Гіппер на брифінгу в Брюсселі. Крім цього, вона, наряду з молдовською владою, підтвердила факт навчання молдован росіянами організації насильницьких тактик проти поліції.

Спостерігачі в Брюсселі єдині в думці, що втручання РФ залишається головною проблемою для Молдови. Депутати Європарламенту вважають, що найкращою протидією їй стала б масова явка на виборах. "Найпотужнішою відповіддю є ваш голос, - заявив віце-голова фракції Європарламенту "Оновлюючи Європу" румунський депутат Дан Барна, звертаючись до громадян Молдови. - Ваше майбутнє - в Європі, не дозволяйте нікому вирішувати за вас". Особливо Барна і Мурешан виділили молдовську діаспору, яка зіграла вирішальну роль на минулих виборах.

Як ЄС допомагає Молдові боротися з російським впливом

Брюссель повністю довіряє Кишиневу в боротьбі з російською кампанією впливу на вибори, заявила Анітта Гіппер, а також надає йому допомогу в цій сфері через громадянське суспільство і підтримуючи незалежні ЗМІ.

До того ж, Євросоюз навчає, консультує та надає технічне обладнання молдовській владі і веде з нею активний обмін інформацією. "Ми посилили відстеження російських наративів і працюємо над тим, щоб допомогти молдовській владі спростовувати дезінформацію", - повідомила вона.

Цим займається, зокрема, і партнерська місія Євросоюзу в Молдові, створена в 2023 році, а в липні 2025-го був заснований новий європейський центр спостереження за цифровими ЗМІ під назвою FACT. Він вивчає як самі кампанії дезінформації, так і способи надання більш ефективної підтримки для боротьби з ними.

А що з переговорами про вступ до ЄС?

Водночас переговорний процес про вступ Молдови до ЄС, який міг би дати додатковий імпульс на виборах проєвропейським силам країни, загальмувався. І в Брюсселі наголошують, що це сталося не з вини молдовської влади, яка виконала всі рекомендації Єврокомісії і могла б відкрити переговори за тематичними розділами вже зараз.

Оскільки заявку про членство в ЄС Кишинів подавав разом з Києвом, то в Євросоюзі вирішили не розділяти їх на подальшому шляху євроінтеграції. Однак просування України в переговорному процесі блокує Угорщина, тож Молдова, як і сама Україна, стала заручницею її вето. "На це вето немає ні об'єктивних причин, ні підстав. Це виключно політичні мотиви", - сказав у розмові з DW чиновник ЄС.

Інший чиновник пояснив, що лідери Євросоюзу та його країн вирішили не ображати українців, які вже четвертий рік ведуть оборонну війну проти Росії і при цьому, так само як і молдовани, виконали всі умови для відкриття переговорних розділів з ЄС: "Це стало б величезним розчаруванням для України, яка заявила б, що її залишили за бортом".

Є й інша точка зору, згідно з якою, якщо не відокремити переговорний процес Молдови від України, то тиск на Угорщину зросте, оскільки вона блокує не тільки Київ, але і Кишинів, який на словах підтримує, вказав перший чиновник.

Той факт, що ЄС вирішив не відокремлювати процес приєднання Молдови від України, відображає з одного боку впевненість, а з іншого - занепокоєння, вважає Теона Лаврелашвілі. "Він демонструє очікування Євросоюзу, що Молдова зможе провести реформи, але також і побоювання, що її демократія залишається крихкою, особливо у зв'язку з майбутніми парламентськими виборами, - каже вона. - Зберігаючи паралельний підхід до України та Молдови, ЄС намагається уникнути звинувачень у подвійних стандартах. Але це також підвищує ставки: за Молдовою стежать, щоб зрозуміти, чи можуть невеликі, більш вразливі держави успішно інтегруватися в ЄС".

Сценарії після виборів

Найбільш імовірним результатом виборів аналітики на основі опитувань громадської думки вважають проєвропейський парламент, навіть якщо правляча партія переможе з невеликою перевагою або створить крихку коаліцію.

"Важливішим за сам підсумок виборів буде те, що послідує за ним, адже політика Молдови, ймовірно, продовжить балансувати на межі між зовнішнім тиском і внутрішньою нестабільністю", - пише запрошений старший науковий співробітник Центру європейської політики EPC у Брюсселі Кріс Кремідас-Кортні. Він вважає, що головне питання полягає не в тому, чи зробить електорат правильний вибір між Європою і Росією. "Більш глибоке питання - чи зможе вузький проєвропейський консенсус в Молдові встояти під тягарем війни по сусідству і невпинним тиском російського впливу", переконаний експерт. Він вважає, що майбутнє Молдови в ЄС буде залежати не тільки від того, чи переможуть продемократичні сили 28 вересня, але й від того, чи зможе їхня коаліція втриматися.

Демократичні інститути Молдови, як і раніше, вразливі, каже і його колега Теона Лаврелашвілі: "Вони поки що недостатньо сильні, щоб гарантувати спадкоємність у разі зміни політичного курсу. І я вважаю, що гібридні загрози з боку Росії - дезінформація, енергетичний тиск, втручання в Придністров'ї - це дуже реальні ризики, які відображають те, що ми бачили в Грузії".