11-й пакет санкцій Євросоюзу щодо Росії, запроваджений у зв'язку з її вторгненням в Україну, набрав чинності. Узгоджене в середу, 21 червня, рішення могло б бути ухвалене набагато раніше, але проти нього виступали Греція та Угорщина. Обидві критикували те, що українське Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло компанії з цих країн до переліку "міжнародних спонсорів війни". З цієї ж причини Угорщина досі блокує і пакет військової допомоги ЄС Києву на сотні мільйонів євро, вимагаючи вилучити з українського переліку її банк OTP, який працює в Росії. Цей список, щоправда, не передбачає санкцій.

Як Угорщина блокує допомогу Україні

Це не перший приклад, коли після початку повномасштабного російського вторгнення Угорщина гальмувала європейську допомогу Україні. Найгучніший випадок - наприкінці 2022 року на кілька тижнів було затримане ухвалення рішення ЄС про виділення 18 мільярдів євро фінансової підтримки Києву. Врешті уряд угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана підтримав загальноєвропейську лінію, але ціна таких затримок висока, сказав у розмові з DW Дмитро Тужанський, директор українського Інституту центральноєвропейської стратегії: "Це забирає час в українців, а кожен день і година - питання життя й смерті".

Чому Угорщина, як жодна інша країна ЄС та НАТО, блокує допомогу Києву і цим кардинально відрізняється від сусідніх країн Східної та Центральної Європи? Адже Будапешт не лише не постачає Києву зброю, а й навіть відмовляє у прямому транзиті таких поставок через свою територію. Угорщина також блокувала роботу комісії Україна-НАТО, а прем'єр Орбан публічно сумнівався у шансах України виграти війну. Зрештою, Орбан був єдиним, хто не аплодував президенту України Володимиру Зеленському на саміті у Брюсселі у лютому 2023 року. Риторика Будапешта завдає мало не більше шкоди, аніж те, що "Угорщина чогось не робить або намагається заблокувати", вважає Тужанський.

Розбіжності між сусідами були й раніше. Здебільшого вони стосувалися угорської меншини в Україні: Будапешт дорікав Києву за те, що новий закон про освіту скорочує можливості етнічних угорців навчатися у школах рідною мовою. Україна відкидала ці звинувачення. Проте на початку червня 2023 року Верховна Рада України відклала до вересня 2024 року перехід шкіл національних меншин на українську мову.

Читайте також: Україна повернула ще двох військовополонених з Угорщини - МЗС

Орбан між Брюсселем і Москвою

Експерти вбачають причини таких дій Будапешту не лише в українсько-угорських відносинах. Вони вказують на те, що Угорщина, як й інші країни регіону, залежить від постачання російських енергоносіїв - нафти й газу. Окрім того, Росія збудує в Угорщині нові енергоблоки на атомній електростанції "Пакш".

Та річ не лише в економіці. Даніель Геґедюс (Daniel Hegedüs), експерт американського аналітичного центру Німецький фонд Маршалла (GMF) у розмові з DW назвав й інші причини. За його словами, з 2013-2014 років з подачі прем'єра Орбана Угорщина почала проводити "багатовекторну зовнішню політику, яка використовує стратегічні відносини з Росією, Китаєм та іншими авторитарними державами як важіль у відносинах з офіційними союзниками, такими як ЄС та США". Мета - "уникнути санкцій, пов'язаних із внутрішньополітичним розвитком у бік авторитаризму", впевнений Геґедюс.

З тим, що перелом стався понад 10 років тому, згодна й Жужана Селені, доцентка Центральноєвропейського університету в Будапешті та колишня однопартійка Орбана по партії "Фідес". "Орбан відкрив для себе східний вектор. Суть цієї політики - розширення суверенітету, я б сказала, простору для маневру на міжнародній арені", - розповіла Селені DW. Вона вважає, що для цього Орбан "порвав із деякими західними правилами всередині ЄС і почав розвивати двосторонні відносини з іншими партнерами", Росія - один із них.

Селені називає "дивним" те, що війна Росії проти України не змінила цей підхід: "Є моменти в житті, коли треба сказати "так" чи "ні", а Орбан не хоче дати відповідь". За її словами, це робить Угорщину "країною, якій не довіряють".

Читайте також: Чи здатна Угорщина перейняти головування в Раді ЄС?

Угорщина - "троянський кінь" Росії?

У західній пресі Угорщину часто називають "троянським конем" Росії. Даніель Геґедюс вважає, що це виправдано. Запрошення президента РФ Володимира Путіна в Угорщину до російського вторгнення в Україну він називає однією із "послуг" Кремлю, оскільки таким чином Путін отримував "політичну трибуну всередині ЄС". А тепер, після вторгнення РФ в Україну, "Угорщина надає і великі стратегічні послуги шляхом затримки пакетів санкцій та поширення нестабільності, коли йдеться про ухвалення рішень щодо Росії".

Чому Угорщина, яка пережила придушення радянськими військами повстання у 1956 році, член західних блоків та сусід України, так сильно відрізняється у цьому питанні від інших країн регіону? Даніель Геґедюс бачить причину в тому, що, на його думку, Угорщина - "більше не демократія", а громадська думка формується "потужною проурядовою пропагандою". Тому в угорців "фундаментально інше сприйняття загроз, ніж у країнах Балтії, Польщі, Чехії". "Більшість угорців не вважають, що Росія є загрозою миру та безпеці в країні", - каже експерт і додає: "Від 60 до 70 відсотків угорців вважають Росію агресором у війні проти України, але коли йдеться про допомогу Києву, більшість підтримує уряд з метою уникнути залучення у війну". Угорщина допомагає Києву, надсилаючи гуманітарні вантажі, але не зброю.

Жужана Селені не вважає Орбана проросійським політиком. Експертка нагадує, що він "довго був одним із найбільш антиросійських політиків в Угорщині" і критикував Москву за війну в Грузії в 2008 році. Зміни позиції вона пояснює геополітичним розрахунком: "Він вірить, що може так отримати максимум". На її думку, Орбан "якоюсь мірою поважає Путіна, він вчився у нього, в Угорщині є багато законів, які були запозичені в Росії - щодо некомерційних організацій, громадянського суспільства, іноземних агентів... Є багато спільного, але це не особлива дружба".

Читайте також: У Орбана заявили, що в Угорщині не арештовуватимуть Путіна

Угорщина та відносини України з ЄС і НАТО

На цьому тлі центральним питанням для Києва буде те, як поведеться Угорщина у питанні вступу України в ЄС, в якому вона має статус кандидата, і НАТО, де членство обіцяне, але без дати. У питанні вступу до НАТО Фінляндії Угорщина із затримкою, але все ж ратифікувала це рішення. Швеції ще доводиться чекати. А що з Україною? Жужана Селені дає зрозуміти, що Києву не варто розраховувати на швидке позитивне рішення Будапешту та зазначає, що з ЄС питання простіше.

"Членство в НАТО було одним із аргументів війни Росії проти України, - каже Селені. - Це складне питання, пов'язане з тим, як НАТО хоче співіснувати з РФ у перспективі". За її словами, "Орбан представлятиме негативний сценарій, але він не один, просто у нього гучніший голос".

Дмитро Тужанський побоюється, що "Угорщина захоче зіграти в цю гру" і може загальмувати інтеграцію України в ЄС та НАТО. "Це буде найбільша геополітична помилка угорського уряду", - вважає український експерт. Але він вірить у можливості домовитися та сподівається на посередників, зокрема сусідні країни, наприклад, Польщу. Даніель Геґедюс зазначає, що Угорщина сильно залежить не лише від російських енергоносіїв, а й від зовнішнього фінансування, особливо з боку ЄС, тому "західні союзники Угорщини мають важелі впливу".

Черговим тестом позиції Будапешта обіцяє стати саміт НАТО у Вільнюсі в липні, на якому Київ очікує почути конкретні обіцянки щодо вступу до Альянсу - після закінчення війни.