1776 днів - саме стільки часу Джуліан Ассанж пробуде у британській в'язниці суворого режиму "Белмарш", перш ніж у вівторок, 20 лютого, розпочнеться потенційно останнє слухання у кількарічній судовій тяганині щодо його екстрадиції до США. Тут варто нагадати, що 52-річний засновник інформаційної платформи Wikileaks і раніше не був вільним у повному розумінні цього слова, адже він безвихідно провів сім років у будівлі посольства Еквадору в Лондоні. Попри це, за даними американської прокуратури, у США йому загрожує ще 175 років ув'язнення.

Слухання у Високому суді Лондона буде зосереджене на тому, чи вичерпав Ассанж усі засоби правового захисту від майбутньої екстрадиції до США? Чи має він змогу продовжити боротьбу в британських судах?

Якщо Високий суд дасть дозвіл на екстрадицію, Ассанжу можуть пред'явити звинувачення і засудити в США за законом про шпигунство. Сам цей закон був ухвалений понад сто років тому для засудження зрадників і шпигунів під час Першої світової війни. Однак ніколи раніше він не застосовувався проти журналіста.

Власне, на батьківщині Ассанжа звинувачують у крадіжці та публікації таємних матеріалів про військові операції США в Іраку та Афганістані, які він роздобув разом з інформаторкою Челсі Меннінг. Це також поставило під загрозу життя американських інформаторів, стверджує американська влада. У 2010 році нинішній президент США, а на той час віцепрезидент Джо Байден навіть назвав Ассанжа "високотехнологічним терористом".

Однак Джуліан Ассанж не несе відповідальності за те, що були опубліковані повні, невідредаговані масиви даних. У 2010 році платформа Wikileaks співпрацювала з цілим гуртом великих медіаорганізацій - The New York Times, The Guardian, Le Monde, Der Spiegel і El País - над журналістським редагуванням витоку інформації. Пароль до захищеного пакета даних був опублікований у книзі одного з журналістів, який брав участь у розслідуванні. Тож Wikileaks опублікував пакет даних лише тоді, коли інформація все одно стала доступною. Ще й досі уряд США не надав жодних доказів того, що оприлюднення цих даних справді завдало комусь шкоди.

Крім того, влада США також намагається позбавити Ассанжа статусу журналіста. Американські слідчі стверджують, що він буцім оприлюднив матеріали без контексту, що нібито прирівнює його дії до дій хакерів. Те, що Ассанж отримав численні медіанагороди, взагалі не має жодного значення для американського обвинувачення, адже в законі про шпигунство жодної різниці між журналістами та іншими особами не прописано.

Страшна правда, як вона є

Правда полягає в тому, що публікації Wikileaks виявилися вкрай неприємною несподіванкою для американського уряду. Сотні тисяч секретних документів показали світові інший, неприкрашений, кривавий бік дій американських військових. Бік, де скоювалися - і приховувалися - воєнні злочини, і де кількість жертв серед цивільного населення була значно більшою, ніж в офіційній прикрашеній статистиці Пентагону.

Утім, жива дієва демократія мала б витримати таку річ, як оприлюднення матеріалів такого характеру. Принаймні, так вважають усі провідні правозахисні, громадські та журналістські організації, від Amnesty International (AI) до Комітету захисту журналістів (КЗЖ) та "Репортерів без кордонів".

Читайте також: "Репортери без кордонів" вимагають звільнити Ассанжа

Дві головні медійні організації - Міжнародна федерація журналістів (МФЖ) та Європейська федерація журналістів (ЄФЖ) - у спільній заяві, оприлюдненій 14 лютого, застерегли: "Переслідування Джуліана Ассанжа ставить під загрозу свободу ЗМІ в усьому світі". Голова ЄФЖ Майя Север заявила: "Журналісти та їхні профспілки від самого початку визнали, що Джуліан Ассанж став ціллю (судового переслідування. - Ред.), тому що він виконує завдання, які є частиною щоденної роботи багатьох журналістів - пошук інформаторів і викриття злочинів".

Світова підтримка на адресу Ассанжа

Крім того, нині по всьому світу лунають голоси проти переслідування Ассанжа з боку США і за його звільнення. За тиждень до судового засідання австралійський парламент ухвалив резолюцію із закликом звільнити австралійського громадянина Ассанжа, яку підтримав прем'єр-міністр Ентоні Альбанезе. Столиця Італії Рим надала Джуліану Ассанжу почесне громадянство, а група з понад 35 американських професорів-правників у відкритому листі до генпрокурора США Меріка Гарланда застерегла, що переслідування Ассанжа за законом про шпигунство загрожує порушенням Першої поправки про захист свободи преси й свободи слова.

З такою тезою згоден і заступник генерального секретаря Amnesty International в Німеччині Крістіан Мір (Christian Mihr). У коментарі DW він пояснив: "Справа Джуліана Ассанжа стосується фундаментальних питань свободи ЗМІ та прав людини. Джуліан Ассанж не винен у жодному злочині, Wikileaks розкрила порушення прав людини, а це не є злочином". Разом з організацією "Репортери без кордонів", яку Мір очолював протягом десятка років, Amnesty планує провести демонстрацію перед посольством США в Берліні в перший день судових слухань.

Критика з боку німецьких політиків

Німецькі політики також критикують переслідування Джуліана Ассанжа. Депутат від партії "Союз 90/Зелені"Макс Лукс (Max Lucks) у розмові з DW назвав Джуліана Ассанжа політичним в'язнем. Лукс недвозначно засудив те, що засновника Wikileaks вже майже п'ять років утримують у в'язниці суворого режиму Бельмарш із суворими умовами утримання і перспективою можливої екстрадиції до США. "Те, що там вчиняється, - це тортури. Немає жодної раціональної причини для цього затримання пана Ассанжа. Воно є політично мотивованим", - переконаний політик. Цю оцінку Лукса поділяють й інші відомі німецькі політики та експерти, як-от колишній спеціальний доповідач ООН з питань тортур Нільс Мельцер (Nils Melzer) і колишній міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel).

Лукс є одним з ініціаторів відкритого листа до британського парламенту, в якому ще два роки тому понад 80 німецьких депутатів закликали звільнити Ассанжа. "Журналісти не повинні переслідуватися і каратися за свою роботу. Ніде і ніколи", - так лунав початок того письмового звернення. Підписанти були "дуже стурбовані тим, що екстрадиція і засудження Ассанжа можуть мати негативний вплив на свободу преси й журналістських розслідувань у всьому світі". Відповіді на своє письмове звернення німецькі депутати так і не отримали.

Заходу закидають подвійні стандарти

Один із підписантів того листа є речник Вільної демократичної партії (ВДП) з питань прав людини Петер Гайдт (Peter Heidt). Сам політик розповідає, посилаючись на власний досвід, що, приміром, коли він вдається до критики щодо недостатнього захисту прав людини за кордоном, він неодноразово чує у відповідь згадування про переслідування засновника Wikileaks. І все це поєднується зі закидами в тому, що Німеччина, а разом із нею і Захід, вдається до подвійних стандартів. "І це говорять скрізь, з ким би не спілкувався", - розповів про свій досвід парламентарій в коментарі DW.

Петер Гайдт роками закінчує свої виступи в Бундестазі однією і тією ж фразою: "До речі, я вважаю, що Джуліан Ассанж повинен бути негайно звільнений".

Депутати Петер Гайдт і Макс Лукс є членами партій, що входять до нинішньої урядової коаліції. Але від уряду мало що можна почути про Ассанжа. Лише через кілька тижнів після відкритого листа, влітку 2022 року, Бундестаг ухвалив резолюцію, в якій засудив "політичне переслідування" журналіста як напад на свободу преси. Він також закликав німецький уряд проводити кампанію за звільнення Ассанжа і невидачу його США.

Німецький уряд "стежить" за процесом екстрадиції

У відповідь на запит уряд лише заявив, що "уважно" і "безперервно" стежить за процесом екстрадиції Джуліана Ассанжа і публічними дебатами у цій справі. Однак наприкінці минулого року уряд Німеччини у своїй відповіді на депутатський запит парламентської фракції Лівої партії  написав, що він "загалом не коментує" поточні процеси або зміст конфіденційних обговорень з представниками інших урядів.

Найгостріша критика судового процесу проти Ассанжа з боку німецького уряду пролунала в зробленій на початку грудня 2023 року заяві речника міністерства закордонних справ Німеччини: "У нас інше розуміння свободи преси, ніж у США. У нашій країні те, що зробив пан Ассанж, не каралося б законом".

Крім того, речник також згадав про судові процеси, що досі тривають. І про те, що, можливо, доведеться звертатися до Європейського суду з прав людини. Для Ассанжа це хоч і невелика, але втіха, адже в разі продовження судового розгляду він залишиться під вартою у Великобританії на довгі роки. І це після дванадцяти років без волі. Журналіст-розслідувач Ґюнтер Валльрафф (Günter Wallraff) каже: "Триває гра на час. Він має померти поволі".

Читайте також: Засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж - герой чи злочинець?