За інформацією ООН, у вівторок, 15 листопада, населення Землі перевищило вісім мільярдів людей. Людство зросло ще на один мільярд трохи більше, ніж за 11 років - позначку сім мільярдів було зафіксовано 31 жовтня 2011 року. А свого першого мільярда земляни досягли 1804 року.

"Зростання світового населення - це дивовижна історія успіху", - вважає Сара Гертог, експертка з питань народонаселення в Організації Об'єднаних Націй. Вона вказує на зростання середньої тривалості життя у світі з 1950 року на 25 років та зниження народжуваності, яке відбувається завдяки покращенню доступу до репродуктивних послуг, плануванню сім'ї та розширенню можливостей освіти для дівчаток та жінок.

Але за цей успіх доводиться платити: у нещодавній доповіді ООН зростання населення названо одним із основних джерел збільшення викидів парникових газів та руйнування навколишнього середовища. Кожна додаткова людина збільшує навантаження на обмежені біологічні ресурси планети.

"Втрата біорізноманіття, зміна клімату, забруднення навколишнього середовища, вирубування лісів, брак чистої води та продовольства - все це посилюється нашою величезною чисельністю, що постійно зростає", - заявила британська благодійна організація Population Matters.

Найбагатші країни світу споживають найбільше ресурсів

На думку Гертог, було б помилкою очікувати, що єдиним вирішенням проблем є уповільнення зростання населення. "У збільшенні споживання та пов'язаного з ним забруднення навколишнього середовища зростання доходів відіграло набагато важливішу роль, ніж зростання населення", - сказала вона DW, зазначивши, що найбагатші країни світу, де зростання населення сповільнилося або воно скорочується, використовують найбільше ресурсів на душу населення.

Бідні країни Африки, що розвиваються, на південь від Сахари та частини Азії, чисельність населення яких у найближчі десятиліття збільшиться найбільше, несуть відповідальність лише за частину глобальних викидів та використання ресурсів.

За даними Global Footprint Network, якби кожен житель планети жив як громадянин США, землянам знадобилися б ресурси щонайменше п'ятьох планет. А ось живучи як громадянин такої країни, як Нігерія, земляни щороку використовували б лише 70 відсотків світових ресурсів. Для Індії, населення якої становить понад 1,3 мільярда осіб, ця цифра становить лише 80 відсотків.

Життя невідповідно до достатку

Оскільки зростання населення неминуче - ООН прогнозує, що до 2050 року населення планети становитиме 9,7 мільярда осіб, а до 2080 року - до 10,4 мільярда, - експерти зі сталого розвитку кажуть, що вирішення кліматичної кризи потрібно шукати за рахунок інших заходів.

Директорка відділу глобальної економіки Інституту світових ресурсів Ванесса Перес-Сірера впевнена, що у світі є всі необхідні ресурси для того, щоб прогодувати населення планети у вісім мільярдів людей - і потенційно на мільярди більше, якщо переглянути нинішню практику землекористування. "У нас є ресурси, але потрібні величезні зусилля у галузі політекономії та геополітики, щоб ці ресурси були доставлені туди, куди потрібно", - розповіла вона DW.

Професорка споживчої економіки в університеті Гельсінкі і очільниця Науково-дослідного інституту сталої Європи в Німеччині Сільвія Лорек каже, що все залежить від того, як будуть ділитися ресурси. 

Читайте також: Модель майбутнього: електроніку не купляти, а орендувати

"Ми вже давно живемо невідповідно до достатку", - каже Лорек і додає, що люди не зможуть підтримувати такий спосіб життя довго. "І чим більше стає людей, особливо тих, хто сподівається досягти комфортного західного способу життя, тим важче на Землі відновлювати біологічні ресурси - флору, фауну, чисту воду і землю, які необхідні нам для виживання".

За оцінками неурядової екологічної організації Global Footprint Network, для задоволення потреб нинішнього населення Землі щорічно потрібно 175 відсотків світових екологічних ресурсів.

Вчимося "жити добре з меншими витратами"

Лорек наголосила, однак, що багато в чому таке надмірне споживання не є добровільним - воно зумовлене тим, як влаштоване суспільство та які цінності пропагуються. Засоби масової інформації, реклама, кіно та телебачення "формують у людей мислення, що головне - це фінансове благополуччя", додала вона.

В останні роки Лорек та інші фахівці в галузі споживання вивчали, як люди, які вже мають відносно комфортний рівень життя, можуть навчитися "жити добре із меншими витратами", не знижуючи якості життя. Вони зосередилися на трьох сферах, які відповідають за більшість викидів і споживання ресурсів: їжа, стиль життя і пересування.

Їхні рекомендації знайомі всім, хто стежить за дебатами про клімат: перехід на більш рослинну дієту та скорочення споживання продуктів тваринного походження, відмова від авіаперельотів та індивідуального автомобільного транспорту. Це також означає реструктуризацію наших міст з метою будівництва більш ефективних будівель та створення альтернатив будинкам на одну сім'ю або одну людину, які споживають більше енергії та відповідальні за більшу кількість викидів, ніж багатоквартирне житло.

Водночас, на думку Лорек, потрібно щось більше, ніж вагомі факти та цифри, щоб переконати політиків та суспільство загалом внести необхідні зміни до способу життя. Просто дотримуватися вказівок науки було б "екологічною диктатурою" - потрібен процес "суспільних переговорів", аби виробити нову рівновагу між багатими та бідними, наголосила вона. Це забезпечить кожному достаток для досягнення мінімального порога якості життя та не дозволить іншим використовувати непропорційно велику кількість обмежених світових ресурсів, що, за її словами, є "небезпечним для соціальної згуртованості".

Своєю чергою Перес-Сірера вважає, що не всі повинні будуть прийняти такий спосіб життя, але зазначає, що важливо показати, що "обнадійливі та привабливі" стандарти життя можливі при обмеженні надмірного споживання. "Якщо ми посилаємо сигнал, що все, що ми цінуємо зараз, буде доступним у майбутньому, це не обов'язково реалістичний сигнал", - каже вона. Натомість, за її словами, політикам необхідно переконатися в тому, що економічне зростання все ще можливе, при цьому основна увага має приділятися якості, а не кількості. "Ми напевно повинні показати, що задовільне життя можна прожити і з меншою кількістю речей".