Через масовані ракетні атаки Росії в Україні зруйновано майже 50 відсотків українських енергооб'єктів. Підстрахуватися на випадок можливих блекаутів внаслідок російських обстрілів, за задумом українського уряду, має допомогти мережа мініелектростанцій. "Їх можна використовувати у великих містах для забезпечення водою і теплом. Друга сфера їхнього застосування - енергетична безпека атомної генерації. Коли при блекауті розвалюється мережа, розбалансовується і все виключається, то щоб підняти атомний блок, потрібно 100-150 мегават для старту його роботи. На генераторах такої потужності не доб'єшся. Відповідно, потрібно знайти, звідки "підкурити", і з цим вони (мініелектростанції. - Ред.) можуть допомогти", - сказав прем'єр-міністр України Денис Шмигаль в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Мініелектростанції: маленькі, більші, ще більші

Ідеться про невеликі електростанції, які працюють на природному газі та були б розпорошені по всій країні. За типом такі станції бувають газотурбінні чи газопоршневі, різною буває і їхня потужність. Станції невеликої потужності від 100 до 500 кіловат - так звані газові генератори - вже зараз широко використовуються в Україні, приміром, в енергомодернізованих житлових будинках, сучасних лікарнях чи торгово-розважальних центрах. Більш потужні мініелектростанції - від двох до 15 мегават - ще до повномасштабної російської війни часто ставили собі невеликі підприємства, які хотіли мати енергонезалежність. Таких мініелектростанцій невеликої потужності і у містах, і на підприємствах доволі багато. Утім, скільки саме їх працює, представники влади не називають, посилаючись на міркування безпеки.

Розвивати ж уряд хоче ще потужніші газотурбінні чи газопоршневі електростанції потужністю в середньому 50 мегават. "Але якщо їх ставити 20 штук в ряд, виходить одна тисяча мегават - це атомний блок. Вони, як правило, не потребують особливого людського втручання і обслуговування, це величезний плюс", - каже Денис Шмигаль. Більше деталей прем'єр не навів, лише додав, що в Україні є такі станції власного виробництва і їх встановлюють, або відновлюють уже наявні, що зараз не працюють.

Чи зможе українська енергосистема працювати без ЗАЕС?

Раніше міністр енергетики Герман Галущенко в інтерв’ю Forbes наголошував: "Будь-яка генерація, особливо маневрова, чим і є ці малі станції, буде для нас корисною. Вони нам допоможуть як заживлювати електростанції, які "сіли на нуль", так і дадуть додаткову потужність системі". 

Звичайна електростанція, тільки в мініатюрі

Будь-яка електростанція - це енергетичний об'єкт, для будівництва якого потрібно спершу створити проєкт, а потім отримати спецдозвіл на відведення земельної дільники, підключити спочатку до газової системи, а потім до енергомережі, аби мати можливість виробляти та постачати електроенергію. Це звичайна електростанція, тільки в мініатюрі, на будівництво якої потрібен не один місяць та купа дозвільних паперів, констатує директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. "Парогазову чи газотурбінну установку ви за тиждень не встановите. Це радше проєкт на майбутнє, вже після війни. Електростанція - це також капіталовкладення. Бізнесу цим невигідно займатися, оскільки зараз ціна української електроенергії від наявної генерації для промисловості втричі дешевша, аніж в ЄС. Якщо вкладатися в будівництво газотурбінних міністанцій, то ціна електроенергії буде для бізнесу в кілька разів вища, аніж зараз", - наголошує Омельченко. Тож він не впевнений, чи хтось з бізнесу зараз наважиться вкладати кошти в те, що може бути потенційно зруйновано під час війни.

На порозі енергокризи? Наскільки стійкою є енергосистема України

Є потреба у маневрових потужностях

Хто та за які гроші має будувати анонсовані прем'єром Шмигалем мініелектростанції, невідомо. Жодних заяв про виділення на це державних коштів чи міжнародної допомоги на даний момент не було. В Національній енергокомпанії (НЕК) "Укренерго" DW повідомили, що поки ніхто не звертався до них для отримання технічних умов для зведення мініелектростанцій. Натомість там хотіли б мати резерві потужності таких невеликих електростанцій, аби балансувати енергетичну систему країни, особливо у години пікових навантажень. Адже зараз базова генерація в Україні - це атомні електростанції, які виробляють електроенергію рівним графіком. А через пошкодження російськими ракетними ударами великих ТЕС, ГЕС та об'єктів зеленої генерації енергосистему важко балансувати у ранкові та вечірні години, коли споживання електроенергії в країні різко зростає. "Нам потрібно більше маневрових потужностей. Газотурбінні та газопоршневі мініелектростанції - це один з варіантів, який можливо б було застосувати в Україні. Вони можуть дуже швидко набирати і скидати потужність", - сказала DW очільниця департаменту комунікацій і міжнародного співробітництва НЕК "Укренерго" Марія Цатурян.

Пропозиції щодо мініелектростанцій були ще до війни

За рік до повномасштабного російського вторгнення підконтрольна державі компанія "Оператор ГТС України" розробила план переоснащення старих компресорних станцій української газотранспортної системи на сучасні мініелектростанції. Як розповів DW ексгендиректор компанії Сергій Макогон, її фахівці надали уряду проєкт з переобладнання 15 старих компресорних станцій, які вже не використовуються, на невеликі електростанції потужністю в середньому 50 мегават. 

"Наша пропозиція була перебудувати ці компресорні станції на енергооб'єкти, і це було б дуже економно. Тому що 50 відсотків вартості енергооб'єкта - це будівництво інфраструктури для нього, а наші станції вже готові, бо там є вже відведена земля, підведений газ великого тиску, на великій кількості станцій вже є підключення до енергомережі",  - каже Макогон. Він вказує на те, що за наявного фінансування реалізувати такий проєкт можна протягом кількох місяців.

Але чи вистачить Україні дороговартісного газу, аби з нього ще й виробляти електроенергію? На переконання Сергія Макогона, попри те що ціна газу залишається доволі високою і в Україні він може бути в дефіциті через війну Росії, країна здатна забезпечити себе блакитним паливом на найближчий рік завдяки власному видобутку та імпорту за підтримки міжнародних партнерів, аби мати диверсифікацію генерації на випадок повторних ракетних обстрілів Росією українських енергооб’єктів.