18 березня 2025 року стане знаковою датою в історії Німеччини. Саме цього дня Бундестаг двома третинами голосів ухвалив рішення, яким дозволив збільшувати державний борг до безпрецедентного рівня. За рахунок кредитів у найближчі роки планується інвестувати 400 мільярдів євро в занедбану інфраструктуру Німеччини та ще 100 мільярдів - у заходи із захисту клімату.

Але найбільші витрати очікуються в оборонній сфері. Тут можливості фінансування практично необмежені. Необхідне фінансування знайдеться для всього, що буде потрібно, аби зробити Німеччину та Бундесвер знову "боєздатними", чого неодноразово вимагав міністр оборони від СДПН Борис Пісторіус (Boris Pistorius) з початку нападу Росії на Україну. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) поставив собі за мету зробити німецьку армію найпотужнішою в Європі, якщо говорити про звичайне озброєння - а не ядерну зброю, якої Німеччина не володіє.

Оборонна промисловість на підйомі: акції Rheinmetall злетіли у ціні

Для компаній, що будують дороги й мости, прокладають залізничні колії або встановлюють оптоволоконні кабелі для швидкісного інтернету, це чудові новини. Оборонна галузь виграє ще більше. Протягом останніх десятиліть вона дедалі більше втрачала значення в німецькій економіці. Кому в Німеччині до останнього часу ще були потрібні танки?

У 2020 році акція найбільшого німецького оборонного концерну Rheinmetall коштувала 59 євро. У червні 2025 року її вартість коливалася між 1700 і 1800 євро. Швейцарський банк UBS прогнозує подальше зростання вартості акцій Rheinmetall до 2200 євро.

"Гігантська програма стимулювання економіки"

Це є золотими часами для галузі, але керівники підприємств ВПК запевняють, що від збільшення витрат на оборону піде на користь не лише оборонним підприємствам. "Оборонні витрати - це гігантська програма стимулювання економіки", - заявив у березні 2025 року генеральний директор оборонного концерну Hensoldt, Олівер Дерре (Oliver Dörre), під час виступу у Франкфурті-на-Майні. На його думку, збільшення інвестицій у сферу оборони може дати поштовх економіці, яка наразі в Німеччині переживає не найкращі часи.

Політики також сподіваються на модернізаційний поштовх для промисловості та нові імпульси для економічного зростання. Втім, ще під час обговорення перед голосуванням у Бундестазі економісти охолоджували надмірний оптимізм. "Збільшення державних військових витрат справді дасть поштовх німецькій економіці, але цей імпульс буде радше помірним", - писав Том Кребс (Tom Krebs), професор економіки з Мангаймського університету, у своїй експертній оцінці для бюджетного комітету Бундестагу.

Економісти застерігають: низька дохідність попри високі держвитрати

Том Кребс і його колега Патрік Качмарчик (Patrick Kaczmarczyk) в новому дослідженні зробили більш точні розрахунки. Вони проаналізували, наскільки додаткові державні витрати впливають на зростання валового внутрішнього продукту. І для військових витрат у Німеччині вони визначили коефіцієнт не вище 0,5. Це означає, що кожен витрачений державою євро приносить у кращому разі лише 50 центів додаткової економічної активності.

Для порівняння: інвестиції в інфраструктуру, освіту або розширення системи догляду за дітьми в дитсадках і школах можуть подвоїти або навіть потроїти вкладені кошти. "З економічної точки зору, - зазначає Кребс, - запланована мілітаризація німецької економіки є ризикованою ставкою з низькою загальноекономічною віддачею".

Витрати на озброєння - це як страхування

Причину цього легко пояснити. Якщо будується танк, він або просто стоїть десь, або - в найгіршому випадку - знищується. Він не створює жодної доданої вартості для економіки. Витрати на озброєння - це як страхування, яке оформлюють, щоб мати захист у разі надзвичайної ситуації. Але якщо страхування не знадобиться, то гроші на нього фактично було витрачено даремно.

Якщо ж держава інвестує в транспортну інфраструктуру, тоді дорогами, мостами й залізничними коліями можна перевозити товари до підприємств. Там із них виготовляють продукцію, яку потім продають. Якщо будуються дитячі садки, то батьки дітей можуть працювати й заробляти гроші. У школах молодь здобуває знання й готується до роботи у майбутньому.

Відсутність конкуренції спричиняє зростання цін

Виробництво озброєнь наразі лише частково сприяє економічному зростанню. Німецька оборонна промисловість зараз переповнена замовленнями. Наприклад, станом на перший квартал 2025 року компанія Rheinmetall мала замовлень майже на 63 мільярди євро. До початку війни в Україні ця сума становила трохи більше 24 мільярдів. Інші підприємства галузі також повністю завантажені, й їхні виробничі потужності працюють на межі.

Це має й свій негативний бік. Адже коли пропозиція обмежена, а попит зростає, тоді відсутність конкуренції призводить до зростання цін. Й економісти вже попереджають про це. Кребс і Качмарчик зазначають, що "зростання оборонних витрат менше сприяє обороноздатності, зате значно більше - прибутковості та дивідендам оборонних концернів".

Танки замість автомобілів

Але перспективи вигідних контрактів привертають увагу й цивільних галузей - особливо тих, які потерпають від економічного спаду. Наприклад, компанія Deutz AG у Кельні виробляє двигуни для підйомників, сільськогосподарської техніки, екскаваторів та іншої великої техніки. Через економічний спад її виторг у 2024 році впав більш ніж на 12 відсотків. Deutz постачав двигуни і для військової техніки, але тепер цей досі невеликий для компанії напрямок має суттєво розширитися. "Для нас оборонна галузь - це дуже важливий і перспективний ринок з великим потенціалом зростання", - заявив генеральний директор компанії Себастіан Шульте (Sebastian Schulte) у березні.

Або візьмемо для прикладу автовиробника Volkswagen. Він наразі переживає кризу і вже змушений був скоротити тисячі робочих місць. Завод VW в Оснабрюку повністю опинився під загрозою закриття. Rheinmetall зараз розглядає можливість налагодити там виробництво танків. За деякими даними, вже існують плани щодо виготовлення на підприємстві куленепробивних кабін для вантажівок.

Лазер проти дронів

Для машинобудівної компанії Trumpf зміна напрямку діяльності - справа непроста. За її установчим договором, компанія є сімейним підприємством, в основі якої лежать християнські цінності та яка не бере участі у виробництві зброї. Але голова наглядової ради та співвласник компанії Петер Ляйбінґер (Peter Leibinger) хоче це змінити. "І нам, у бізнесі, теж слід по-новому оцінити свій необхідний внесок у справу обороноздатної демократії, а отже - визнати для себе цінність обороноздатності та необхідних для неї товарів", - сказав він у розмові з Handelsblatt на Мюнхенській конференції з безпеки у лютому цього року.

Проте навіть у цьому випадку зміна курсу має передусім бізнес-причини. Компанія має високу компетентність у сфері лазерних технологій, але страждає від скорочення замовлень. "Trumpf також не може залишатися осторонь глобального послаблення економічної кон'юнктури, що триває вже майже два роки", - йдеться в офіційному повідомленні, в якому також оголошено про скорочення 1000 робочих місць. Виробництво лазерних систем, наприклад, для боротьби з дронами, могло б суттєво наповнити портфель замовлень компанії.

Потенційний розвиток науки

Усе це - приклади, які, хоч і підтримують кон'юнктуру, але лише компенсують втрати, а не стимулюють додаткове зростання. Однак на виробництво озброєнь переорієнтовуються й компанії, які почуваються економічно стабільно. Особливо великий попит на комплектуючі є у металообробній промисловості.

Збільшення витрат на оборону може мати позитивний вплив на наукові дослідження та розробки. Це також визнають у своєму дослідженні економісти з Мангаймського університету Кребс і Качмарчик. Однак, вказують вони, необхідно стежити, щоб дослідження військового характеру стимулювали технологічний прогрес не лише у оборонній галузі, а й у цивільній економіці.

Для цього має бути відповідне управління - дослідники пропонують, щоб держава безпосередньо брала участь у оборонних підприємствах. Таким чином, на думку економістів, "державні кошти можна було б використовувати більш адресно і з кращим контролем".