Іран найближчим часом поставить балістичні ракети в Росію, повідомив Bloomberg 2 вересня. Посилаючись на неназваних європейських офіційних осіб, агентство написало, що Тегеран може почати поставки вже "упродовж кількох днів". Передбачається, що йдеться про сотні балістичних ракет малої дальності, які Росія може використати у війні проти України. 8 вересня агентство AP написало, що Сполучені Штати поінформували союзників про ймовірну передачу Росії балістичних ракет малої дальності. Два ознайомлені з ситуацією джерела агентства, які говорили на умовах анонімності, не повідомили жодних подробиць про те, яку кількість ракет і коли було передано.

"Я не думаю, що у Європи або Заходу зараз є багато політичних важелів, щоб зупинити цю угоду, - заявив в інтерв'ю DW експерт з питань Ірану, доцент Університету Південної Флориди Арман Махмудіан. - Як Росія, так і Іран перебувають під серйозними санкціями. Можливо, вони відчувають, що їм більше нічого втрачати. Це може спонукати їх до подальшої співпраці".

Іранські безпілотники Shahed у війні Росії проти України

Після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року Москва розширила свою співпрацю з Тегераном. За даними української розвідки, до кінця 2022 року Росія закупила в Ірану понад 2000 безпілотників Shahed. На думку військових експертів, Москва використовує ці безпілотники як "дешевшу заміну дорогим крилатим ракетам", що завдає руйнівної шкоди. За даними Reuters, безпілотники Shahed є невід'ємною частиною російської авіації у війні проти України.

Ще в серпні 2024 року джерела європейської розвідки повідомили агентству Reuters, що у грудні 2023 року Іран та Росія підписали контракт на постачання балістичних ракет Ababil і Fateh-360. Посилаючись на конфіденційні розвідувальні джерела, агентство Reuters повідомило, що російський персонал відвідав Іран, щоб навчитися керувати оборонною системою Fath-360, яка запускає ракети з максимальною дальністю в 120 кілометрів і боєголовкою вагою 150 кілограмів.

Постачання Росії сотень ракет, "з нашої точки зору, означало б різку ескалацію підтримки Іраном агресивної війни Росії проти України", попереджав у серпні заступник офіційного представника Держдепартаменту США Ведант Патель. Вашингтон попередив керівництво в Тегерані про "серйозні наслідки". У зв'язку з цим США та Європейський Союз запровадили додаткові санкції щодо Ірану.

Роздуми в Тегерані: зближення чи ескалація?

Новий президент Ірану Масуд Пезешкіан під час своєї передвиборчої кампанії обіцяв нову зовнішню політику країни. Він заявляв, що виступатиме за скасування санкцій і готовий відновити діалог із Заходом щодо його спірної ядерної програми. Новий міністр закордонних справ Аббас Арагчі вважається досвідченим дипломатом. Він брав участь у міжнародних переговорах, які привели до укладення ядерної угоди ("Спільний всеосяжний план дій", далі СВПД) у 2015 році. США в односторонньому порядку вийшли з цієї угоди у 2018 році за президентства Дональда Трампа. Європейські учасники угоди - Франція, Великобританія та Німеччина - згодом марно намагалися врятувати її. Через рік після виходу США з СВПД Іран також почав поступово відмовлятися від своїх зобов'язань за угодою. На думку експертів, сьогодні країна близька до досягнення мети створення атомної бомби.

"У разі постачання ракет Тегеран зіткнеться з новими санкціями. І опір Європи майбутній кооперації з Іраном зростатиме", - вказала політологиня з Лондона Джейн Кіннінмонт, відповідаючи на запит DW. За її словами, постачання Іраном зброї Росії є серйозною проблемою, яка заважає розвитку його відносин з країнами Європи. Лондонська експертка з питань Близького Сходу відзначила "зміну ролей" між США та Європою: "Якщо за часів адміністрації Трампа Європа робила ставку на дипломатію, то від моменту російського вторгнення в Україну вона стала більш жорсткою щодо Ірану, ніж США". У березні 2024 року країни G7 попередили, що в разі постачання балістичних ракет Росії Ірану доведеться зіткнутися з жорсткими обмежувальними заходами, такими як заборона на польоти державної авіакомпанії Iran Air до Європи.

Що може зробити Захід?

"Іран переслідує кілька стратегічних цілей, які не обов'язково сумісні одна з одною", - зазначає Кіннінмонт. Схоже, що новий президент країни Пезешкіан серйозно ставиться до налагодження контактів із західними країнами з метою послаблення санкційного тиску. "У цьому він міг би також отримати обережну підтримку з боку вищого духовного лідера, - додає лондонська політологиня. - Однак посилення стратегічних відносин Ірану з Росією і політика на Близькому Сході, що здійснюється Корпусом вартових ісламської революції (КСІР), залишаться пріоритетними для Ірану і ускладнять зусилля зі встановлення контактів із Заходом".

Президент Пезешкіан не має впливу на КВІР. Корпус перебуває під командуванням духовного лідера аятоли Хаменеї, за яким залишається останнє слово з усіх питань в Ірані. Це елітне військово-політичне об'єднання було створено після революції 1979 року для захисту державної ідеології. У КВІР розглядають зближення із західними демократіями та їхній вплив на суспільство як загрозу Ісламській Республіці. Авторитарні ж країни, як-от Росія, які не критикують тиск на населення Ірану, у КВІР розглядають як стратегічних партнерів.

"Ми не повинні забувати, що більша частина ракетної промисловості Ірану перебуває під контролем вартових Ісламської революції, які виготовляють ці ракети незалежно від міністерства оборони, - зазначає Арман Махмудіан. - З огляду на те, що більшість військових і зовнішньополітичних рішень Ірану ухвалюється в кабінеті верховного лідера і безпосередньо ним, я сумніваюся, що президент має великий вплив, щоб зупинити такі процеси". Єдиний політичний інструмент, який Європа або Захід могли б використати в цій ситуації, - це дати зрозуміти Ірану, що постачання ракет Росії може підірвати ядерні переговори, зазначає Махмудян.

Читайте також: Друзі Москви: Північна Корея та Іран - новий антизахідний альянс?