Найвідоміша представниця німецьких лівих політичних сил, депутатка Бундестагу від Лівої партії Сара Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht), і легендарна німецька феміністка, яка заснувала ще в 1977 році і досі видає журнал Emma, Аліса Шварцер (Alice Schwarzer), виступили із закликом припинити постачання зброї Україні та розпочати мирні переговори з Росією.

Основні тези "Маніфесту за мир"

Вони виходять із того, що "Україна за підтримки Заходу може вигравати окремі битви, але вона не зможе виграти війну проти найбільшої атомної держави світу". А також побоюються, що "Путін найпізніше після наступу на Крим" армії України "завдасть максимального удару у відповідь", і задаються питанням: "Чи не почнемо ми тоді нестримно сповзати у світову та атомну війну?".

Тому вони вимагають негайних переговорів. Їхній заклик, під назвою "Маніфест за мир", підписали 69 діячів культури, вчених, колишніх і чинних політиків ФРН. 10 лютого він був опублікований на платформі Change.org і до кінця дня понеділка, 13 лютого, набрав понад 365 тисяч підписів.

Ліва Taz: Аліса Шварцер руйнує справу свого життя

Німецькі ЗМІ активно коментують цей заклик. Дуже показовою у зв'язку з цим є реакція лівої газети Taz.

"Вони називають це "Маніфестом за мир", ці дві жінки, але насправді все навпаки: виходячи з будь-якої розумної лівої та емансипаційної логіки його слід було б назвати "Маніфестом покори", - пише Taz і вказує, що Сара Ваґенкнехт та Аліса Шварцер по суті справи пропонують "підкоритися політиці Володимира Путіна", а саме "руйнуванню України російськими військовими, що триває ось уже майже рік".

Читайте також: Мюнхенська доповідь: Опитування: ядерний удар не зупинить українців

"Цей заклик обурливо неправильний, оскільки він, що непристойно з моральної точки зору, виставляє неправими тих, хто зазнав нападу, а заразом і їхніх західних друзів, наприклад, країни НАТО", - продовжує газета у коментарі під заголовком "Зруйнована справа життя". Мається на увазі Аліса Шварцер. Вона, створивши "надзвичайну за своєю силою справу життя", тепер "виставила себе антифеміністкою: у "Маніфесті" йдеться про зґвалтування жінок, але не про тих, хто в цьому винен".

Консервативна Die Welt: Який цинізм!

Схожих висновків у коментарі "Цинізм Шварцер і Ваґенкнехт" доходить консервативна Die Welt.

"Взагалі-то "Маніфест за мир" слід було б озаглавити "Інструкція з капітуляції". Він адресований лише українцям, які хочуть "перемогти" Росію, але не Путіну та його армії, які захопили і спустошили деякі частини України. Можливою альтернативою була б пропозиція росіянам повернутися на кордони початку 2022 року. Але ж не можна вимагати від Путіна втратити обличчя таким чином. Тому "обидві сторони" повинні бути готові до компромісів. Важко уявити собі більший цинізм", - зазначає Die Welt.

"Те, що саме дві жінки з прогресивного табору стали на бік токсичної маскулінності, яка вбиває, грабує і ґвалтує, а не підтримують жертв агресії, має змусити задуматися всіх тих, хто все ще сподівається, ніби жінки зроблять політику більш людяною", - продовжує газета.

На думку коментатора Die Welt, "війна в Україні виявила багато чого, що існувало і раніше, але на що охоче заплющували очі: офіційні та неофіційні зв'язки соціал-демократів з Кремлем, русофільські нахили багатьох колишніх громадян НДР, невігластво експертів, чиї аналітичні доповіді та прогнози виявилися повністю помилковими, зарозумілість "добрих людей", що пишуть маніфести, і обмеженість політики, яка проголошує "зміну", а насправді передбачає "умиротворення агресора". Завершується коментар словами: "Пацифізм - дуже шляхетна позиція. Але лише у мирні часи”.

Берлінська Tagesspiegel: Великодержавне мислення

Коментар у берлінській регіональній газеті Tagesspiegel, під заголовком "Зневага до українців", починається так: "У дивні ми живемо часи. Диктатура нападає на демократію, а значній частині німецьких лівих чомусь важко насамперед думати про ту країну, яка зазнала атаки".

На фразу із заклику Сари Ваґенкнехт та Аліси Шварцер "Настав час вислухати нас!" видання реагує так: "Нас! Ні, не українців. Саме політичні ліві, історичний гарант справедливої та необхідної критики зарозумілого диктату таких держав, як США та Великобританія тепер самі просякли холодним великодержавним мисленням".

"Але одне з елементарних демократичних правил свідчить, що не можна висувати вимоги, ігноруючи тих, чиї інтереси від цього постраждають. Це один із ключових уроків 20-го століття", - продовжує газета і як приклади наводить Мюнхенську змову 1938 року між Великобританією, Францією та Гітлером про долю Чехословаччини, розділ Кореї у 1945 році та китайсько-американські домовленості 1972 року, які не враховували незалежності Тайваню.

Читайте також: "Слава Україні" в Бундестазі: як відреагували на план крайньоправих з АдН

Всім цим рішенням, пише Tagesspiegel, "було властиве неоколоніалістське мислення: "Ми знаємо, що для вас буде кращим. У вимогах Ваґенкнехт і Шварцер теж відчувається самовдоволене заступництво". Газета наводить цитату з інтерв'ю, взятого в грудні минулого року у лауреатки Нобелівської премії миру, української правозахисниці Олександри Матвійчук: "Тільки від того, що країна, яка зазнала нападу, перестане боротися, мир не настане. Це буде не мир, а окупація".

Навівши цей вислів, Tagesspiegel закінчує коментар так: "Нам, на кого не напали і кого не вбивають, слід поважати такий підхід. Саме антифашистам і антиколоніалістам, до яких можна зарахувати більшість тих, хто підписав петицію Ваґенкнехт-Шварцер, варто було б пам'ятати: настав час вислухати їх! Тих, на кого напали".

Бульварна Bild: Переговори про майбутнє рабство?

"Про що Україна, на яку напали, має вести переговори?", - задається риторичним питанням головний колумніст бульварної газети Bild Франц Йозеф Ваґнер (Franz Josef Wagner) і продовжує: "Як саме має вести переговори країна, яку Путін хоче знищити, стерти з лиця землі? Може про те, якими рабами їм слід стати?".

На заклик Сари Ваґенкнехт та Аліси Шварцер провести 25 лютого, наступного дня після дати нападу Росії на Україну, масову демонстрацію біля Бранденбурзьких воріт у Берліні коментатор Bild реагує так: "В українців не буде часу дивитися на це божевілля. Вони зараз борються за своє виживання" .

Посткомуністична nd

На завершення - цитата з посткомуністичної газети nd (у минулому Neues Deutschland, центральний орган компартії НДР під назвою СЄПН). Це одне з небагатьох німецьких ЗМІ, яке позитивно відгукнулися на петицію Аліси Шварцер та Сари Ваґенкнехт. До останньої в антикапіталістичних колах ФРН дуже неоднозначне ставлення. Так, деякі звинувачують її у "зірковості" та у спробах розколоти Ліву партію через амбіції створити власну політичну силу.

У коментарі "Те, що здається неможливим", nd розцінює "Маніфест за мир" двох цих суспільно-політичних постатей так: "Обидві в різних обставинах дотримувалися спірних і гідних критики позицій. До їхнього спільного заклику теж можна ставитися критично, вказувати на деякі невдалі пасажі. Проте ми почули ще один голос проти цієї жорстокої війни..." Видання також зазначає: "Досягти миру здається неможливим, тим не менш, потрібно намагатися це зробити".