Європейська Кремнієва долина розташовується на берегах Ельби. Різну електронну техніку у Дрездені випускали ще за часів НДР, тому після об'єднання Німеччини до столиці федеральної землі Саксонія прийшло чимало провідних виробників мікроелектроніки, зокрема й Siemens. Виробництво чіпів німецький технологічний концерн розпочав тут у 1994 році, а через п'ять років він створив самостійну компанію Infineon Technologies, що спеціалізується на випуску напівпровідників. Сьогодні вона входить до десятки лідерів галузі у світі.

"Нафту 21-го століття" потрібно виробляти в Європі

І ось тепер Infineon почала будувати у Дрездені свій другий завод: Smart Power Fab. У його спорудження і, головне, оснащення новітнім обладнанням буде вкладено п'ять мільярдів євро, що стане найбільшою в історії компанії інвестицією в окреме підприємство. Аби підкреслити значення цього проєкту не лише для Німеччини, а й для всього Євросоюзу, на церемонію символічного початку робіт 2 травня приїхали як канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz), так і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen).

Європа поки що істотно поступається в галузі мікроелектроніки Азії та Америці і, відповідно, сильно залежить від імпорту чіпів насамперед з Тайваню і Південної Кореї, а також зі США. А чіпи потрібні сьогодні для 90 відсотків промислових підприємств, причому 80 відсотків сучасних виробничих майданчиків без них узагалі не можуть випускати продукцію, зазначає німецька асоціація цифрової індустрії Bitkom. "Чіпи часто називають "нафтою 21-го століття", - нагадав у виступі на церемонії Олаф Шольц.

Читайте також: Tesla, Apple, Intel: фірми зі США вкладають мільярди у Німеччині

Щоб знизити залежність ЄС від імпорту цієї сучасної "сировини", зокрема з регіонів, де наростає геополітична напруженість, Єврокомісія поставила завдання до 2030 року подвоїти частку ЄС у світовому виробництві напівпровідників, довівши її до 20 відсотків. А якщо врахувати, як стрімко розвивається ця галузь, то йдеться, по суті, про необхідність збільшити наявні потужності у чотири рази, наголосила Урсула фон дер Ляєн: "Нам у Європі потрібно більше масового виробництва чіпів".

Поповнення у кластері "Кремнієва Саксонія"

Для реалізації такої масштабної індустріальної програми знадобляться значні субсидії, адже без них сьогодні не обходиться практично жоден великий проєкт у мікроелектроніці. Тому Єврокомісія розробила закон про державну фінансову підтримку будівництва чіпових заводів під назвою European Chips Act, який відкриває широкі можливості для субсидування на європейському та національному рівнях приватних інвесторів. У заяві з нагоди початку будівництва нового заводу Infineon у Дрездені асоціація Bitkom привітала виділення йому державної фінансової підтримки розміром в один мільярд євро.

"Зразковим прикладом реіндустріалізації Східної Німеччини" назвав майже тридцятирічну інвестиційну діяльність компанії Infineon у Дрездені Олаф Шольц. Намічене на осінь 2026 року введення в експлуатацію нового заводу забезпечить саксонській столиці тисячу нових високооплачуваних робочих місць. Це підприємство ще більше зміцнить європейське лідерство сформованого тут кластера підприємств і наукових установ у сфері мікроелектроніки, що отримав назву "Кремнієва Саксонія". "Уже сьогодні тут випускають кожен третій чіп у Європі", - наголосив канцлер ФРН.

Новий завод використовуватиме 300-міліметрові кремнієві пластини і вироблятиме, зокрема, чіпи для електромобілів, на випуск яких прискорено переходить зараз така ключова галузь німецької економіки, як автомобілебудування. Продукція Infineon буде потрібна також у сфері відновлювальної енергетики. "Ми прискорено збільшуємо наші виробничі потужності, щоб скористатися тими шансами зростання, які відкривають нам мегатренди - декарбонізація та цифровізація", - так пояснив стратегію компанії голова правління Infineon Йохен Ганебек (Jochen Hanebeck).

Читайте також: Спеціальні чіпи для електромобілів: фірма зі США побудує завод у ФРН

Олаф Шольц натякнув на прихід TSMC?

У своєму виступі Олаф Шольц вельми багатозначно зазначив: "У мене немає враження, що цей великий інвестиційний проєкт стане останнім у "Кремнієвій Саксонії". Канцлер, найімовірніше, натякав на тайванського гіганта мікроелектроніки TSMC. Той вивчає зараз можливість будівництва в Європі заводу, що спеціалізується на випуску чіпів для автомобільної промисловості, і, зокрема, виявив інтерес до Дрездена. Раніше повідомлялося, що корпорація має намір оголосити про своє рішення до літа, до якого залишилося менше місяця.

Якщо TSMC справді обере Німеччину, це стане вже третім великим чіповим проєктом іноземного інвестора у ФРН менш ніж за півтора року - а разом із заводом Infineon у Дрездені четвертим у галузі мікроелектроніки. 1 лютого цього року Олаф Шольц був присутній в Енсдорфі у західнонімецькій федеральній землі Саар на презентації американською корпорацією Wolfspeed плану будівництва найбільшого у світі заводу з випуску напівпровідників на основі карбіду кремнію. Підприємство, яке обійдеться приблизно у три мільярди євро, має з 2027 року почати постачати мікрочіпи європейським виробникам електромобілів.

Читайте також: Концерн Bosch відкрив у Дрездені завод з виробництва напівпровідників

А в березні 2022 року про намір побудувати одразу два чіпових заводи поблизу Магдебурга у східнонімецькій землі Саксонія-Ангальт за астрономічну суму в 17 мільярдів євро оголосив американський гігант мікроелектроніки Intel. Він уже придбав земельну ділянку, до якої зараз підводять комунікації, але поки що не дав старт власне будівництву, оскільки намагається домогтися додаткових субсидій від німецької влади. Однак спостерігачі виходять з того, що зрештою обидві сторони знайдуть компроміс. У будь-якому разі, проєкт Wolfspeed, початок будівництва заводу Infineon і можливий прихід TSMC явно зміцнюють переговорні позиції уряду ФРН: вони свідчать про інвестиційну привабливість Німеччини як європейського центру індустрії напівпровідників.