Національному агентству з охорони довкілля (NEA) Сінгапура не варто побоюватися звинувачень у бездіяльності у минулому році. Як повідомило NEA у своєму звіті, у 2025-му році воно понад 13 600 разів вживало заходів проти порушників екологічного законодавства.

У деяких проблемних частинах міста було проведено близько 300 цілеспрямованих перевірок - більш ніж удвічі більше, ніж роком раніше. Крім того, було винесено понад 700 ухвал про покарання порушників громадськими роботами. Близько 350 разів було вжито заходів щодо осіб, які викидали сміття з висотних будівель.

Сінгапур цілком заслужено має репутацію одного із найчистіших міст світу. Однак досконалості і тут немає меж. Так, місцева влада оголошувала 2024-й "роком громадської гігієни". У центрі уваги опинилися міські вбиральні, які у соцопитуваннях регулярно отримували низькі оцінки. 

Спеціально створена комісія представила 10 рекомендацій - від покращення дизайну та професійного прибирання до перевірок. Для проведення ремонтних робіт та генеральних прибирань уряд виділив субсидії у розмірі до 10 мільйонів сінгапурських доларів (близько семи мільйонів євро).

"Збережемо Сінгапур чистим"

Той, хто хоче зрозуміти, чому для Сінгапуру чистота має настільки високий пріоритет, має поглянути на це питання у ширшому контексті. Вона, на думку Марко Бюнте (Marco Bünte), політолога з Університету Ерлангена - Нюрнберга, є однією з найпомітніших рис цього міста-держави.

Порівняно з іншими країнами Південно-Східної Азії, органи управління, громадський транспорт, системи охорони здоров'я та освіти в Сінгапурі функціонують із вражаючою ефективністю, зазначив політолог в інтерв'ю DW. За його словами, влада "виключно ефективно підтримує громадський порядок". 

Ці успіхи тісно пов'язані з історією країни. Її керівництво на чолі з Лі Куан Ю після здобуття незалежності у 1965 році виробило чітке бачення того, яким має бути новий Сінгапур: чистим, ефективним та високопродуктивним, розповідає  Бюнте.  Започаткована в 1968 році кампанія Keep Singapore Clean ("Збережемо Сінгапур чистим") стала втіленням таких прагнень. Вона була націлена не лише на просте прибирання сміття, але і на зміну поведінки населення в побуті.

Прибирання сміття та модернізація інфраструктури

Очільник сінгапурського представництва Фонду імені Конрада Аденауера (Konrad-Adenauer-Stiftung) Андреас Кляйн (Andreas Klein) вважає надто спрощеним варіантом розглядати досягнуті успіхи виключно як результат ефективного держуправління. Влада, звісно, встановила чіткі рамки, але багато громадян наразі сприймають відповідні норми поведінки як очевидні, уточнює Марко Бюнте.

Зібрані Національною бібліотечною радою (NLB) документи описують кампанію Keep Singapore Clean як частину комплексного проєкту модернізації країни. Разом з боротьбою зі сміттям були розширені каналізаційні мережі, посилені закони в галузі охорони здоров'я та велася активна боротьба з різними видами хвороб. Чистота вважалася при цьому необхідною умовою для підтримки здоров'я, економічного розвитку та предметом національної гордості сінгапурців. 

Від самого початку влада робила ставку на залучення до кампанії шкіл, підприємств, ЗМІ та громадських організацій. Разом із просвітницькою роботою та соціальним впливом застосовувалися і штрафні санкції. Найвідоміший приклад - заборона на ввезення, продаж і вживання жувальної гумки, що діє й досі.

Модель Сінгапура: виховання та покарання

Те, наскільки глибоко втручання влади у цій сфері проникало у повсякденне життя сінгапурців, показує приклад так званих хокер-центрів. Вуличні кіоски, які раніше практично не контролювалися і не регулювалися, перетворилися на великі комплекси, в яких розміщується велика кількість кіосків, де продають широкий асортимент недорогої їжі.

Завдяки перебазуванню, запровадженню санітарних норм та регулярним перевіркам умови їхньої роботи та якість послуг значно покращилися. "Це значно підвищило не лише чистоту у місті, а й стан здоров'я населення", - констатує Кляйн.

Політолог Бюнте вбачає у цьому характерну рису місцевої політичної системи: "Йшлося не лише про прибирання громадського простору, а й про виховання населення". Порушення каралися суворими штрафами. Водночас політолог зазначає, що та сама логіка застосовувалася і в інших сферах, наприклад, у боротьбі з корупцією. Модель, за його оцінкою, виявилася успішною, але не без проблемних аспектів: "У цьому контексті я часто говорю про "м'який авторитаризм".

Сінгапурський "м'який авторитаризм"

Цей термін зустрічається і в науковій літературі. У своєму аналітичному дослідженні Governing as Gardening ("Держуправління як садівництво") політологи Камалудін Мохамед Насір та Браян Тернер описують Сінгапур як класичний приклад "м'якого авторитаризму". Легітимність цієї системи, на їхню думку, заснована не так на політичній конкуренції, як на економічних успіхах, безпеці та стабільності. 

Автори дослідження, проведеного Наньянським технологічним університетом (NTU), дійшли аналогічного висновку. Держава, пишуть вони, за допомогою плакатів, коміксів та масових кампаній протягом десятиліть намагалася донести до сінгапурців бажані моделі поведінки. Гумор полегшує засвоєння суспільних норм і одночасно може "приховувати владу держави", формуючи схвалення її курсу.

Андреас Кляйн також застерігає від того, аби розглядати чистоту в Сінгапурі виключно як наслідок держконтролю. Часто згадувана назва Сінгапура - Fine City ("місто штрафів") - не відображає всієї картини, переконаний Кляйн. Багато жителів, за його спостереженням, одразу оцінили переваги чистого мегаполісу, тим паче, що у тропіках гігієна є також питанням здоров'я.

Сінгапурці цінують чистоту їхнього міста

Те, що влада, як і раніше, втручається в цю сферу, помітно і сьогодні. Останні програми з покращення стану громадських вбиралень поєднують у собі держфінансування, підвищення стандартів якості та контроль. Одночасно лише у 2024 році у 1300 випадках було вжито заходів щодо власників громадських вбиралень, у яких не дотримувалися санітарних норм.

Своєю чергою NEA продовжує спиратися на систему нагляду, штрафів та покарання громадськими роботами тих, хто повторно порушує встановлені правила. Таким чином, чистота в Сінгапурі - це не суто наслідок репресивного впливу влади, як і не виключно прояв громадянських чеснот місцевих жителів. Вона виникла завдяки кумулятивному ефекту від наявності сучасної інфраструктури, суспільних норм та спроможності держави забезпечувати дотримання встановлених нею правил.

"Чистоту в Сінгапурі я б розглядав як результат взаємодії різних факторів: держрегулювання, освіти, громадських норм, системи охорони здоров'я та яскраво вираженого почуття відповідальності перед суспільством", - підсумував Андреас Кляйн.

Де в світі найдорожче жити: фотогалерея