Єврокомісія в середу, 30 жовтня, оприлюднила "Пакет розширення 2024 року", у якому йдеться про рівень просування дев'яти країн-кандидатів, серед яких Україна, Молдова та Грузія, на шляху до Європейського Союзу. Оцінку викладено у доповідях по окремих країнах, кожна з них налічує до 100 сторінок.

В умовах інтенсифікації російської агресії в Україні та гібридної загрози з боку Москви в Європі "членство в ЄС стає стратегічним вибором", зазначив верховний представник із зовнішньої та безпекової політики Євросоюзу Жозеп Боррель, представляючи пакет.

Україна та Молдова можуть вступити в ЄС до 2029 року

А єврокомісар з питань добросусідства та розширення Олівер Варгеї вперше окреслив конкретні часові межі можливого досягнення країнами-кандидатами цієї мети. "Ми створили додаткові інструменти для країн Західних Балкан, Молдови та України, щоб допомогти їм прискорити проведення реформ, - сказав він. - Щоб вони могли все підготувати та стати членами Євросоюзу до кінця наступного мандату Єврокомісії". Цей мандат розпочнеться ще до кінця 2024 року та завершиться у 2029 році.

Із трьох країн пострадянського простору - України, Молдови та Грузії - найменша ймовірність у найближчому майбутньому вступити до ЄС - в останньої. Як свідчить доповідь, Грузія досі не виконала більшості з дев'яти рекомендацій Єврокомісії, наприклад, щодо реформи Вищої ради юстиції, Верховного суду та прокуратури.

Тим часом Україна та Молдова висунуті їм умови виконали та перебувають на стадії переговорів про вступ до Євросоюзу. Крім того, вони отримують пільги у вигляді програм допомоги з прискорення реформ - тих інструментів, про які говорив Варгеї. Це фонд підтримки України на 50 мільярдів євро та "План зростання" для Молдови на 1,8 мільярда євро, нещодавно анонсований Єврокомісією.

Грузія віддаляється від ЄС

Очевидно, що тенденція в політиці грузинської влади - віддалення країни від Євросоюзу, наголосили представники Єврокомісії. Однак вони запевнили, що якщо офіційний Тбілісі все ж таки вирішить повернутися на шлях євроінтеграції, то йому необхідно буде розпочати з двох конкретних кроків, а саме - скасування законів про іноземний вплив та про "захист сімейних цінностей".

Грузія - єдина з трьох країн отримала оцінку "регрес" за кількома пунктами за період з вересня 2023-го по вересень 2024 року. Йдеться про сфери судової системи та основні права, де дії грузинської влади або суперечать рекомендаціям Єврокомісії та Венеціанської комісії, або залишаються невиконаними.

"Відбулося кілька негативних подій, що підривають незалежність та цілісність судової системи та виконання рекомендацій, адресованих Грузії у 2023 році", - сказано в доповіді. Це, наприклад, призначення нового генпрокурора простою більшістю голосів чи чотирьох суддів Верховного суду на основі законодавчої бази, яка не відповідає європейським стандартам.

Грузії рекомендують здійснити широку реформу судової системи, створити систему перевірок на благонадійність із залученням міжнародних експертів для кандидатів та осіб, призначених на всі провідні посади у судовій системі, привести Закон про прокуратуру у відповідність до європейських стандартів тощо.

Читайте також: Перемога партії влади на виборах у Грузії: ЄС занепокоєний, а Орбан вітає

Відкат назад стався і у сфері свободи вираження думок. Так, ухвалення закону про іноземний вплив негативно позначається на свободі слова та умовах роботи ЗМІ. "За звітний період почастішали випадки залякування, погроз, словесних та фізичних нападів на представників громадянського суспільства та журналістів. Риторика чиновників та політиків, що дискридитує працівників ЗМІ, створювала все більш ворожу ситуацію, загрожуючи свободі ЗМІ, плюралізму та безпеці журналістів", - наголошується у тексті, а ухвалення законодавчого пакета "Про сімейні цінності та захист неповнолітніх" ще більше обмежує свободу вираження думок. Ці випадки суперечать міжнародним стандартам у галузі прав людини, констатують у Брюсселі.

Щодо спільної політики ЄС у галузі безпеки та оборони, Грузія з червня 2023 року не бере участі у спільних місіях з урегулювання криз та операціях у сфері безпеки та оборони. Рівень відповідності спільній зовнішній політиці та безпеці ЄС залишається дуже низьким - 49 відсотків. Наприклад, Грузія так і не приєдналася до санкцій ЄС щодо РФ, проте там встановлено пряме авіасполучення з Росією.

Україна досягла прогресу на шляху до ЄС

У звіті про прогрес України немає жорстких критичних зауважень на адресу Києва, втім, як і надто високих оцінок. На думку Єврокомісії, за всіма напрямами Україна продемонструвала в основному "деякий рівень готовності" та досягла "хорошого", "помірного" чи "невеликого" прогресу.

У документі зазначається, що попри війну РФ проти України, яка триває, Київ "виявив дивовижну стійкість і відданість своєму європейському шляху". Україна продовжує функціонувати як демократична країна, оскільки її парламент та уряд належним чином виконують свої функції. Але влада має посилити нещодавно створені в Україні євроінтеграційні структури, "щоб вони могли ефективно справлятися із процесом вступу до ЄС".

За економічними критеріями за звітний період Україна просунулась і "перебуває між ранньою стадією підготовки та наявністю певного рівня підготовки до створення ринкової економіки, що функціонує". У звіті наголошується, що економічне зростання у країні у 2023 році "перевершило очікування".

"Деякого прогресу" Україна досягла й у сфері реформи судової системи. Але важливо, щоб наступного року влада продовжувала проводити кваліфікаційну оцінку суддів за новою процедурою, а також налагодила "прозорий і ґрунтований на заслугах" відбір прокурорів керівної ланки та вжила заходів "з усунення корупційних ризиків у Верховному суді".

Одним із головних аргументів, який висувають противники вступу України до ЄС, є звинувачення у корупції. Але Єврокомісія вважає, що в цій галузі Київ досяг прогресу, "підсиливши роботу своїх антикорупційних інститутів", проте ці зусилля треба продовжувати. Зокрема Україна має ефективніше займатися розслідуваннями справ про корупцію у вищих ешелонах влади.

На думку Єврокомісії, серед ключових реформ у сфері основних прав, які здійснила Україна, - перегляд законодавства про захист прав осіб, що належать до національних меншин. Тепер Брюссель рекомендує Києву працювати над імплементацією зміненого законодавства про нацменшини, залучаючи до цього їхніх представників.

Читайте також: Переговори про вступ України до ЄС: чого очікувати

Проводити системні реформи у країні, де триває війна, - непросто, і це добре розуміють у Брюсселі, зазначив під час презентації звіту Жозеп  Боррель. "Дуже складно впроваджувати необхідні реформи, коли тебе бомбардують, коли твоїх людей вбивають, коли тобі потрібно посилати чоловіків та жінок на фронт, (…) але це не заважає поважати фундаментальні права", - вважає дипломат. На його думку, зараз в Україні важливо продовжувати боротьбу з корупцією, реформувати судову владу та впроваджувати верховенство права, "що і робить український уряд".

Молдова: успіхи у боротьбі з корупцією

Молдова, яку також критикують за недостатню боротьбу з корупцією, покращила свої показники, зазначається у доповіді. Наприклад, набула чинності Національна програма цілісності та протидії корупції на 2024-2028 роки, рекомендації Єврокомісії були частково виконані. Кишиневу рекомендують забезпечити ефективні антикорупційні розслідування, активізувати співпрацю між Антикорупційною прокуратурою, Національним антикорупційним центром та правоохоронними органами.

Країна досягла певного прогресу й у реформуванні сектору правосуддя, наприклад, у відборі та призначенні вищих суддів та прокурорів. Рекомендації Єврокомісії були здебільшого виконані. Тепер Молдові радять продовжувати вдосконалювати процес перевірки та призначення вищих суддів та прокурорів відповідно до європейських стандартів.

У доповіді позитивно оцінюється створення в Молдові інституцій, які відповідають за процес інтеграції до ЄС: "Уряд продовжував проводити політику, спрямовану на прискорення європейської інтеграції, одночасно протидіючи гібридній діяльності та спробам дестабілізації з боку Росії".

Читайте також: Як було організовано "підкуп" голосів на виборах у Молдові

Молдова досягла певного прогресу в галузі свободи вираження думок, ухваливши законодавство про доступ до інформації, концентрацію власності ЗМІ та створення фонду субсидування ЗМІ. "Проте на практиці такі проблеми, як концентрація власності та політичний вплив, зберігаються. Продовжується залякування журналістів, і не було досягнуто помітного прогресу в галузі захисту журналістів", - сказано в тексті.

За минулий рік значно підвищився рівень відповідності Молдови спільній зовнішній політиці та безпеці ЄС. Кишинів розширив свою участь у місіях ЄС щодо врегулювання криз та операцій у рамках спільної політики безпеки та оборони та підписав з Євросоюзом угоду про партнерство у цих сферах. Але, на думку Єврокомісії, країні слід продовжити співпрацю щодо запобігання будь-яким спробам обходу санкції проти Росії та Білорусі та продовжувати зусилля щодо підвищення стійкості до гібридних загроз.

Читайте також: Вступ України до ЄС: скільки це коштуватиме Євросоюзу?