14 травня не лише турки в Туреччині, але й турецькі громадяни в усьому світі обиратимуть свого наступного президента, а також новий парламент - також і у Німеччині, де мешкає найбільша турецька діаспора.

Востаннє міграційна служба Німеччини BAMF підраховувала кількість людей з турецьким міграційним походженням у 2018 році - тоді їх проживало у ФРН близько 2,9 мільйона. І з них близько половини мають турецьке громадянство. З 27 квітня до 9 травня виборці зможуть проголосувати у 14 турецьких дипломатичних представництвах у Німеччині. Генеральний консул Турхан Кайя повідомив DW, що не може надати жодних подробиць про виборчі процедури, оскільки їх узгодження з німецькою владою ще триває.

Читайте також: Ердоган востаннє балотуватиметься на посаду президента Туреччини в 2023-му

Майбутні вибори у Туреччині вважаються дуже важливими: згідно з опитуваннями, багаторічний президент Реджеп Таїп Ердоган може цього разу програти. Йому протистоїть Кемаль Кілічдароглу - представник лівоцентристської Республіканської народної партії (CHP). Останнього підтримує широкий спектр політиків і суспільства.

Сильна підтримка Ердогана серед турків у Німеччині 

Тоді як Ердогану у Туреччині вперше реально загрожує поразка на виборах, його "Партія справедливості та розвитку" (AKP) може розраховувати на беззаперечну перемогу в Німеччині.

Метін Сірін родом з Кельна і живе там вже 43 роки. Він працював на заводах Ford у Кельні протягом 40 років і був членом профспілки. Він голосував за Ердогана раніше і зробить це знову 14 травня. "За останні 20 років моя симпатія до AKP тільки зростала", - зазначив Сірін в інтерв'ю DW.

"Люди турецького походження в Німеччині непропорційно голосують за Ердогана. Така реальність", - пояснює Юнус Улусой з Центру турецьких та інтеграційних досліджень (ZfTI) при Університеті Дуйсбрга-Ессена.

Читайте також: Європа, Туреччина та виборча агітація: у пошуку кодексу поведінки

На конституційному референдумі 2017 року близько 63 відсотків турків у Німеччині проголосували за план Ердогана, тоді як його успіх у самій Туреччині становив трохи менше 51 відсотка. В результаті успішного референдуму Туреччина перейшла від парламентської до президентської форми правління. На президентських виборах 2018 року Ердоган набрав 64,8 відсотка голосів німецько-турецьких виборців порівняно з 52,6 відсотка у Туреччині. До речі, за кордоном тенденція не скрізь така ж, як у Німеччині. Наприклад, у 2018 році Ердоган набрав лише 17 відсотків голосів у США, 21 відсоток у Великобританії, 35 відсотків в Ірані, 29 відсотків у Катарі.

Кельнський виборець AKP

Тоді поведінка виборців у Німеччині наразилася на критику багатьох німців. Багато хто звинувачував німецьких турків у непослідовності: мовляв, як можна голосувати за соціал-демократів або Зелених у цій країні, й водночас за ісламсько-консервативну AKP у Туреччині?

Для Сіріна це цілком раціональне виборче рішення і навіть ознака того, що люди відкриті до різноманітності і не є фанатиками: "Консервативні виборці у Німеччині підтримують консервативну партію в Туреччині, а в цій країні, наприклад, Зелених. Люди природно голосують за партію, яка краще представляє їхні інтереси. У цьому треба бачити позитив".

На думку оглядачів, політичне рішення багатьох німецьких турків має зрозумілі причини. Як і німці, мігранти просто вирішують, яка партія найкраще представляє їхні інтереси. "Звісно, як іноземець ти дивишся, яка партія тобі близька. Раніше питання стояло так: християнські демократи чи соціал-демократи? Тоді всі турки були робітниками, і СДПН з її міжнародною орієнтацією була ближчою до консервативних турків, ніж консервативний ХДС", - пояснює Улусой.

Захоплення Туреччиною

Перші турки, які приїхали до Німеччини, були переважно вихідцями з сільської, консервативної Анатолії. "Коли люди емігрують, вони природно розвивають цінності, які привозять із собою. Їхні консервативно-релігійні погляди знову консервуються, особливо в діаспорі", - пояснює Улусой.

Важливим фактором у рішенні виборця АКР Сіріна є розвиток Туреччини під керівництвом Ердогана. У різних сферах, як-от охороні здоров'я, транспорті і навіть оборонній промисловості, Туреччина розвинулася настільки, що це захоплює Сіріна. Він порівнює сьогоднішню Туреччину з Німеччиною того часу: "Коли ми приїхали до Німеччини, ми були зачаровані Німеччиною в усіх сенсах. Держустанови, лікарні, автобани були справді захоплюючими. Ми завжди шкодували, коли їхали до Туреччини і не бачили там нічого подібного. Однак за останні 20 років щоразу, коли ми їдемо до Туреччини, ми бачимо, що у нас є лікарні і дороги, які відповідають світовим стандартам".

Консульські послуги та права турків за кордоном також значно покращилися за часів Ердогана, запевняє Сірін. Це багато означає для турків за кордоном. Він наводить приклад військової служби, від якої можна легально відкупитися. "Це велике досягнення, яке є заслугою АКР. Ось чому я їх підтримую",  - пояснює чоловік. Крім того, з 2014 року туркам також дозволили голосувати в закордонних представництвах Туреччини, що раніше було неможливо.

Чого бракує вихідцям з Туреччини у ФРН?

Загальний настрій німців також впливає на рішення виборців Ердогана. Багато німців не намагаються зрозуміти рішення консервативних турків, критикує Улусой. Можна "ідеологічно засуджувати або скандалізувати" таку поведінку виборців, але можна також спробувати зрозуміти, що ними керує. "Треба бути скромнішими і не показувати пальцем на інших", - нарікає Улусой.

Іншим рушійним фактором є те, що німецька громадськість особливо зосереджена на турках, зазначає дослідник питань інтеграції. "Чи тільки турки в Німеччині голосують? Звісно, ні. Італійці, які живуть за кордоном, також мають право голосу. В Італії до влади також прийшов правопопулістський уряд. Ніхто не знає, як голосували італійці в Німеччині. Ніхто не цікавився", - вважає Улусой.

Схоже на те, що Ердоган заповнює прогалину, залишену німецькою державою, припускає він. "Через 60 років політикам все ще важко чітко визнати цих людей і сказати їм: "Ви є частинкою цієї країни, незалежно від того, чи є ви засновником BioNTech, чи ви влаштовували якісь заворушення в новорічну ніч, коли були підлітками. Навіть якщо ви робили помилки - навіть тоді ви є частиною нас". Ердоган каже саме це: "Де б ви не були, якого б громадянства ви не були, ви є частиною нас", - каже дослідник.

Політична соціологиня, професорка Бамберзького університету Сабріна Маєр (Sabrina Mayer) бачить це схожим чином. Вона наголошує, що люди турецького походження десятиліттями відчували себе обділеними: "Ердогану було легко апелювати до частини людей турецького походження, які прагнули, щоб їх цінували через їхнє турецьке походження", - пояснює Маєр з в інтерв'ю DW.

Німецькі турки, на її переконання, "не могли відчути свою приналежність до німецького суспільства". Маєр наводить приклад того, що натуралізація для людей турецького походження довгий час не була полегшена, на відміну від інших іммігрантських груп, таких як росіяни з німецьким корінням.

Електоральна впертість

"Такі фактори призводять до того, що навіть молодь у третьому поколінні голосує за Ердогана також через впертість", - вважає Улусой. Метін Сірін, виборець AKP з Кельна, підтверджує це: "В останні роки люди консервативних поглядів піддаються остракізму з боку німецьких політичних партій через Ердогана. Це дуже сумний розвиток подій. Така соціальна ізоляція, природно, викликала реакцію. Люди почали підтримувати Ердогана більше з впертості в якийсь момент".

Незалежно від результату виборів 14 травня, Сірін, який живе в Кельні, тішиться, що має право голосувати: "Я живу в Німеччині вже 43 роки і пишаюся тим, що можу голосувати разом з нашими громадянами".