Німеччина стає дедалі привабливішою для людей турецького походження - як для життя, так і для навчання чи роботи. Згідно зі статистикою, 22 525 громадян Туреччини отримали німецьке громадянство у 2024 році, це зростання на майже 110 відсотків, якщо порівнювати з попереднім роком. Це ставить Туреччину на друге місце після Сирії в списку країн походження.

Аляз Зюмер також вирішив стати німецьким громадянином. Він приїхав до Німеччини близько восьми років тому, щоб отримати ступінь магістра. Зараз юрист працює в неурядовій організації в Берліні і пише докторську дисертацію з конституційного права.

В інтерв'ю DW він каже, що метою кожного мігранта є отримання громадянства - хоча б лише з практичних міркувань. "Інакше вам доведеться постійно мати справу з бюрократією - а вона тут справді дуже сувора. Навіть отримання посвідки на проживання може стати великими муками".

Фахівець з інформатики і випускник престижного стамбульського університету Богазічі Бурак Кечелі приїхав до Німеччини у 2016 році. Після кількох років роботи в приватних компаніях він продовжує жити в Берліні, куди приїхав заради кар'єри. Озираючись назад, він каже: "Я живу в Німеччині вже багато років і вільно розмовляю німецькою. Після такого тривалого часу я також хотів мати право голосу, щоб впливати на політику. Важливим фактором був також "сильний" німецький паспорт: він дозволяє мені подорожувати до багатьох країн без візи".

За даними Global Passport Index 2025, німецький паспорт посідає п'яте місце у світі - після паспортів Об'єднаних Арабських Еміратів, Іспанії, Сінгапуру та Франції. З німецьким паспортом можна подорожувати без віз до 122 країн, з турецьким - лише до 69.

Подвійне громадянство як важливий стимул

Реформа законодавства щодо набуття громадянства, здійснена в червні 2024 року, також, ймовірно, призвела до стрімкого зростання, адже для багатьох іммігрантів можливість подвійного громадянства є вирішальною причиною для натуралізації. Аляз Зюмер також не хотів відмовлятися від свого турецького паспорта: "Я не хотів втратити своє право обирати", - каже він. Турецький паспорт також надає переваги під час подорожей до країн, з якими Туреччина має тісні відносини - переваги, яких не має німецький паспорт.

Бурак Кечелі також має подвійне громадянство. Він описує можливість подвійного громадянства як "дуже позитивну". Але, за його словами, навіть якби не було такої можливості, він, ймовірно, обрав би німецький паспорт.

Попередня "світлофорна" урядова коаліція також скоротила термін проживання, необхідний для набуття громадянства, з восьми до п'яти років. Ті, хто продемонстрував особливі інтеграційні досягнення, могли отримати німецький паспорт вже через три роки. Однак новий уряд ХДС/ХСС і СДПН у травні цього року скасував це трирічне правило.

Але можливість зберегти первинне громадянство залишилася - право, яке має велике значення для багатьох людей з міграційною історією в Німеччині. Донедавна, за винятком громадян ЄС та Швейцарії, для німецького паспота необхідно було відмовитися від попереднього громадянства. Тому багато хто не подавався на німецьке громадянство, оскільки мав емоційні, родинні чи економічні зв'язки з країною походження. За оцінками, в Німеччині проживає понад три мільйони людей з турецьким корінням.

Читайте також: Як у Німеччині хочуть ускладнити життя мігрантам

Політичний тиск та інфляція: ситуація в Туреччині

Політична, соціальна та економічна ситуація в Туреччині також відіграла центральну роль у багатьох натуралізаціях. Зюмер каже, що, власне, хотів здобути вищу освіту, але, на його погляд, "в Туреччині це не було вільно можливо". І коли там ще більше погіршилася ситуація, він вирішив залишитися у Німеччині.

Кечелі додає: "Я не зміг би вести комфортне життя в Туреччині. Якби я обрав іншу країну, то, напевно, прийняв би її громадянство".

Політичний тиск у Туреччині зростає роками. Правозахисні організації регулярно повідомляють про порушення свободи висловлення поглядів і свободи преси. Радикальний крок уряду Ердогана - арешт мера Стамбула Екрема Імамоглу в березні викликав великий резонанс. Імамоглу вважається перспективним кандидатом у президенти від опозиції і можливим наступником Ердогана

Країна також роками страждає від тяжкої економічної кризи: у 2015 році один євро коштував близько 2,3 турецьких лір. Сьогодні за один євро доводиться платити близько 45,56 лір.

Читайте також: За кого голосують громадяни Німеччини з міграційним корінням

"У Німеччині я не відчуваю себе вдома"

Незважаючи на натуралізацію і роки життя в Німеччині, багато німців турецького походження продовжують відчувати себе частиною турецької культури - і називають Туреччину своєю батьківщиною.

"Німеччина не стала моєю батьківщиною. Я б не назвав себе німцем. Навіть якби назвав - німці б сміялися, і небезпідставно", - каже Зюмер.

Кечелі має схожу думку: "У мене все ще є мої близькі в Туреччині. Цей зв'язок ніколи не переривався. Я продовжуватиму регулярно їздити туди. Навіть якщо я більше не зможу стежити за всім, я все одно слухатиму турецьку музику. Я би все ще назвав Туреччину своєю батьківщиною. У Німеччині я не відчуваю себе вдома".

Недостатньо німецький?

Зюмер зазначає, що йому "здебільшого подобається" життя в Німеччині, але він не відчуває себе частиною суспільства. "Я не вірю, що отримання німецького громадянства автоматично робить тебе прийнятим - це не так і зі мною".

Чоловік описує досвід, знайомий багатьом людям з міграційною історією: "Я відчуваю себе ближче до Туреччини, ніж до Німеччини. Я розумію, що я німець лише на папері. Навіть якщо ти живеш за німецькими стандартами і пристосовуєшся, ти все одно залишаєшся мігрантом".

Зюмер також розповідає про дискримінацію в повсякденному житті.  Зокрема, після отримання громадянства він шукав квартиру, але не отримав жодної відповіді на свої запити онлайн, коли вказував своє справжнє ім'я. Лише після того, як він змінив прізвище, то отримав відповіді від тих, хто здає житло. "Якщо твоє ім'я не німецьке, то і німецький паспорт тобі нічого не дасть", - доходить висновку він.