Мета була амбітною: до початку березня нинішнього року Європа обіцяла поставити Києву мільйон артилерійських снарядів для того, щоб компенсувати перевагу Росії в боєприпасах у війні проти України. Свого слова європейцям не вдасться стримати, констатували експерти на Мюнхенській конференції з безпеки. Одна з проблем - структура європейського ВПК. Але є ї проблиск надії, оскільки оборонні підприємства вносять корективи у свої виробничі плани і нарощують потужності. Україні можуть допомогти і нові форми співпраці.

Неповороткий ВПК

За час, що минув від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ціна акцій найбільшого в Німеччині військово-промислового концерну Rheinmetall зросла в чотири рази. Концерн виробляє, зокрема, танки для Бундесверу, а також боєприпаси для зенітних самохідних установок Gepard, які поставляються Україні.

24 лютого виповнилася вже друга річниця з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На деяких заводах Rheinmetall тепер працюють у три зміни, у планах - будівництво нових виробничих потужностей. А німецькі політики, насамперед міністр оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius), вимагають від Бундесверу і всієї країни стати "здатною воювати", щоб стримати Росію, не допустити в майбутньому її нападу на одну з країн НАТО.

Але все це займає набагато більше часу, ніж можна було очікувати від Німеччини, яка в доповідях Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI) завжди входить до п'ятірки найбільших у світі експортерів озброєнь.

Проблеми середніх за розміром оборонних підприємств

Якщо такий великий концерн, як Rheinmetall, здатний порівняно швидко відшукати зі своїх резервів кошти на нові інвестиції, то вихідне становище багатьох більш дрібних компаній є набагато складнішим, пояснює в інтерв'ю DW генеральний директор Федеральної асоціації німецької оборонної та безпекової промисловості (BDSV) Ганс Крістоф Ацподіен (Hans Christoph Atzpodien).

Ацподіен представляє інтереси 200 компаній німецького ВПК. 80 відсотків з них - класичні середні підприємства, на яких працює не більше 300 осіб. "У багатьох із них дуже вузька спеціалізація", - каже співрозмовник DW, тобто, пояснює він, вони випускають комплектуючі для інших фірм.

Два відсотки ВВП на оборону у 2024 році. А далі?

Уряд Німеччини нещодавно оголосив, що цього року країна збільшить свої оборонні видатки до рівня двох відсотків ВВП, згідно зі взятими на себе країнами НАТО зобов'язаннями на саміті в Уельсі 2014 року.

Але досягнута ця мета буде тільки тому, що в суму військових витрат ФРН включені гроші зі спеціального фонду в 100 мільярдів євро, про створення якого канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) оголосив після початку повномасштабної війни Росії проти України. За рахунок цього фонду будуть, зокрема, закуплені для німецьких ВПС американські бойові літаки F-35.

Плановий же бюджет міноборони Німеччини залишається приблизно на колишньому рівні. І саме на цей бюджет орієнтуватимуться невеликі компанії оборонпрому, пояснив в інтерв'ю DW головний редактор спеціалізованого журналу European Security & Technology Юрґен Фішер (Jürgen Fischer).

"Нам терміново потрібні замовлення", - сказав представник однієї з таких фірм під час Мюнхенської конференції з безпеки в рамках однієї з дискусій, присвяченій проблемам з дефіцитом у виробництві озброєнь в Європі.

Спільні підприємства в оборонній сфері

У цій дискусії брав участь міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишин. "Процес пішов", - сказав він пізніше в інтерв'ю DW.

На полях конференції Камишин зустрічався з менеджерами німецьких військово-промислових компаній, щоб обговорити з ними перспективи створення спільних підприємств. Плани створення в Україні таких підприємств з фірмами з країн ЄС анонсував ще в січні президент Володимир Зеленський під час своєї поїздки трьома країнами Балтії та Польщею. Київ намагається наростити виробництво в самій Україні озброєнь і боєприпасів - надалі й за допомогою західних технологій.

На проблеми у виробництві озброєнь у країнах ЄС дедалі більше накладаються ті, з якими стикається Україна. На одну з них вказав у Мюнхені міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. За його словами, європейські 155-міліметрові снаряди часто можуть використовуватися тільки для дуже специфічних артилерійських систем.

"На місцях це величезна проблема, - каже Кулеба. - Одні й ті самі снаряди ми не можемо використовувати у різних системах". У НАТО про цю проблему знають: хоча снаряди мають однаковий калібр, але відрізняються за іншими параметрами. У минулому не вдалося досягти уніфікації через бюрократію в оборонних відомствах країн ЄС.

Чеські снаряди для ЗСУ

ЄС не зміг дотриматися своєї обіцянки оперативніше і у великих обсягах постачати Україні боєприпаси. Допомогти взявся президент Чехії Петр Павел. Чеське міністерство оборони і місцеві виробники боєприпасів відшукали продані раніше іншим країнам снаряди, які можна закупити назад і передати Україні. Йдеться, за словами президента, про пів мільйона снарядів прийнятого в НАТО 155-міліметрового калібру, а також до 300 тисяч снарядів калібру 122 міліметри. Незрозуміло поки тільки, яким чином може бути профінансовано таку угоду.

Німеччина теж обіцяє прискорити постачання снарядів Україні. Щоб наростити їх виробництво, віцеканцлер і міністр економіки ФРН Роберт Габек (Robert Habeck) готовий гарантувати невеликим німецьким оборонним заводам щедрі держзамовлення. Такий підхід, за словами міністра, піде на користь і Бундесверу, і Україні.

Читайте також: НАТО має готуватись до війни з РФ? Захід змінює стратегію