Менше ніж за тиждень після того, як перші російські танки вторглися на територію України, вантажний літак Іл-76, що належить російській вантажній авіакомпанії "Волга-Днепр", пролетівши через Білорусь і Польщу, приземлився у Словаччині.

Таємничий борт заскочив спостерігачів зненацька, оскільки всього за день до цього Європейський Союз у відповідь на вторгнення Москви до України закрив свій повітряний простір для російських авіакомпаній та приватних літаків.

Невдовзі з'ясувалося, що на той літак заборона не поширювалася, оскільки він перевозив критично важливе ядерне паливо для чотирьох ядерних реакторів Словаччини, створених у Росії.

Приблизно за місяць аналогічний російський літак знову пролетів ще далі, щоб доставити ядерне паливо до сусідньої Угорщини. Угорщина, як і Словаччина, повністю залежить від російського палива для АЕС.

Європа залежить від російського ядерного палива

Два польоти невдовзі після початку війни стали ще одним свідченням зв'язків Європи з російською енергетикою та залежністю від них. Ядерне паливо, що поставляється російським державним агентством "Росатом" та його підрозділами, дозволяє виробляти майже половину всієї електроенергії на АЕС у Словаччині та Угорщині та понад третину в Чехії та Болгарії.

Тоді як  Євросоюз прагне якнайшвидше позбутися залежності від російського газу та нафти, відмовлятися від ядерного палива з РФ йому складно. В результаті сотні мільйонів євро продовжують надходити до російського бюджету.

На Заході визнали політично неприйнятним запроваджувати санкції проти російської цивільної атомної промисловості. Президент України Володимир Зеленський закликав Євросоюз хоча б запровадити санкції проти "Росатому", який тісно пов'язаний із російським військовим апаратом та контролює окуповану РФ Запорізьку АЕС в Україні.

"Якщо рік тому я б сказав, що ЄС буде найважче позбутися російського газу, то тепер, схоже, найважче позбутися російського ядерного палива", - сказав DW Ніклас Пуатьє з аналітичного центру Bruegel. "У нього занадто сильна залежність. Є дуже багато технічних питань. А тут ще всі ці стандарти та безпека", - зазначив він.

Важіль впливу "Росатому"

Зволікання ЄС пояснюється тим, що російська атомна галузь має величезний вплив у світі. На частку Росії припадає понад 45 відсотків світових потужностей зі збагачення урану, вона постачає ядерне паливо на АЕС низки країн, зокрема й у США, які, незважаючи на жорсткий санкційний режим щодо РФ, продовжують щороку платити 1 мільярд доларів за ядерне паливо, що поставляється "Росатомом".

За даними агентства з забезпечення ЄС ядерними матеріалами ("Євратом"), майже 20 відсотків природного урану, що імпортується до ЄС, надходить із Росії, ще 23 відсотки -  з Казахстану, де "Росатом" є одним з основних гравців. Росія також постачає значну частину паливних стрижнів для європейських атомних електростанцій.

"Росатом - одна з небагатьох компаній у світі, яка освоїла весь ядерний паливний цикл, тобто збагачення, виробництво палива, а також переробку", - каже Соня Шмід, професорка науково-технічних досліджень у Вірджинському технологічному університеті та авторка книги "Виробництво енергії: історія радянської атомної промисловості до Чорнобиля".

Країни Центральної та Східної Європи особливо залежать від російського палива. У Словаччині, Болгарії, Угорщині, Чехії та Фінляндії налічується загалом 18 ядерних реакторів російської розробки, які нині використовують російські технології та працюють лише на російському паливі.

Читайте також: ЗАЕС без води з Каховського водосховища: наскільки вистачить запасу міцності? 

Крім того, "Росатом" давно співпрацює з французькою компанією EDF, з якою у 2021 році було підписано "угоду про довгострокову співпрацю", спрямовану на подальше зміцнення зв'язків.

У німецькому місті Лінген, де російська компанія планує виробляти ядерні паливні стрижні для реакторів АЕС у Східній Європі у партнерстві з Framatome, підрозділом EDF, через це відбуваються протести. Framatome від коментарів відмовився. Представник "Росатому" у письмовому коментарі для DW наголосив, що компанія "не приймає необґрунтованих обмежень", які перешкоджають її бізнесу в Європі.

Угорщина подвоює витрати на продукцію "Росатому"

У період з березня по грудень минулого року Росія експортувала в усьому світі ядерні технології та матеріали на суму понад 1 мільярд доларів (890 мільйонів євро), засвідчило дослідження відомого британського аналітичного центру Royal United Services Institute (RUSI).

"Фактично з лютого 2022 року обсяг російського експорту в ядерній сфері не тільки не зменшився, але, за даними, наведеними автором дослідження, може навіть збільшитися, оскільки кілька постійних клієнтів, як і раніше, прагнуть мати справу з російським атомним сектором", - йдеться у повідомленні RUSI.

Серед таких "постійних клієнтів" - Угорщина. Обсяг експорту російського ядерного палива до Угорщини в період з березня по грудень 2022 року значно перевищив обсяг експорту за попередні три роки, йдеться в доповіді. У серпні 2022 року Будапешт ухвалив неоднозначне рішення про будівництво ще двох російських атомних реакторів.

Тож не дивно, що Угорщина вкотре відіграла важливу роль у тому, що атомну енергетику не було включено до 11-го пакету санкцій ЄС проти Росії, ухваленого в червні.

За словами Пуатьє, хоча позиція Угорщини викликала роздратування, багато європейських дипломатів у Брюсселі мають також відчуття, що витрати на запровадження санкцій проти російського атомного сектора набагато перевищують вигоди, враховуючи надмірну залежність ЄС від "Росатома".

"Будь-які санкції власними силами не змінять ситуацію на полі бою і здатність Росії вести цю війну", - сказав Пуатьє, додавши, що доходи від експорту ядерної продукції до ЄС складають лише малу частину тих десятків мільярдів, які Москва отримує від продажу країнам ЄС нафти і газу.

Відсутність альтернатив замість російської атомної промисловості

Проте країни ЄС, включаючи Чехію, Болгарію та Словаччину, роблять зусилля щодо диверсифікації постачання російського ядерного палива. Американський конкурент "Росатому" - компанія Westinghouse, яка вже постачає ядерне паливо для реакторів російської розробки в Україні, висловила зацікавленість у постачанні палива.

У травні фінська компанія Fennovoima в односторонньому порядку розірвала контракт із "Росатомом" на будівництво атомної електростанції.

На думку експертів, хоча уран із Росії може бути відносно легко замінений постачаннями з інших країн, на пошук альтернативи російським потужностям зі збагачення палива можуть піти роки.

"В інших частинах світу просто немає достатніх потужностей, щоб швидко розірвати ці зв'язки, - сказала Шмід. - Це не секретна технологія, але вона передбачає великі капіталовкладення". В умовах невизначеності, пов'язаної з майбутнім атомної промисловості, приватному бізнесу важко продати ці технології, вважає вона.