1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Закон і правоНімеччина

Чому у Берліні пройдуть перевибори до земельного парламенту

Бен Найт
18 листопада 2022 р.

Конституційний суд Берліна ухвалив провести перевибори у столиці Німеччини, вказавши, що хаос під час голосування у 2021 році міг вплинути на його результат. Міську голову чекає боротьба за збереження посади.

26 вересня 2021 року на виборчих дільницях у Берліні вишиковувалися черги та панував хаос
26 вересня 2021 року на виборчих дільницях у Берліні вишиковувалися черги та панував хаосФото: Georg Hilgemann/ZB/dpa/picture alliance

Конституційний суд (КС) Берліна у четвер, 16 листопада, постановив, що у столиці Німеччини має бути проведеноповторні вибори до земельного парламенту. Судді вирішили, що організаційний хаос на сотнях виборчих дільниць по всьому місту у вересні 2021 року зробив голосування недійсним.

Перевибори до Палати представників Берліна та місцевих рад мають бути проведені протягом 90 днів. Оскільки йдеться саме про перевибори, а не про нові вибори, балотуватися мають ті самі політики, які виставляли свої кандидатури рік тому.

"Допущені помилки не могли бути виправлені в інший спосіб"

"Вибори до міської палати депутатів та районні збори оголошені недійсними у всьому (столичному. - Ред.) виборчому окрузі. Це необхідно зробити через чисельність та серйозність допущених порушень", - заявила голова Конституційного суду Берліна Людґера Зельтінґ (Ludgera Selting), оголошуючи ухвалене судом рішення. Зельтінґ також зазначила, що вибори були підготовлені настільки погано, що їхній успіх заздалегідь був під питанням.

Вілько ЦіхтФото: Wilko Zicht

Керівник некомерційної організації зі спостереження за виборами Wahlrecht Вілько Ціхт (Wilko Zicht) називає рішення суду правильним. "Демократія заснована на тому, що з результатами (виборів. - Ред.) погоджуються, а це можливо лише в тому випадку, якщо їм можна довіряти, - пояснив Ціхт DW. - Допущені помилки не могли бути виправлені в інший спосіб". На його думку, було б несправедливо, якби вибори були проведені повторно лише у тих районах, де були виявлені порушення.

Ціхт також вважає, що рішення КС має зміцнити, а не послабити довіру до демократичних інститутів: "Я думаю, що небезпека була б більшою, якби вердикт був іншим. Тоді справді можна було б обурюватись тим, що після виявлених помилок вибори не повторили" .

Читайте також: Чому провалився експеримент із заморожуванням квартплати в Берліні

Повний хаос на виборчих дільницях

26 вересня 2021 року в Берліні в один день пройшли одразу чотири голосування - вибори до Бундестагу, до земельних органів влади, до районних зборів, а також референдум про націоналізацію нерухомості, яка перебуває у власності концернів, що здають житло в оренду. І хоча не йшлося про фальсифікації, на багатьох виборчих дільницях були проблеми з логістикою, тому повсюдно надходили повідомлення про затримки та порушення, що суперечать виборчому законодавству.

Подекуди на виборчих дільницях не вистачило бюлетенів, або ж у них було вказано імена не тих кандидатів, інші бюлетені були недбало ксерокопійовані. Подекуди ділянки закривалися раніше за належне, а інші працювали довше, ніж слід. Надходили й повідомлення про те, що волонтери пропонували виборцям пройти всередину поза чергою, якщо вони готові були проголосувати лише на виборах до Бундестагу.

Судді Конституційного суду БерлінаФото: Annette Riedl/dpa/picture alliance

Хаос посилився тим, що в Берліні того ж дня відбувався щорічний міжнародний марафон, який ускладнив доступ виборців до деяких дільниць. За кілька днів після виборів глава земельної ЦВК подав у відставку.

Але опозиційний Християнсько-демократичний союз (ХДС) вимагає відставки і тодішнього міністра внутрішніх справ Берліна Андреаса Ґайзеля (Andreas Geisel) - хоча з того часу він змінив відомство і зараз керує земельним міністерством будівництва. Для відставки Ґайзеля немає підстав, вважає Вілько Ціхт: "Є вагома причина, через яку міністр внутрішніх справ не бере участі в організації виборів. Я не бачу, що якесь із рішень міністра призвело до порушень на виборах".

Читайте також: Берлінці виступили за експропріацію квартир у великих житлових концернів

Підсумки виборів до Бундестагу залишаються в силі

Вердикт суду не поширюється на вибори до Бундестагу, на яких перемогли соціал-демократи - партія канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz). Справа в тому, що повноваження ухвалювати рішення про вибори має лише сам Бундестаг, тому вердикт берлінського суду обмежується земельними та муніципальними виборами. Чинними залишаються і підсумки референдуму про націоналізацію житлових компаній, за яку проголосувала більшість його учасників, - цей результат не був оскаржений у суді.

Олаф ШольцФото: Bundesregierung

Нагадаємо, 10 листопада Бундестаг ухвалив рішення про проведення повторних федеральних виборів у 431 із 2256 виборчих округів Берліна. Їхні підсумки навряд чи вплинуть на результат у масштабі всієї країни, хоча один або два парламентарії можуть втратити свої мандати.

Точну дату повторних виборів поки що не визначено, оскільки це питання все ще підлягає розгляду у Федеральному конституційному суді в Карлсруе, що, ймовірно, триватиме кілька місяців. Опозиційні партії, консервативний ХДС та правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" (АдН), можуть подати позов про проведення повторних виборів до Бундестагу в ще більшій кількості столичних округів.

Читайте також: Де у Німеччині жити добре? Новий рейтинг найперспективніших регіонів

Міську голову Берліна чекає боротьба за збереження посади

Перевибори в берлінський земельний парламент, очевидно, вплинуть на склад земельного уряду: їхні результати визначать не лише склад земельного парламенту, а й, можливо, нового переможця у боротьбі за посаду столичного бургомістра. Нинішня міська голова Франциска Ґіффай (Franziska Giffey) - членкиня Соціал-демократичної партії (СДПН) - очолює в ландтазі коаліцію соціал-демократів із Зеленими та Лівою партією.

Франциску Ґіффай чекає боротьба за збереження своєї посадиФото: Emmanuele Contini/imago images

Проте, згідно з останніми опитуваннями громадської думки в Берліні, СДПН йде тут нарівні із Зеленими та ХДС. Якщо на повторних виборах переможуть Зелені, бургомістром (ймовірно, на чолі тієї ж коаліції з СДПН та Лівою партії) стане Беттіна Яраш (Bettina Jarasch) - нині міністерка транспорту в кабінеті Ґіффай. Це вплине і на склад Бундесрату, палати німецького парламенту, у якій засідають представники 16 федеральних земель.

До Конституційного суду Берліна загалом було подано близько 35 позовів щодо виборів 2021 року, але зрештою до розгляду було прийнято лише чотири: від земельної ЦВК, від уряду Берліна, а також від Лівої партії та від АдН. Судді вирішили, що ці позови охоплюють усі аспекти інших поданих скарг. Повторні земельні вибори - велика рідкість у Німеччині, але не безпрецедентний випадок: 1991 року довелося провести перевибори в Гамбурзі після того, як суд встановив, що ХДС порушила правила відбору своїх кандидатів.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW