Унаслідок масованих російських обстрілів ракетами та дронами-камікадзе близько 40 відсотків енергетичних об'єктів України зруйновані чи пошкоджені. Постраждали як об'єкти генерації, так і розподільчі системи та мережі. Українські енергетики намагаються швидко відновлювати пошкоджене, однак для ремонту потрібно чимало часу та ресурсів. Тож поки що українська енергетична система працює на межі своїх можливостей. Аби її збалансувати, національній енергетичній компанії "Укренерго" доводиться вдаватися до аварійних чи стабілізаційних відключень електроенергії споживачам та паралельно шукати можливостей збільшити енергопотужності. Одним з варіантів, який розглядається, є імпорт електроенергії з країн Євросоюзу.

Пробні поставки є, повноцінних немає

Повністю синхронізувавши свою енергосистему з енергомережею континентальної Європи ENTSO-E у березні цього року, Україна отримала можливість як експортувати, так і імпортувати електроенергію. До 10 жовтня країна успішно продавали свою електроенергію в країни ЄС, натомість після ракетних обстрілів Росією українських ТЕС та підстанцій Україна припинила експорт і вже задумалася над імпортом електроенергії. Кілька компаній-трейдерів, які працюють на українському енергетичному ринку, через аукціонну платформу з розподілення пропускної спроможності міждержавних перетинів забронювали в "Укренерго" доступ до міждержавних перетинів та провели тестові поставки електроенергії, зокрема, зі Словаччини, та невеликі пробні поставки електроенергії. "Ми провели тестову поставку електроенергії зі Словаччини потужністю 1 МВт протягом однієї години. Як державний трейдер ми шукаємо можливості та інструменти, що дозволять зменшити ризики проходження опалювального сезону. Технічна можливість імпортувати електроенергію з Європи в Україну - це ще один інструмент стабілізації роботи нашої енергосистеми", - прокоментував DW генеральний директор АТ "Енергетична компанія України" Віталій Бутенко.

Натомість поки ні приватні, ні державні трейдери не почали повноцінний імпорт електроенергії. Для цього є дві вагомі причини. По перше, європейська мережа операторів системи передачі електроенергії ENTSO-E  встановила обмеження пропускної спроможності міждержавних мереж. Хоча технічно за наявним міждержавним перетином з Румунією, Словаччиною, Угорщиною Україна може імпортувати або експортувати до 1,7 гігавата. "Наразі 500 мегават - це максимальний ліміт імпорту електроенергії з Європи в Україну. Ми хотіли б, щоб цей обсяг був значно більшим - близько 1000-1500 мегават", - сказав голова НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький на зустрічі з єврокомісаркою з питань енергетики Кадрі Сімсон, яка нещодавно відвідувала Київ.

Читайте також: Укренерго: "Рахунок РФ отримає після війни і він буде дуже великий"

Ціна є визначальним фактором

Ще однією перепоною для початку закупівлі електроенергії за кордоном є значна різниця цін на електроенергію в Україні та ЄС. "Ця різниця між цінами надзвичайно велика, подекуди в європейських країнах вона в кілька разів дорожча за українську. Тому думаю, що Україна вдаватиметься до імпорту в останню чергу, коли електроенергія потрібна буде дуже критично", - вважає президентка неурядової аналітичної організації DiXi Grouр Олена Павленко. Як повідомляє пресслужба державного підприємства "Оператор ринку", у жовтні максимальна ціна мегават/години у сегменті ринку закупівля "на добу наперед " у Румунії коштувала майже 13 тисяч гривень,  в Угорщині 10 тисяч гривень, у Словаччині трохи більше 9 тисяч, тоді як в Україні ціна за мегават/годину в цей час складала 3 тисячі гривень. Закуповуючи електроенергію за європейськими цінами, трейдери змушені будуть продавати її в Україні саме по українським цінам, каже Олена Павленко. А це суттєві збитки для трейдерів, на які мало хто погодиться. "Через суттєву від'ємну різницю в цінах між Європою та Україною комерційний імпорт залишається обмеженим", - визнає  генеральний директор АТ "Енергетична компанія України" Віталій Бутенко.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко наголошує, що реформувавши енергетичний ринок та під'єднавши українську енергетичну систему до європейської, в Україні не змінили алгоритм формування ціни на електроенергію. Адже до цих пір в Україні ціни на енергоносії визначає не ринок, а здебільшого політики. "У нас з європейськими країнами різні методологічні підходи в визначені цін, тарифів. В Україні тарифи для населення до цих пір регулюються урядом і різницю між реальною ціною і тарифом має хтось компенсувати. Тому у нас такі цінові перекоси з ЄС, які обмежують зараз імпорт електроенергії", - вважає Володимир Омельченко.

Чи є вихід з ситуації?

За даними джерел DW, український уряд намагався розробити компенсаційний механізм різниці цін на електроенергію для трейдерів, які погодяться здійснювати імпорт електроенергії, однак поки що ці спроби не принесли успіху. Експерти не виключають, що українська сторона проситиме європейських партнерів компенсувати різницю ціни, однак навряд чи ця схема спрацює. "В Європі платять за електроенергію ринкову ціну, і європейським політикам буде дуже важко пояснити європейським споживачам, чому вони мають платити ще й за українців, яким український уряд пообіцяв низькі тарифи", - переконаний Володимир Омельченко.

Експерти вважають, що Україні не варто надто покладатися на поставки електроенергії з ЄС. Натомість європейські країни радше допомагатимуть українцям обладнанням. "Зараз більш важливим і терміновим є надання Україні достатньої кількості обладнання та матеріалів для ремонту пошкодженої енергетичної інфраструктури, як-от мобільних підстанцій, силових трансформаторів, розподільних пристроїв, автоматичних вимикачів, кабелів тощо", - вважає наукова співробітниця програми "Європа у світі"  Центру європейської політики Світлана Таран. За її словами, через значну різницю в цінах на електроенергію не варто очікувати, що поставки електроенергії з ЄС будуть інтенсивно використовуватися, адже у європейців у самих бракує надлишкових потужностей.

Можливо, ситуацію врятує падіння цін на газ. Адже саме ціна газу визначає кінцеву вартість електроенергії в країнах ЄС. Як зазначає наукова співробітниця, менеджерка програми сталого розвитку словацького аналітичного центру GLOBSEС Федеріка Прандін, у 2021 році одна третина від загального обсягу енергії в Європі, у тому числі, електричної, вироблялася за рахунок спалювання газу. Наразі, за її словами, більшість країн ЄС вже заповнили свої газові сховища на понад 92 відсотки. Тож, якщо ціни на газ падатимуть, то й відповідно ціна виробленої з неї електроенергії знижуватиметься.

На це дуже розраховують в Україні. "Ми бачимо тенденцію, що в Європі йде здешевлення газу, а відповідно падають ціни на електричну енергію. Імпорт з ЄС буде можливий, коли ціна на електроенергію впаде настільки, що це буде вигідно комерційним учасникам ринку в Україні", - наголошує очільниця департаменту комунікацій і міжнародного співробітництва "Укренерго" Марія Цатурян.

Читайте також: G7 створює "координаційний механізм" для відновлення інфраструктури України

Аварійна допомога чи гуманітарний імпорт не завадять

Втім, що робити, якщо обстріли інфраструктури продовжаться і українська енергосистема конче потребуватиме допомоги з поставками електроенергії ззовні? На цей випадок є механізм аварійної допомоги з поставками електроенергії, зауважують в "Укрненрго". Цей швидкий, але короткостроковий механізм, коли системні оператори інших країн ЄС оперативно надають визначений за раніше укладеним контрактом аварійний обсяг електроенергії, тому, хто її потребує.

Україна поки що жодного разу не вдавалася і не хотіла б і надалі вдаватися до цього механізму. "Це екстрений технічний переток, коли в країні вичерпані всі заходи зі стабілізації системи. Електроенергія по аварійній допомозі в рази дорожча за ринкову ціну. Екстрена аварійна допомога - це найдорожче, що може бути", - зауважує Марія Цатурян.

Враховуючи непередбачувану ситуацію в Україні з енергетичною інфраструктурою, Федеріка Прандін вважає, що ЄС міг би запропонувати Україні створити спеціальний фінансовий механізм чи координаційну платформу для забезпечення гуманітарного безоплатного імпорту електроенергії в Україну. "Раціонально було б поширити на Україну дію принципів газової солідарності ЄС, що дало б можливість ділитися деякими ресурсами, але з чіткими фінансовими зобов'язаннями", - припускає експертка.