У той час як російська армія продовжує без упину масовано атакувати цивільні об'єкти в Україні ракетами й безпілотниками, у Німеччині точаться дебати про те, чи має Україна атакувати цілі в Росії і як саме. Приводом для цього стала заява президента України Володимира Зеленського про те, що війна "поступово повертається на територію Росії". 

За його словами, атаки на військові й символічні об'єкти в Росії є "неминучим, природним та абсолютно справедливим процесом".

Чи може Україна атакувати об'єкти на території Росії?

Згідно з нормами міжнародного права, держава, на яку напали, має право захищатися. "За наявних обставин, коли Росія здійснила вторгнення, Україна має право захищатися, - пояснює американський професор-правник і колишній дипломат Девід Шеффер, який викладає в Університеті Аризони у штаті Вашингтон. "Це право включає військові удари по російській території з метою стримування, запобігання або припинення агресивних дій". Ці атаки можуть також здійснюватися в глибині країни і не обмежуватися безпосередньо лінією фронту.

Натомість атаки на цивільне населення не дозволені "міжнародним правом під час війни". "Якби безпілотники атакували  цивільні об'єкти в Москві, то це було б незаконно, - сказав експерт з правових питань Девід Шеффер. - Таке мало б колись стати темою судового розгляду". Однак наразі неможливо верифікувати, хто запускає ці безпілотники, а також які цілі вони мали вразити або куди саме влучили.

Атаки на окуповані Росією території, такі як Кримський півострів, який юридично належить Україні, є допустимими. Так само, як і атаки на російський флот у Чорному морі. Але атакувати цивільні торговельні судна, відповідно до норм міжнародного права, не можна.

Читайте також: "Гра і шантаж Путіна". ФРН про погрози суднам у Чорному морі

Яку зброю може використовувати Україна для атак на об'єкти в Росії?

У принципі, дозволено використовувати будь-яку відповідну зброю, наприклад, безпілотники, ракети, літаки й крилаті ракети. Однак існують політичні домовленості між українським керівництвом і західними державами не використовувати західну зброю для атак в глибині російської території.

Члени НАТО побоюються, що Росія може використати застосування західної зброї як привід для подальшої ескалації війни. Голова об'єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі заявив у травні, що є чіткі домовленості, що зброя зі США не буде використовуватися на території Росії.

"Це українська війна. Це не війна між Сполученими Штатами і Росією. Це не війна між НАТО і Росією. Це війна між Росією та Україною. Ми підтримуємо озброюємо, допомагаємо, консультуємо і тренуємо. Але це не є прямим конфліктом з Росією", - сказав він.

Чи стають держави, які постачають зброю, "стороною війни"?

У міжнародному праві немає чіткого визначення, де перебуває межа, після перетину якої держава стає стороною війни. Багато експертів виходять з того, що саме лише постачання зброї та боєприпасів є тільки допомогою в самообороні України. Тобто таким чином, ці держави не вступають активно у війну.

Суперечливим питанням залишається те, чи вважати активною участю у війні навчання українських солдатів поводженню зі зброєю. Якщо держави, які надають зброю, безпосередньо впливатимуть на використання далекобійної зброї та вибір цілей в Росії, то тоді вони, на думку багатьох експертів-правників, долучаться до активної реалізації "колективного права на самооборону" разом з Україною.

Те ж саме було б і в тому разі, якби США, Польща чи якась інша держава відправила свої війська в зону бойових дій. Втручання військово-повітряних сил західних держав також розцінюватиметься як "колективна самооборона", а отже, участь у війні.

Роль західних держав у війні

Росія вже вважає багато країн НАТО, які постачають зброю в Україну, учасниками війни. Речник Кремля Дмитро Пєсков говорив у Москві ще більше року тому про держави, які підтримують Україну: "Це ворожі держави. Тому що те, що вони роблять - це війна".

Російські політики знову й знову погрожують, що Росія може бути змушена застосувати ядерну зброю, щоб захиститися від Заходу. Російське керівництво може піти на подальшу ескалацію і напасти на постачальників зброї та тих, хто підтримує Україну. Такий розвиток подій став би продовженням агресивної війни проти України, яка є незаконною згідно з нормами міжнародного права, і яку засудила Генеральна Асамблея ООН. Цього сценарію Захід хоче за будь-яких умов уникнути.

Як розцінює цей розвиток подій Європейський Союз?

Речниця Єврокомісії Набіла Массралі, відповідаючи на запитання DW, заявила, що наразі невідомо, чи справді збиті під Москвою безпілотники були з України. За її словами, заяви Росії не заслуговують на довіру.

"Росія не повинна використовувати ці інциденти як ще один привід для ескалації свого незаконного і варварського нападу на Україну та її народ", - заявила Набіла Массралі в Брюсселі. За її словами, зрозуміло, що Україна має повне право захищати себе. Водночас, згідно з домовленостями, зброя, яка фінансується через Європейську комісію, повинна використовуватися лише для самооборони.