"У медичних центрах більше не дозволяється здійснювати планові кесареві розтини", - йдеться в розпорядженні, опублікованому в турецькому офіційному віснику 19 квітня. Це рішення міністерства охорони здоров'я Туреччини є однозначним: невеликим приватним клінікам більше не буде дозволено проводити заздалегідь заплановані і необґрунтовані з медичної точки зору кесареві розтини. Окрім того, згідно з розпорядженням, яке набуло чинності негайно, закладам, які не мають власних операційних, у майбутньому в принципі буде заборонено створювати пологові відділення.

Також новий регламент передбачає цифрове документування даних пацієнтів і зобов'язує медичні заклади дотримуватися сучасних стандартів безпеки та прозорості даних. Регулярні перевірки мають гарантувати, що медичне лікування відповідає науковим рекомендаціям.

Кесарів розтин у Туреччині є дуже поширеним

Це втручання турецького міністерства охорони здоров'я у діяльність акушерських медичних закладів викликало палкі дебати в країні. Близькі до уряду голоси стверджують, що кількість кесаревих розтинів й без того зменшується, хоча цей аргумент не підкріплюється цифрами.

Насправді, кількість кесаревих розтинів в Туреччині є значно вищим за середній показник в Європі та країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). У 2017 році країна обіймала перше місце у світі за цим показником. Згідно з даними ОЕСР, у 2018 році цей показник в країні становив 51,9 відсотка, а у 2022 році - 57,2 відсотка.

У Європі тенденція є набагато помірнішою: у таких країнах, як Швеція, Нідерланди та Франція, частка кесаревих розтинів зросла несуттєво.

Згідно з принципом, якого дотримуються в європейських країнах, кесарів розтин призначається лише за медичними показаннями і завжди в діалозі між лікарем і породіллею. Європейський суд з прав людини також вимагає суворих стандартів, коли йдеться про обмеження вибору способу народження - щоб забезпечити захист права на фізичне самовизначення.

"Щонайменше троє дітей" - природнім шляхом?

У той час як багато країн виступають за надання жінкам більшого права на фізичне самовизначення, Туреччина дотримується протилежного підходу. Ісламсько-консервативний уряд на чолі з президентом Реджепом Таїпом Ердоганом викликав цією новою ініціативою бурхливу суспільну реакцію. Вже понад 23 роки він проводить так звану "дружню до сім'ї" політику, яку багато активістів руху за права жінок критикують як мізогіністичну.

Ще у 2008 році Ердоган закликав турецьких жінок "народжувати щонайменше трьох дітей", що викликало багато дискусій, які точаться й дотепер. Глава турецької держави обґрунтував свій заклик необхідністю протидіяти демографічним змінам і старінню населення.

Цієї мети досягти не вдалося. З часу перемоги "Партії справедливості та розвитку" (AKP) на парламентських виборах 2002 року середня народжуваність на одну жінку впала з трохи менше 2,4 до 1,5 дитини, свідчать дані турецького державного статистичного відомства.

З метою підвищення народжуваності уряд оголосив 2025 рік "Роком сім'ї". Кампанія Анкари на підтримку "природних пологів" також є частиною цієї політики.

Медично доведено, що жінки можуть швидше завагітніти знову після природних пологів, ніж після кесаревого розтину. Це означає, що такі жінки можуть швидше народити більше дітей.

Натомість після кесаревого розтину жінкам потрібно більше часу для відновлення. Нова вагітність рекомендується не раніше, ніж через 12-18 місяців. У випадку природних пологів цей період, з медичної точки зору, становить лише від шести до дванадцяти місяців.

"Забирайтеся нарешті з нашої спальні!"

Жіночі правозахисні організації в один голос критикують останні обмеження. "Дебати про кесарів розтин ведуться з мізогіністичним дискурсом і заходами, спрямованими на те, щоб звинуватити жінок і встановити контроль над їхнім тілом. Підхід, який змушує жінок народжувати і хоче диктувати їм, якими вони повинні бути матерями, є атакою на їхнє право ухвалювати власні рішення щодо свого тіла, своєї фертильності та свого життя. Держава не повинна диктувати жінкам, як їм народжувати", - наголосили у коментарі DW у правозахисній жіночій організації Lila Dach.

Голова Федерації жіночих асоціацій Туреччини (TKDF) Джанан Гюллю вважає, що постанова є явним порушенням турецької конституції, міжнародних конвенцій та основоположних прав людини. "Конституція гарантує кожній людині право на життя, захист і розвиток її фізичної та психічної цілісності", - зауважила Гюллю у своїй заяві для преси.

Втручання у рішення жінок про те, яким чином їм народжувати, є прямим нападом на фізичне самовизначення жінок та їхнє право на здоров'я, переконана голова TKDF . "Примусове материнство, примусові пологи, заборона кесаревих розтинів - все це глибоко порушує право жінок на самовизначення. Ми будемо захищати право жінок на тілесну автономію", - зазначила Гюллю.

Своєю критикою вона приєдналася до дедалі більшої кількості голосів представників громадянського суспільства та жіночого руху, які вважають державну політику в галузі охорони здоров'я ідеологічно вмотивованим втручанням. На її думку, держава розглядає жінок як "машини для народження", тож вона вимагає: "Досить - забирайтеся нарешті з нашої спальні!".

Гостра критика і з боку опозиції

Опозиційна Народно-республіканська партія також б'є на сполох. Айлін Назліака, заступниця лідера партії, відповідальна за питання сім'ї та соціальної політики, попереджає про наслідки для жінок у сільській місцевості: "У багатьох сільських районах і селах медичні центри є єдиним доступом до базової медичної допомоги. Якщо планові кесареві розтини стануть там неможливими, це буде величезним кроком назад для безпеки майбутніх матерів".

"Це рішення ставить під загрозу не лише свободи, але й життя. Рішення про тип пологів ухвалює жінка разом зі своїм лікарем. Руки геть від жіночого тіла!" - застерігає опозиційна політикиня.