Президента Сербії  Александара Вучича  вже давно звинувачують у тому, що абсолютно все в країні він тримає під своїм контролем. Тепер він іде ще далі: збирається особисто подавати до суду на всіх, хто, на його думку, займається "руйнуванням" Сербії.

Приводом для цього стала новина зі США: бізнесмен Джаред Кушнер , зять і близький соратник американського президента Дональда Трампа, відмовляється від гучно анонсованих інвестиційних планів у Белграді. Кушнер планував звести елітні апартаменти, готель і казино на території колишнього Генерального штабу югославської армії. І все це планувалося здійснити за підтримки сербської держави, яка була готова віддати ділянку в оренду на 99 років.

Будівля Генштабу, яка колись служила штаб-квартирою збройних сил і міністерства оборони  Югославії, серйозно постраждала внаслідок авіаударів НАТО під час війни в Косові в 1999 році. Вона розташована в серці адміністративного центру Белграда, визнана пам'яткою архітектури, а багато сербів вважають її символічним місцем. Тому проєкт забудови викликав протести і підозри в корупції.

"Оскільки великі проєкти повинні об'єднувати, а не розколювати суспільство, і з поваги до громадян Сербії та міста Белграда ми на цьому етапі відмовляємося від нашої заявки і не будемо надалі брати участь у цьому проєкті", - заявив в середині грудня представник компанії Кушнера Affinity Partners.

Вучич погрожує органам юстиції

Того ж дня прокуратура у справах організованої злочинності висунула звинувачення проти міністра культури Ніколи Селаковича та ще трьох посадовців. Їх звинувачують у незаконних діях під час позбавлення будівлі Генштабу статусу об'єкта культурної спадщини, що охороняється. Президент Вучич, який залізною рукою править Сербією вже 13 років і значною мірою контролює ЗМІ, поліцію і судову систему, відреагував на цей крок спецпрокуратури з обуренням.

Він пообіцяв особисто подати кримінальні скарги проти всіх учасників "цькування, спрямованого на руйнування" інвестпроєкту - в тому числі і проти прокурорів. "Тепер у нас в центрі міста будуть руїни, і це лише питання часу, коли цегла і каміння почнуть падати, тому що ніхто більше не захоче до них торкатися", - заявив Вучич.

Проурядові ЗМІ пішли ще далі: вони роздувають повідомлення про те, що замість Сербії Кушнер тепер інвестуватиме в прибережний проєкт у сусідній Албанії. Таблоїд "Інформер"вимагає притягнути до відповідальності "блокувальників", як ЗМІ зневажливо називає демонстрантів, які протестували проти перебудови Генштабу. Стверджується, що сербська держава втратила інвестиції обсягом 750 мільйонів євро, проте на кону стоїть набагато більше, ніж ця сума.

Влада вперто стоїть на своєму

Уже понад рік, як у Сербії не вщухають масові протести громадян. Приводом став обвал даху на щойно відремонтованому вокзалі в Новому Саді, в результаті чого загинули 16 осіб. Головною рушійною силою протестів стали студенти. Протягом тривалого часу були заблоковані всі університети країни, на демонстрації виходили сотні тисяч людей. Студенти вимагають дострокових виборів і готують власний виборчий список, якому опитування дають хороші шанси проти Сербської прогресивної партії Вучича. Сам президент намагається дискредитувати протести, подаючи їх як керовану Заходом "кольорову революцію", не наводячи, втім, жодних доказів.

Розслідування у справі про реконструкцію вокзалу в Новому Саді веде прокуратура у справах організованої злочинності, а останнім часом вона взялася також і за розслідування справи про Генштаб у Белграді. Історик Ненад Лайбеншпергер з Державного інституту охорони пам'яток разом з колегами відмовився виключати будівлю з реєстру культурних цінностей. "Руйнування культурної спадщини - це завжди злочин і підлягає покаранню. Якщо хтось робить це щодо власної країни - це очевидний акт зради", - заявив фіхівець незалежному тижневику "Vreme".

Зовнішньополітичне фіаско

Чимало оглядачів вважають, що за допомогою угоди з Кушнером Белград хотів налагодити відносини з  Дональдом Трампом , намагаючись всидіти на кількох стільцях і балансувати між ЄС, Росією та Китаєм. Після перемоги Трампа на президентських виборах одна з проурядових сербських газет навіть орендувала рекламні щити з привітаннями йому.

"Небажання Affinity Partners йти на ризик показує, що цей проєкт ніколи не був для них центральним, незважаючи на те, що уряд в Белграді всіма силами намагається показати справу по-іншому", - коментує ситуацію політолог Мілан Крстіч. 

Насправді ж напруженість у відносинах з Вашингтоном лише зростає: американські санкції торкнулися нафтового гіганта "Нафтова індустрія Сербії" (Naftna Industrija Srbije, NIS), більша частина якого належить російському "Газпрому". Незважаючи на те, що Москва відмовляється продавати свою частку, Вашингтон не має намір робити винятків із загальних правил. Єдиний в Сербії нафтопереробний завод у Панчево поблизу Белграда вже зупинено. "Замість відродження відносин зі США ми бачимо протилежне", - констатує Крстіч у розмові з DW.

Обережний оптимізм

Критики влади стримано зраділи відмові Джареда Кушнера від сербського проєкту і замислюються над тим, що тепер стане з ділянкою землі навколо Генштабу, що парламент в Белграді, ухваливши спеціальний закон, позбавив охоронного статусу.

"Прийде новий інвестор. Але і він дізнається, що на нього чекає, якщо захоче знищити культурну спадщину", - написали студенти електротехнічного факультету Белградського університету в соцмережі X. За їхніми словами, сербське суспільство продемонструвало "згуртованість, силу і рішучість у захисті Генштабу - навіть коли це здавалося неможливим".

Тим часом демонтаж державних інститутів у Сербії, проти чого виступають як студенти, так і прості громадяни, дедалі більше привертає увагу Європейського Союзу. Поки сусідню Чорногорію в Брюсселі вважають практично готовою до вступу в ЄС, Сербія залишається проблемним кандидатом на Західних Балканах.