Обмеження продовжили до 12 квітня через різке збільшення інфікованих коронавірусом та госпіталізацій, повідомив мер міста Андрій Садовий.
Реклама
Комісія з надзвичайних ситуацій у Львові вирішила продовжити посилений карантин у місті до 12 квітня і запровадити низку нових обмежень, повідомив львівський міський голова Андрій Садовий своєму Telegram-каналі у вівторок, 30 березня.
"У зв'язку з різким збільшенням хворих та госпіталізацій у Львові комісія з надзвичайних ситуацій вирішила: посилений карантин продовжити до 12 квітня; транспорт переходить у режим спецперевезень. Безкоштовний проїзд всіх пільгових категорій призупинено, і всі дитячі садки переходять у режим чергових груп для дітей, батьки яких працюють; школи продовжують навчання в дистанційному режимі", - написав Садовий.
Крім того, всі магазини непродовольчої групи і будівельних товарів мають працювати лише на винос і за попереднім замовленням, а непродовольчі і змішані ринки (продовольчої і непродовольчої групи товарів), мають бути зачиненими.
Водночас відкриття літніх майданчиків у закладах громадського харчування в місті відкладається до 12 квітня, а самі заклади працюють тільки на винос та на доставку. Також забороняється проводити усі масові заходи.
Садовий зазначив, що, за окремими поданнями поліції, комісія з надзвичайних ситуацій тимчасово призупиняє роботу декількох закладів, які порушують карантинні обмеження.
Мер Львова також закликав усіх підприємців перевести своїх працівників на дистанційний режим роботи, якщо це можливо.
Як повідомлялося, посилений карантин у Львові запровадили з 19 березня.
За даними МОЗ України, станом на ранок 30 березня в країні було зафіксовано 10 533 нових випадків COVID-19 за добу. Водночас найбільша кількість підтверджених випадків за добу зареєстрована у Києві (1 422), Львівській (961), Київській (934), Харківській (762) та Одеській (721) областях.
Лікарка з "червоної" зони: Ковід - як лотерея. Буває, виграв та одужав, а буває, що ні (26.03.2021)
06:27
Якими вакцинами людству роблять щеплення від коронавірусу
Глобальна кампанія вакцинації проти коронавірусу набирає обертів. У різних країнах створені вакцини, покликані зупинити пандемію COVID-19. Представляємо їх у фотогалереї DW.
Фото: Johnson/AP/picture alliance
BioNTech та Pfizer: початок мРНК-революції
Першою вакциною від COVID-19, дозволеною до застосування в США і ЄС, стала розробка німецьких вчених Угура Шахіна і його дружини Езлем Тюречі. Їхня фірма BioNTech з Майнца уклала альянс з американським гігантом Pfizer. У 2021 році будуть випущені два мільярди доз. Завдяки цій вакцині ЗМІ заговорили про "революцію" у фармацевтиці - вона стала першою вакциною, що базується на матричній РНК.
Фото: Francis Dean/Dean Pictures/imago images
Moderna: родом з університету Гарварда
На РНК-технологіях, що вважаються новим словом у медицині, спеціалізується і американська біотехнологічна компанія Moderna. Її штаб-квартира розташована в Кембриджі, у штаті Массачусетс, поблизу Гарвардського університету, вчені якого і заснували цю фірму в 2010 році. Вакцина Moderna, створена за фінансової підтримки влади, стала другою, зареєстрованою в США і ЄС на рубежі 2020-21 років.
Фото: Matthew Healey/AFP/Getty Images
У AstraZeneca - "оксфордська вакцина"
Учені Оксфордського університету уклали для клінічних випробувань і виробництва своєї вакцини альянс з британсько-шведською компанією AstraZeneca. Вона значною мірою забезпечує вакцинацію жителів Великобританії, виконує замовлення ЄС і активно працює з країнами, що розвиваються, адже у "оксфордської вакцини" дуже низька ціна. Так, в Індії її випускають для місцевого ринку і на експорт.
Фото: Channi Anand/AP/picture alliance
"Спутник V": найперша реєстрація
У серпні 2020 року Росія оголосила, що першою в світі зареєструвала вакцину від коронавірусу під назвою "Спутник V". Масова вакцинація російського населення офіційно почалася в січні 2021 року. На закордонні ринки цю векторну вакцину, розроблену вченими московського Центру Гамалії, просуває Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ). На фото - прибуття першої партії в Болівію.
Фото: Aizar Raldes/AFP/Getty Images
Sinovac: тихий конкурент з Китаю
Без зайвого шуму і докладних звітів про результати клінічних досліджень Китай розробив щонайменше три вакцини. Одну з них, створену на основі інактивованого коронавірусу, компанія Sinovac Biotech тестувала в декількох країнах Азії, зокрема в Індонезії, яка її потім закупила. Аби подати приклад співвітчизникам, президент країни Джоко Відодо прищепився першим.
Фото: Laily Rachev/Biro Pers Sekretariat Presiden
CureVac: принтер для вакцин від Tesla
Другу німецьку мРНК-вакцину, реєстрація якої очікується до літа, компанія CureVac з Тюбінгена вироблятиме й експортуватиме на світовий ринок в союзі з концерном Bayer. Але її можна буде виготовляти й прямо в клініках всюди і світі. Зразок мобільного принтера, створеного німецькою дочірньою фірмою Tesla Grohmann, Ілон Маск (в центрі) демонстрував у вересні 2020 року депутатам Бундестагу.
Фото: picture-alliance/dpa/T. Schwarz
Sanofi: дві невдачі й допомога Євросоюзу
Французька компанія Sanofi - один з найбільших в світі виробників вакцин. Але цього разу вона двічі зазнала невдачі: ані спільна розробка з британською GlaxoSmithKline, ані спроба створити власну мРНК-вакцину досі не дали бажаного результату. Аби допомогти забезпечити країни ЄС, її завод у Франкфурті-на-Майні (на знімку) випустить влітку 125 мільйонів доз вакцини компаній BioNTech і Pfizer.
Фото: C. Stoll/Sanofi
Johnson&Johnson: достатньо однієї дози
Одним з шести виробників вакцин від коронавірусу, з якими ЄС уклав попередні договори про постачання, стала американська корпорація Johnson&Johnson. Її векторна вакцина передбачає тільки одне щеплення, а не два, і зберігається в звичайних холодильниках. Для ЄС, де реєстрація препарату очікується навесні, випускати її буде бельгійська дочірня фірма корпорації - Janssen.