Президентка Молдови Майя Санду свій перший закордонний візит здійснила до України, пообіцявши новий рівень партнерства між державами. Про що вдалося домовитися - у матеріалі DW.
Майя Санду (ліворуч) та Володимир Зеленський (праворуч) під час переговорів у КиєвіФото: Ukrainian Presidential Press Office/AP/picture alliance
Реклама
Виведення відносин між Україною та Молдовою на рівень стратегічного партнерства, розробка стратегії спільних економічних та політичних проєктів, спільні зусилля з набуття членства в Євросоюзі та співпраця з Брюсселем в межах "Східного партнерства", безпека на спільному кордоні і лібералізація міжнародних перевезень - такими, серед іншого, були головні теми зустрічі президентки Молдови Майї Санду під час її візиту до Києва з українським колегою Володимиром Зеленським у вівторок, 12 січня. Глави держав обопільно запевнили у незмінній підтримці державного суверенітету та територіальної цілісності України і Молдови.
Амбітні плани
Україна і Молдова домовилися створити Президентську раду для вирішення питань двосторонніх відносин, заявив Володимир Зеленський після підписання низки спільних документів. Він подякував Санду за те, що вона "не боїться визнавати Крим українським" і заявив про незмінність позиції України стосовно Придністровського врегулювання. "Ми твердо підтримуємо суверенітет і територіальну цілісність Республіки Молдова у межах її міжнародно визнаних кордонів", - зазначив Зеленський.
У тексті спільної заяви двох президентів згадується прагнення до зміцнення взаємодії з країнами-партнерами у Південно-Східній Європі та на Чорному морі. "Ми підтверджуємо свою зацікавленість стати частиною ініціативи "Тримор'я", - сказано в документі. І Зеленський, і Санду заявили про прагнення прискорити інтеграцію в ЄС своїх держав. А Зеленський зазначив, що для України і Молдови, як і для інших країн ініціативи ЄС "Східне партнерство", важливо отримати за сприяння з Брюсселя антикоронавірусні вакцини.
Лідери Молдови і України домовилися побудувати автомагістраль, яка зв'яже дві столиціФото: Ukrainian Presidential Press Office/AP/picture alliance
Сторони мають намір побудувати сучасну автомагістраль і міст через Дністер із тим, аби скоротити тривалість поїздок між столицями двох держав до 5 годин. Серед інших важливих домовленостей - плани збільшити обсяги зберігання природного газу Молдови в українських підземних газосховищах, проєкт транзиту європейського газу через Молдову до України та відновлення електропостачання до Молдови і транзиту електроенергії з України до Румунії через Молдову.
Політичний експерт Володимир Фесенко вважає візит Майї Санду до України знаковим для обох країн і "початком нового етапу двосторонньої співпраці і спільних європейських прагнень" Києва і Кишинева. "В регіональному вимірі це може означати нові зусилля з вирішення придністровської проблеми, а також залучення Молдови до Кримської платформи (ініційованого Україною міжнародного форуму "з реагування на окупацію Криму та посилення міжнародного тиску на Росію", - Ред.)", - сказав Фесенко.
На думку експерта, обох президентів поєднує молодий вік і спільність світоглядів, а також добрі особисті політичні стосунки і співпраця під час перебування Санду на посаді прем'єр-міністерки Молдови. "Те, що Санду свій перший закордонний візит здійснила саме в Україну, свідчить, що Київ є для неї ключовим партнером", - зазначив політолог.
Своєю чергою, член політради "Опозиційної платформи "За життя" Михайло Наконечний дав зрозуміти, що оприлюдненим під час візиту Санду планам бракує конкретики. "Зокрема, ми почули від Зеленського про вакцину, і мені здається, що це Молдова має до нас приїздити за вакциною, а не ми мали би отримувати від них вакцину, яку вони насправді не виробляють", - сказав Наконечний.
Київський аналітик Віктор Каспрук також висловив свій скепсис щодо можливості прориву у відносинах Києва з Кишиневом. Експерт вважає, що про це можна буде говорити лише тоді, коли нинішня президентка Молдови протримається на своїй посаді хоча би рік і здолає опір парламенту, який у тій державі "є радше прододонівський" (прихильний до колишнього президента Ігоря Додона - Ред.). Але і тоді Санду в парламентській республіці Молдова все одно буде менш впливовою, ніж Зеленський в Україні, де він має "свою більшість у Верховній Раді та вплив на формування уряду".
Реалізація домовленості зі зберігання молдовського газу в українських підземних газосховищах, на думку Каспрука може бути доречною. "Це не принесе великих обсягів і економічних вигод, але стане позитивним політичним кроком і дозволить дещо компенсувати зменшення останнім часом обсягів транзиту російського газу через Україну і наповнення наших газосховищ", - сказав експерт.
Транзит електроенергії до Румунії через Молдову, на його думку, також дозволить компенсувати прогнозоване скорочення споживання струму всередині України через зростання внутрішніх тарифів на електроенергію. "Це вихід для зайвої електроенергії в Європу і пряма вигода для олігархів, які є власниками українських енергокомпаній. Навряд чи цю вигоду відчують на собі і пересічні українці", - прогнозує Каспрук.
25 років від початку конфлікту: Придністров'я учора й сьогодні
Чверть століття тому Молдова була розділена надвоє. У результаті збройного конфлікту виникла самопроголошена "Придністровська молдовська республіка". Її будні - у фотогалереї DW.
Фото: DW/J. Semenova
Розділена Молдова
25 років тому внаслідок збройного конфлікту Молдова була розділена надвоє, а своєрідним кордоном стала річка Дністер. На сході країни, на лівому березі Дністра, виникла самопроголошена "Придністровська молдовська республіка", яка орієнтується на Росію. Дістатися з Молдови до будь-якого населеного пункту Придністров'я можна лише через адміністративний кордон.
Фото: DW/J. Semenova
Пропускний пункт на придністровській митниці
Бендери - друге завбільшки місто невизнаної "Придністровської республіки". Розташоване воно на правому березі Дністра, але перебуває під юрисдикцією Тирасполя. Раніше доїхати з Кишинева до Бендер можна було за 40 хвилин. Тепер же є небезпека застрягнути на придністровській митниці. Перед нею пост миротворців, де служать молдовські, придністровські та російські військові.
Фото: DW/J. Semenova
Варницький анклав
Село Варниця лежить на березі Дністра. Воно знаходиться у межах міста Бендери, але адміністративно належить до Аненій-Нойського району правобережної Молдови. 25 років тому, під час збройного конфлікту між берегами Дністра, його жителі підтримували Кишинів, відмовившись стати частиною невизнаного Придністров'я. На фото - меморіал у Варниці, що вшановує пам'ять загиблих односельців.
Фото: DW/J. Semenova
Вулиця імені Карла XII
Варниці є що запропонувати історикам. Можливо, це єдине у світі село, де є вулиця імені шведського короля Карла XII. Після поразки під Полтавою 1709 року він утік сюди від армії Петра I. У 1711-1713 роках там, де зараз розкинулися городи варницьких селян, виросли королівська резиденція та поселення, яке назвали Новий Стокгольм. 1993 року в Варниці знайшли рештки королівської канцелярії.
Фото: DW/J. Semenova
З допомогою Євросоюзу
У найближчому майбутньому на території колишньої королівської резиденції відкриють музей Карла XII. Проект за фінансової підтримки Євросоюзу та Швеції ініціювала шведська неурядова організація зі складною для вимови назвою Nordiskkulturochhistoryformedling. Приєдналася і місцева жіноча організація, яку очолює Вероніка Штефан.
Фото: DW/J. Semenova
Скарб Мазепи
На вулиці Карла XII є пам'ятний знак на місці смерті українського гетьмана Івана Мазепи, який утік сюди від російської армії разом зі шведським королем. За легендою, тікаючи, Мазепа зумів захопити з собою дві діжки золота і кілька мішків срібла. Частина потонула у Дніпрі, але щось, як кажуть історики, потрапило у Варницю. Мазепа помер у тутешньому сільському будинку 22 вересня 1709 року.
Фото: DW/J. Semenova
Вулиця на кордоні
Цю вулицю Варниці жителі розташованих навпроти будинків називають по-різному. Одні вважають, що живуть на вулиці Ніколае Йорга, а інші стверджують, що на Борисівській. Це тому, що бік вулиці з непарними номерами належить до молдовської Варниці, а з парними - до придністровських Бендер. Через це виникає чимало проблем, наприклад, у бізнесменів, які хочуть зареєструвати тут підприємство.
Фото: DW/J. Semenova
Місцеві реалії
Нашим гідом по Варниці став голова місцевої ради Георгій Лупу. Він розповів, що деякі жителі одержують придністровські пенсії з російськими доплатами, оскільки працювали на підприємствах у Бендерах. Співробітники ж варницьких підприємств отримують зарплату в молдовських леях, а послуги ЖКГ оплачують російськими рублями. Співвідношення між леєм і рублем 3:1 на користь придністровської валюти.
Фото: DW/J. Semenova
Танк у гаражі
Георгій привіз нас на колишню військову базу 14-тої російської армії. На закинутій базі є чимало цікавого. Наприклад, у одному з гаражів стоїть справжній танк. Щоправда, сфотографувати його не вдалося, оскільки господаря не було. Він - один з місцевих жителів, який придбав на цій території ділянку землі разом із закинутим поржавілим обладнанням. Залишилася тут і вартова вишка.
Фото: DW/J. Semenova
Бендери тоді й зараз
Щоб потрапити з Варниці до Бендер, треба проїхати через митницю й одержати міграційну карту. У червні 1992 року тут точилися запеклі бої за міст через Дністер. У них загинуло більше тисячі людей. Сьогодні місто живе звичайним життям і відрізняється від інших молдовських міст хіба що великою кількістю пам'ятників війни.
Фото: DW/J. Semenova
Бендерська фортеця
Квитки до Бендерської фортеці, головної пам'ятки міста, можна придбати за молдовські леї. Збудована турками у XVI столітті фортифікація тільки нещодавно відкрилася для екскурсій. У радянські часи тут дислокувалася ракетна бригада 14-ї російської армії та понтонно-мостовий полк. Нині упритул до фортеці прилягає військова частина армії невизнаної "Придністровської республіки".
Фото: DW/J. Semenova
Той самий Мюнхгаузен
Перед входом до фортеці стоїть гарматне ядро, на якому той самий Мюнхгаузен злітав поглянути на позиції супротивника, що ховався за стінами цитаделі. І ядро, і пам'ятник літературному герою встановлені тут не просто так. Прототип повісті Рудольфа Еріха Распе - Карл Фрідріх Єронім барон фон Мюнхгаузен - дійсно 1737 року брав участь у штурмі Бендерської фортеці російськими військами.
Фото: DW/J. Semenova
Міст, що роз'єднує
З оглядового майданчика Бендерської фортеці видно міст через Дністер. За ним на протилежному боці - Тирасполь, столиця невизнаної "республіки". Усі 25 років, що минули після збройних сутичок, міст не з'єднує, а радше роз'єднує береги. Після завершення конфлікту влітку 1992 року почався процес перемовин з його урегулювання і статусу Придністровського регіону. Він триває досі.
