Польська Gazeta Wyborcza критикує:

«Взагалі трапилося щось вкрай погане. На саміті у Бухаресті Україна не отримала від НАТО жодного сигналу щодо початку серйозного обговорення членства України в цій організації. Таку обережність передусім з боку Німеччини, Франції та інших країн тепер у Києві розцінять, як підтвердження того, що для Заходу Росія є важливішою, ніж Україна. Українці потребують зараз якогось потужного сигналу, що вони справді потрібні Європі. Але такого сигналу, поки що не надходить ані від НАТО, ані від Європейського союзу. В Бухаресті ЄС зміцнив позиції тих, хто виступає за те, щоб Україну сильніше прив'язати до Росії».

Daily Telegraph з Великобританії дотримується такої думки:

«На жаль, Франція й Німеччина віднесли Україну й Грузію до країн, які перебувають у зоні впливу Росії. Таким чином вони витісняють їхній принцип само визначеності, а це дуже небезпечний аргумент. Якщо Москві вдасться заблокувати розширення НАТО, тоді в Росії може розгорітися апетит і вона посилить тиск і на балтійські країни, які теж колись належали до Радянського Союзу. Ключ до розв'язання проблем у Грузії перебуває в руках Москви. Врешті-решт вона сприяла розвитку сепаратизму в Абхазії та Південній Осетії. В Україні уряд повинен переконати населення в доцільності посилення зв'язків із Заходом. Компроміс, запропонований в Бухаресті, лише відкладає вирішення проблеми, якою невдовзі знову доведеться займатися».

Австрійська газета Der Standard не погоджується з критикою на адресу Німеччини та Франції, які начебто виступили проти приєднання України до ПДЧ, аби не дратувати Росію:

«З одного боку, Росія – це не фашистський режим, який прагне заволодіти сусідніми країнами, з іншого боку, ані канцлер Німеччини, ані французький президент не заблокували на завжди приєднання до НАТО України та Грузії. Навпаки, Меркель і Саркозі підтримали рішення альянсу пообіцяти обом колишнім радянським республікам перспективу членства в в цій організації».

Датська газета Politiken також висловлює розуміння позицією, яку продемонструвала на саміті Німеччина:

«Меркель не можна вважати політичним діячем, що підстроюється під інших політиків, або опортуністкою. Вона добре розуміє, що Польща хотіла б бачити Україну в НАТО. Вона абсолютно правильно вказала на конкретну ситуацію в самій Україні і в Грузії. Нерозважливі дії можуть поставити під загрозу стабілізацію в цих країнах, а це важливіше за все інше. Париж та Берлін мали рацію в Бухаресті».

На думку німецької газети Südwest Presse, бухарестський компроміс самому НАТО нічого не дасть:

«Двері для України та Грузії хоч і відчинені, але коли їм дозволять перейти поріг – невідомо. І уряд України це вже зрозумів. І недарма саме тому він і вимагає, хоча й поки що безрезультатно, сповістити про дату вступу. Завдяки таким невизначеним умовам в межах утримується й гнів Росії. І саме цього й домагалися Німеччина та Франція. Ця перемога за пунктам, яку дістали Париж та Берлін, не принесе користі НАТО. Альянсу так і не вдалося вирішити дві стратегічні проблеми: Кого і від кого має намір захищати в майбутньому найбільший в світі воєнний союз? Та що цьому союзові ще взагалі під силу?»