З початку повномасштабної війни РФ застосовує ракети дальнього радіусу дії для ударів по всій території України. Дати симетричну відповідь ракетами власного виробництва Київ досі не може, а ракети, які надають партнери України, мають обмеження - як у дальності польоту, так і обумовлені партнерами України обмеження їх застосування по території РФ. Під час пресконференції 27 серпня президент України Володимир Зеленський повідомив про успішне випробування першої вітчизняної балістичної ракети. Деталей про те, що це за ракета, Зеленський не навів.

Утім, головним засобом для завдання ударів вглиб РФ залишаються дрони, які, однак, мають меншу руйнівну силу порівняно з ракетами. Щоб змінити цю ситуацію і зменшити залежність від постачання ракет із боку партнерів, Україна працює над власною ракетною програмою. Що про неї відомо - у матеріалі DW.

Літаюча "Паляниця"

"Росіянам буде дуже важко, важко навіть вимовити, що саме прилетіло, важко протистояти, але легко зрозуміти, за що", - зіронізував Володимир Зеленський, говорячи на День Незалежності України про появу нової далекобійної ракети-дрона "Паляниця". Це слово-назву українського хліба використовують як гумористичний спосіб розрізняти українців і росіян, переважній більшості яких складно його вимовити. Глава держави наголосив, що вже "відбулося перше й успішне бойове застосування" "Паляниці". "Це - наш новий метод відплати агресору. Ворога було уражено", - заявив Зеленський.

Як уточнив міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін, об'єкт ворога, який уразила "Паляниця", розташовано на тимчасово окупованій території. "Це дрон і це ракета, адже за своїми тактико-технічними характеристиками виріб підпадає під обидва визначення", - пояснив чиновник, додавши, що "ракет-дронів ставатиме більше". В інтерв'ю DW News Камишін зазначив, що "Паляниця" була зпроєктована та виробляється повністю в Україні. "Хоча деякі компоненти закордонні", - додав він.

На платформі United24, де опубліковано відео з "Паляницею", зазначається, що ця зброя розроблена за півтора року українськими фахівцями, які "працювали без вихідних". "Паляниця" має турбореактивний двигун, запускається з наземної платформи, обладнана кількома системами наведення. Першочерговою ціллю "Паляниці" будуть об'єкти, з яких РФ здійснює обстріли України. Зокрема, близько 20 російських аеродромів. Найбільш дальні аеродроми вказані на відео: "Саваслєйка", до якої від держкордону України близько 700 кілометрів, Псков та головна база стратегічної авіації РФ "Енгельс", які розташовано на відстані понад 600 кілометрів від держкордону та лінії фронту відповідно. Як зазначили у United24, вартість ракето-дрона "набагато нижча аналогів", при цьому надалі очікується здешевлення та масштабування виробництва. Вся інша інформація - засекречена.

Саме через відсутність повних даних поки оцінити ефективність "Паляниці" неможливо, зазначає директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець. "Дальність польоту - поки єдний параметр, який дозволяє оцінювати зразок озброєння. Набагато важливіше для мене не дальність, а вага бойової частини і точність влучання. Саме вони будуть визначати ефективність. Адже якщо не влучити в ціль або якщо вибухова частина малої потужності, то сенс такої розробки невеликий", - каже він у розмові з DW.

"Паляниця", за словами Згурця, є безпілотником з турбореактивним двигуном, і тому має набагато вищу швидкість в порівнянні з дронами із двигунами внутрішнього згорання. "Для того, щоб ракета стала ракетою, на ній має бути встановлений ракетний двигун. Тому назва "ракета-дрон" - це скоріше інформаційно-пропагандистський крок, щоб вирізнити цю зброю серед інших. Але фактично така зброя, як "Паляниця", вже існує. Зокрема, британські Banshee Jet 80+, які передавалися ЗСУ", - пояснює експерт.

Морський і наземний "Нептуни"

Окрім цього, Україна за останні роки має й інші досягнення у ракетній програмі, наголошує Згурець. "Можна виділити лінійку засобів протитанкового озброєння, зокрема ракети "Стугна", "Корсар", які серійно використовуються. Також крилату ракету Р-360 "Нептун", - каже він. Цю розробку київського КБ "Луч" прийнято на озброєння ЗСУ з 2020 року разом із береговим ракетним комплексом РК-360МЦ , призначеним для виявлення та ураження ворожих суден різних класів. Ракета має бойову частину масою 150 кілограмів і дальність дії до 300 кілометрів.

Перше бойове застосування "Нептуна" відбулося на початку квітня 2022 року по російському фрегату "Адмірал Ессен". Як розповів в інтерв'ю виданню "Українська правда" командувач ВМСУ віцеадмірал Олексій Неїжпапа, тоді ракета розірвалась поблизу борту корабля, внаслідок чого було вбито кількох членів екіпажу та пошкоджено важливі системи озброєння фрегату. А 13 квітня 2022 року сталася одна з найзнаковіщих подій україно-російської війни - двома протикорабельними ракетами "Нептун" було затоплено російський крейсер "Москва", вартістю близько 750 мільйонів доларів.

Українські конструктори не зупинилися на досягнутому, і у 2023 році стало відомо про модифікацію ракети "Нептун" для ураження не лише кораблів, а й наземних цілей.  Як повідомляв американському виданню The War Zone неназваний представник українського міоборони, ракета отримала нову систему наведення, а запускається вона з тієї ж установки, що й протикорабельний варіант. Модифікований "Нептун" має дальність близько 400 кілометрів і бойову частину масою у 350 кілограмів, що на 200 кілограмів більше, ніж у протикорабельної версії, повідомив тоді чиновник. Відомо, що українські військові вже неодноразово використовували модифіковані "Нептуни". Зокрема, у вересні 2023 року завдано ударів по російському зенітному комплексу С-400 і аеродрому "Саки" в окупованому Криму. У травні цього року "нептунами" було уражено нафтовий термінал в Краснодарському краї.

Нові розробки ракетної програми

Для ударів углиб РФ за час повномасштабного вторгнення Україна у 2023 році нібито використовувала ракети від системи ППО С-200, перероблені для ураження наземних цілей. Офіційно Київ не підтвердив цього, однак посадовець в уряді заявляв виданню "ВВС Україна", що така робота велася: "У наявних умовах доводиться викручуватися. Придумали з цими С-200, наче поки непогано виходить". ЗРК С-200 в Україні офіційно був знятий з озброєння у 2013 році.

Також Україна використовувала модернізовані радянські розвідувальні дрони Ту-141 "Стриж". Цей безпілотник має турбореактивний двигун і здатен розвивати швидкість близько тисячі кілометрів за годину. Як повідомляло Головне управління розвідки, у 2023 році завдяки цим дронам вдалося пошкодити російські літаки Ту-95 в "Енгельсі", що за 600 кілометрів від лінії фронту. Втім, вже тривалий час про застосування С-200 та "Стрижів" не повідомлялося.

Тим часом, за заявами української влади, триває розробка нових ракет. "Наша ракетна програма має хорошу динаміку, і, хоч це важке завдання, але поступово ми наближаємося до можливості застосовувати свої ракети, а не лише покладатися на ракети в постачанні від партнерів. Україна має з часом вийти на максимальну оборонну самостійність", - запевнив президент Володимир Зеленський наприкінці липня.

Президент ще у 2023 році заявляв, що в України успішно застосована далекобійну зброю власного виробництва на відстані 700 кілометрів. Також торік радник Офісу президента України Михайло Подоляк заявляв про наявність "експериментальних зразків" ракетного озброєння, яке може вражати цілі на відстані 750-1000 кілометрів. Про роботу над ракетою із дальністю навіть понад 1000 км повідомляв й ексміністр оборони України Олексій Резніков.

Про які ракети тоді йшлося і чи випускаються вони зараз, невідомо. Міноборони відмовилося коментувати DW питання ракетної програми, пославшись на секретність. Там лише зазначили, що ракетна програма фінансується з держбюджету.

Балістичний "Сапсан", зенітний "Корал" та проєктний "Коршун-2"

Відомо, що український ОПК ще з 2006 року розробляє балістичну ракету для потреб ЗСУ - "Сапсан" з діаметорм корпусу 0,9 метра і дальністю польоту на 500 кілометрів, та експортний варіант "Грім-2" з діаметром 0,6 метра і дальністю 280 кілометрів. "Певні елементи цього оперативного ракетного комплексу вже показували на парадах. Навіть випробували деякі елементи. Під час служби у 2014 році я відповідав за "Сапсан",  - пояснює DW генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Ігор Романенко. - Але, на жаль, тоді міністр оборони Михайло Єжель здійснив відрядження у РФ, повернувся звідти і закрив програму". Згодом фінансувати розробку "Грім-2" була готова Саудівська Аравія. "Але через агентів Кремля все зірвалося", - нарікає Романенко. З початком повномасштабної війни розробка "Сапсана" публічно не коментувалася, хоча РФ вже декілька разів заявляла про "збиття" українських ракет "Грім-2".

Також за декілька років до повномасштабного вторгнення був представлений прототип крилатої ракети "Коршун-2" на базі радянської Х-55. "Окрім рекламних матеріалів, я не бачив підтверджень продовження цього проєкту. Можливо він просувається, але я не бачу сенсу. Адже ми вже маємо одну крилату ракету "Нептун". Тому краще максимально пришвидшити створення "Сапсану", - зазначає Згурець.

Україна також має проєкти зенітних ракетних комплексів. Торік Камишін повідомляв про активізацію роботи над проєктами вітчизняних зенітно-ракетних комплексів. "По двом проєктам пройшли перші льотні випробування. Обоє успішні. До готовності ще далеко, але ми робимо все для прискорення роботи", - написав він тоді, прикріпивши до повідомлення зображення ракети "Корал", яка розробляється КБ "Луч" ще з 2016 року.

Фінансування і доступ до технологій

У розмові з DW Камишін зауважив, що пришвидшенню виробництва ракет Україні заважає лише нестача фінансування. Втім, Згурець переконаний, що питання також у доступі до технологій. "Радянський потенціал важливий, але для створення ракет Україна має поєднати досвід минулого і нові рішення сучасності. Треба використовувати наше партнерство з провідними американськими компаніями, аби покращити свої розробки за рахунок систем наведення від американських ракет і, можливо, мали доступ до енергетичного твердого палива, яке використовується в Атакамсах або інших ракетах", - наголосив експерт. Крім того, за словами Згурця, можна шукати нові форми взаємодії і форми кооперації з Польщею, яка намагається пройти шлях створення ракет в кооперації з Південною Кореєю.

На думку військового експерта з університету Портсмута, колишнього офіцера військової розвідки Великобританії Френка Ледвіджа, Україна нині в змозі виробляти достатню кількість ракет для війни з РФ. "Не варто недооцінювати українців у питанні технологій. До війни вони входили в топ-10 світових космічних держав, тому що вони мають достатньо експертизи в будівництві ракет. Це підтверджує той факт, що найулюбленіша ракета Ілона Маска, окрім його власних, є Зеніт. Ця ракета зроблена в Україні", - сказав він у розмові з DW.

Співрозмовники DW наголошують, що в умовах війни Україні потрібно виробляти щороку мінімум декілька сотень балістичних і крилатих ракет. "Основна маса ракет нам треба дальністю до 800 кілометрів. Також потрібно нищити російські оборонну промисловість, яка переважно розташована на дальності 1500 кілометрів. Тому нам потрібні і ракети, які здатні сягати цієї відстані", - каже DW cтарший науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко.