Міністр внутрішніх справ Німеччини Ганс-Петер Фрідрих за підсумками своєї поїздки до США у зв'язку зі скандалом довкола американської програми електронного шпигунства Prism зробив недвозначну заяву: безпеку особистих даних у Німеччині мають забезпечувати самі інтернет-користувачі. Виступаючи перед парламентською комісією, яка вивчає ці факти, міністр заявив, що німці мають приділяти більше уваги технологіям шифрування своєї онлайн-кореспонденції і захисту від вірусів.

Тож, окрім підвищеного інтересу до шифрування електронної переписки та використання пошукових машин, які гарантують анонімність, багато німців нині відкривають для себе можливості анонімного користування мережею і взагалі активно займаються інтернет-лікнепом.

Що таке darknet і як він працює

Анонімайзери - це сайти, комп'ютерні програми та додатки. Їхнє завдання - сховати від сторонніх інформацію про те, які сторінки і коли ви відвідуєте, що ви скачуєте, чим ділитеся з іншими тощо. Користуватися такими програмами дуже просто. Для цього користувач має встановити спеціальний додаток, наприклад, безкоштовний пакет Tor для Firefox, який після інсталяції повністю шифрує всю вашу активність в інтернеті. Ви можете не лише відвідувати звичні сторінки, але й під'єднатися до анонімних мереж. Називають їх по-різному: darknet, hidden sevices або deepweb.

Як працює звичайний інтернет? Заходячи на той чи інший сайт, ви тим самим надсилаєте запит на сервер, залишаючи там свої дані. Усі ваші дії, як правило, в тому чи іншому вигляді зберігаються на серверах інтернет-сторінок, куди ви заходили. За всіма діями легко простежити за унікальною ІР-адресою, за допомогою якої можна вичислити і реального користувача.

В анонімних мережах усе інакше. Більшість з них працюють децентралізовано. Приміром, сторінки анонімних мереж просто так через Google не знайти. Замість цього існують просто списки сторінок, які збирають такі сервіси, як Newzbin Search або Hidden Wiki. Натискаючи на лінк, ви одразу потрапляєте в приватний комп'ютер, який працює одночасно і як сервер. Між вашим комп'ютером та іншим приладом починається передача даних без звичних посередників.

Світло й тінь "темної сторони" інтернету

Творці децентралізованих анонімних мереж зробили безглуздою чи не найголовнішу мету спецслужб та інших структур, які цікавляться пошуком особистих даних, - отримання метаданих. У darknet будь-який пакет даних відправляється на три випадково обраних комп'ютери-сервери. У результаті неможливо простежити, хто, коли, кому і що саме відправив. Ціна, яку заплатить користувач за анонімність, - більш повільна швидкість з'єднань. Але не лише це.

Паралельна інтернет-реальність анонімних мереж приваблює дуже строкату публіку: опозиціонерів, комп'ютерних фриків, мешканців країн з інтернет-цензурою тощо. "Darknet взагалі-то мав би давати людям, які живуть у тоталітарних державах, можливість вільно виходити в інтернет. Саме тому анонімними мережами активно користувалися революціонери в арабських країнах", - пояснює Юліус Міттенцвай з відомого німецького об'єднання комп'ютерних спеціалістів і хакерів Chaos Computer Club.

Це об'єднання з 2002 року підтримує один з найбільших серверів для програми-анонімайзера Tor. Вважається, що розвінчувач американських спецслужб Едвард Сноуден також користувався "темною стороною" інтернету, аби встановити контакт з редакцією газети The Guardian, журналістам якої він передав інформацію про діяльність західних спецслужб.

Вийти на слід все одно можна

Але переважно в анонімних мережах збираються насамперед любителі нелегального скачування музики чи відеоконтенту, а також ті, в кого на меті щось значно серйозніше: торгівля наркотиками, перегляд та обмін дитячою порнографією і продаж зброї. Злочинців приваблює відносна безкарність та захищеність анонімних мереж. За нелегальні послуги можна заплатити не лише традиційним чином, але й скориставшись новою цифровою валютою bitcoin.

Незважаючи на високу ступінь захищеності, анонімні мережі не дають цілковитої гарантії захисту від спецслужб та поліції. Нещодавно баварські поліцейські повідомили про те, що їм вдалося розкрити міжнародну наркогрупу, яка збувала товар в анонімних мережах. Один із способів вийти на слід таких злочинців - замовити в них товар і спробувати відстежити шлях його доставки. Але легше відстежити реальний наркотрафік, аніж дії злочинців в анонімній мережі.