Давидів Брід з окупації та інші небезпечні дороги Півдня
Ігор Бурдига
3 червня 2022 р.
Половина населення мільйонної Херсонщини покинули регіон, тікаючи з-під окупації. Шляхи виїзду стають дедалі довшими і все більш небезпечними.
Велосипедист на сільській дорозі між Миколаївщиною і окупованою Херсонщиною Фото: Laine Nathan/abaca/picture alliance
Реклама
Мобільний зв'язок українських операторів на Херсонщині відключений вже декілька днів, тож у чатах у соціальних мережах, присвячених виїзду з окупованою Росією області, часом западає мовчанка. Її порушують звіти тих, хто вже вибрався.
"Доброго ранку! 1 червня о 6-й ранку виїхали з Херсону! Їхали через Олешки на Роздольному повернули у бік Казочки.., - переповідає Сергій в одній з груп у месенджері Telegram маршрут до Василівки, що на Запоріжжі. - Біля 11 були на першому пості, о 16.50 почали пускати по списках. Було чотири пости, на останньому посту ретельно перевіряли речі, але нічого не забирали... Всім бажаю успіхів!".
350-кілометрова дорога вздовж Каховського водосховища до Запоріжжя нині найкоротший спосіб виїхати з-під окупації для херсонців. За три місяці регіон з мільйонним населенням уже покинула половина мешканців, розповідає DW голова місцевої обласної адміністрації Геннадій Лагута, який і сам зараз працює з Миколаєва.
Більшість тих, хто мав змогу виїхати власним транспортом, уже зробив це, тож у чатах рясніють пропозиції комерційних перевізників. Російські телефонні номери в оголошеннях ще пару днів тому викликали хвилі обурення, але всі швидко зрозуміли - іншого способу лишатись на зв'язку немає.
Російські блок-пости перекрили всі основні шляхи на ХерсонщиніФото: AP/dpa/picture alliance
Нервові суперечки
В "евакуаційних" чатах у соцмережах взагалі часто спалахують емоційні дискусії - їхні учасники постійно на нервах. Найчастіше сперечаються через шахраїв, які виманюють передоплату та через високі ціни.
Реклама
17 травня в одній з груп у месенджері Telegram вкотре обурювались тарифами - на той день за дорогу від Херсона до Одеси брали 9600 гривень, що в перерахунку - 300 доларів: "Люди платять будь-які гроші щоб виїхати з цього пекла", - пише Світлана. "Деякі користуються цим і тупо як бариги себе ведуть", - учасники швидко переходять на особистості. У відповідь перевізники наводять важкі аргументи: ціни на паливо, кількаденні чекання на блокпостах, зрештою високий ризик - на криворізькому напрямку, який тоді ще був найкоротшою дорогою, точились бої.
О 20-й годині дискусію переривають повідомлення з села Давидів Брід: автоколона, що намагалась в'їхати на Херсонщину потрапила під обстріл "Градів", є загиблі і багато поранених.
350-кілометрова дорога до Запоріжжя нині для херсонців найкоротший шлях з-під російської окупаціїФото: Alex Chan Tsz Yuk/ZUMAPRESS.com/picture alliance
Смертельний брід
"Орки (російські військові. - Ред.) з глузду з'їхали. Наші наступали. Ми жили чотири дні під селом Давидів Брід. Три дні ми ховалися від вибухів на четвертий після обіду по нам почали стріляти. Там місиво було страшне", - переказувала наступного дня одна з очевидиць.
З нечисленних свідчень, які вдалося зібрати DW, випливає: на час обстрілу міст через Інгулець біля селища Давидів Брід був закритий уже кілька днів, на кожному березі проїзду чекало близько ста машин попри попередження Збройних сил України про небезпеку. Близько 16-ї під обстріл потрапила "криворізька колонна", яка лишалась у "сірій зоні" між українськими і російськими блокпостами. Поранених та вцілілих розвозили в обох напрямках - найближча лікарні все ж була у херсонському Бериславі, тож російських військових вмовили пропустити найтяжчих туди.
Херсонська поліція, що евакуювалась з-під окупації, розслідує обстріл автоколони під Давидовим Бродом як порушення російською армією законів та звичаїв війни, поєднаних з умисним убивством. Правоохоронці повідомляють про трьох загиблих і принаймні шестеро поранених. А втім, двоє співрозмовники DW описують інцидент, як перестрілку з протилежних позицій, а ще один з очевидців певен, що йому "не пощастило потрапити під вогонь української армії". DW не має можливості додатково перевірити цю інформацію з незалежних джерел.
На шляху з-під окупації багатьом довелось ночувати посеред поля в машинах Фото: Madeleine Kelly/ZUMAPRESS.com/picture alliance
Виїхати попри все?
Після обстрілу під Давидовим Бродом у чаті в месенджері Telegram, в якому обговорюють можливості виїзду з окупованої Херсонщини, закріплене повідомлення: "Виїздити дуже небезпечно. Будь ласка, посидьте вдома. Не ризикуйте своїм життям".
Херсонці ж все одно виїздять і обговорюють маршрути. І повертаються: хтось за близькими, хтось за речами, хтось у тузі за домом.
Безпечного "зеленого коридору" для виїзду з Херсонщини немає з перших днів окупації. З початку березня росіяни заборонили проїзд найкоротшою трасою на Миколаїв. Лише через місяць війни запрацював перший об'їзний маршрут через Снігурівку і Баштанку - неофіційний, на нього українська і російська армія не давали гарантій безпеки. У квітні цим маршрутом виїздили десятки тисяч людей - бетонними та ґрунтовими шляхами, в об'їзд зрошувальних каналів, даючи хабарі мобілізованим з "Л/ДНР" "ополченцям" та вмовляючи "кадирівців" на блокпостах.
Наприкінці квітня бої на цьому напряму посилились, проїзд закрили, це співпало з попереднім кількаденним відключенням зв'язку на Херсонщині. Відсутність інформації додає занепокоєння серед мешканців області, російська окупаційна адміністрація поширює думку, буцімто українська влада кинула мешканців регіону напризволяще, каже Геннадій Лагута.
Та щоразу херсонці знаходять інший маршрут. На нинішньому шляху через запорізьку Василівку ситуація міняється від тижня до тижня: люди то ночують біля блокпостів, то проходять за лічені години в організованих чергах. У чатах у соцмережах радять брати з собою побільше палива, питної води, книжки та розваги для дітей, максимально заряджати телефони та пауербанки.
Нарешті в Запоріжжі - позаду складний і небезпечний шлях з ХерсонуФото: Rick Mave/ZUMAPRESS.com/picture alliance
Є й безпечніший маршрут - через Крим. Однак він довший і значно дорожчий. Через окупований Росією півострів, який живе порівняно мирним життям, у зручних мікроавтобусах пропонують виїхати до Краснодарського краю, а далі - в Грузію чи Туреччину, до Латвії чи Польщі у довгий об'їзд через Росію. Ціна до Тбілісі стартує від 250 доларів, до Варшави - від 450. Перевізники пропонують хитромудрі схеми безготівкових переказів і конвертації валют - гривень, рублів, євро.
У "кримських" чатах теж неспокійно: кілька кордонів, пересадки і перевірки, процедура фільтрації змушують людей нервувати. Чимало їхніх учасників побоюються покарання за незаконний, з точки зору українського законодавства, перетин державного кордону. Зі страхом покарання змагається бажання чим швидше виїхати з-під окупації. З прагненням до деокупації - страх стати жертвою контрнаступу. З бажанням втекти - страх ніколи не повернутись додому.
Що відбувається у Сєвєродонецьку
02:25
This browser does not support the video element.
Сто днів повномасштабної війни Росії проти України
Фотохроніка перших ста днів повномасштабної війни в Україні та подій у світі, пов'язаних із воєнним вторгненням Росії.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance
Вибухи та руйнування, військові та їхня техніка, мирні жителі та їхнє горе - DW зібрала знімки, що розповідають про війну Росії проти України, побачену через фотооб'єктиви. УВАГА! Деякі фотографії містять сцени жорстокості, насильства та смерті.
Фото: Emilio Morenatti/AP Photo/picture alliance
Ранок 24 лютого: російські війська за кількома напрямками вторглися на територію України: з території Білорусі, з території анексованого Криму, зі самої РФ, а також зі сепаратистських регіонів Донбасу.
Фото: BORDER SERVICE OF UKRAINE/AP Photo/picture alliance
Російська пропаганда зображувала "спецоперацію" як серію "високоточних ударів по військових об'єктах України". Насправді ж армія РФ завдає ударів по різних об'єктах української інфраструктури, включаючи лікарні та школи, як на фото в Харкові.
Фото: SERGEY BOBOK/AFP
Потоки біженців у перші години війни досягли кількох сусідніх європейських держав - Молдови, Польщі, Угорщини та інших. За три місяці війна змусила 8 мільйонів українців покинути свої домівки, понад шість мільйонів - виїхати за кордон.
Фото: Czarek Sokolowski/AP Photo/picture alliance
Близькість ядерної катастрофи: російські військові силою захопили спочатку Чорнобильську, а згодом Запорізьку АЕС. На щастя, енергоблоки не постраждали. З Чорнобиля росіяни пішли, Запорізька АЕС досі перебуває під російською окупацією.
Фото: Zaporizhzhya NPP/REUTERS
Велика жертва війни: перший та єдиний літаючий екземпляр найбільшого у світі вантажопідйомного літака Ан-225 "Мрія". Літак згорів наприкінці лютого 2022 року внаслідок боїв між російським десантом і силами ЗСУ за аеропорт "Гостомель" під Києвом.
Фото: Maxym Marusenko/NurPhoto/picture alliance
Історична мить у Німеччині: 27 лютого канцлер ФРН Олаф Шольц в урядовій заяві перед Бундестагом оголошує про новий курс Берліна та "зміну епохи".
Фото: Michael Sohn/AP/picture alliance
Для всього світу одним зі символів жорстокості російської війни став напад на пологовий будинок у Маріуполі на початку березня. 17 осіб серед персоналу та породілей отримали поранення, натомість у російській пропаганді традиційно говорили про "інсинуацію". Напад було скоєно під час "режиму тиші", який, зокрема, був підтверджений російською стороною, для роботи в місті гуманітарних коридорів.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/dpa/picture alliance
Одним із великих військових успіхів ЗСУ став удар 13 квітня по крейсеру "Москва". При захопленні українського острова Зміїний саме він почув на свою адресу вже крилату фразу "Російський військовий корабель, йди на х...". Флагман Чорноморського флоту затонув 14 квітня.
Фото: Russian Navy/dpa/picture alliance
ЗСУ вдалося відвоювати у армії РФ Київську, Сумську, Чернігівську області. Визволення Київської області від армії РФ на початку квітня відкрило страшну картину скоєних за цей час воєнних злочинів проти мирних жителів. Буча та Ірпінь - благополучні передмістя Києва - стали називним ім'ям для позначення брутальності російської армії в Україні.
Фото: Ken Cedeno/UPI Photo/Newscom/picture alliance
На східному напрямку, Росія ще з початку березня з кожним днем дедалі щільніше тримала в облозі Маріуполь на півдні країни. Місто перетворилося на величезну руїну.
Фото: Alexander Ermochenko/REUTERS
Найнижчою точкою війни в Маріуполі став удар із повітря по драматичному театру в Маріуполі, в якому переховувалися цивільні. Зі супутника можна було розгледіти слово "ДІТИ" перед будівлею театру. Кількість загиблих від атаки будівлі театру обчислюється сотнями.
Фото: Nikolai Trishin/ITAR-TASS/IMAGO
Маріуполь після взяття в облогу армією РФ з початку березня став місцем, ймовірно, ще масштабнішої гуманітарної катастрофи, ніж Буча. Жителі були змушені ховати жертв війни, де доведеться.
Фото: Alexei Alexandrov/AP/picture alliance
Захисники Маріуполя, що залишилися живими, аж до середини травня тримали оборону на території заводу "Азовсталь". Для багатьох вони стали символом відважності. До 2000 військових здалися в полон армії РФ. Маріуполь упав. Місто зруйновано, за оцінками, на 95 відсотків. Москва оголосила про намір провести над військовими показовий судовий процес. У Києві сподіваються на обмін захисників "Азовсталі".
Фото: Azov Special Forces Regiment of the Ukrainian National Guard/AP/picture alliance
З початку воєнних дій Росія завдає безщадних ударів по українській інфраструктурі - мостах, залізничних коліях, автошляхах. Загалом, за даними українського уряду, станом на середину травня, завдані цивільній інфраструктурі України, оцінюються у понад 90 мільярдів доларів США.
Фото: Maxym Marusenko/NurPhoto/picture alliance
За даними Мінкультури України, російські ракети знищили або пошкодили щонайменше 353 об'єкти української культурної спадщини, повністю зруйновано 9 об'єктів. Так, на початку травня ракетний удар РФ знищив музей Г.С. Сковороди у селі Сковородинівка у Харківській області. Перед війною у музеї завершилися реставраційні роботи до святкування 300-річчя від дня народження філософа.
Фото: Sergey Bobok/AFP/Getty Images
Воєнні злочини, тортури, застосування заборонених боєприпасів, фільтраційні табори і вивезення до Росії: українські та міжнародні правозахисники вказують на масові порушення російським окупаційним режимом базисних прав людини та міжнародних конвенцій. На фото - довідка про проходження російської фільтрації у Маріуполі.
Фото: privat
Тим часом влада України почала притягувати до кримінальної відповідальності російських військових, яких обвинувачують у скоєнні воєнних злочинів в Україні. На фото: сержант Вадим Шишимарін, якого суд у Києві 23 травня 2022 року визнав винним у вбивстві мирного жителя на Сумщині і засудив до довічного ув'язнення.
Фото: Natacha Pisarenko/AP Photo/picture alliance
На кінець третього місяця війни армія РФ зосередилася на жорсткому наступі на Донбасі і, за даними розвідки, зі суттєвими втратами взяла під контроль більшу частину Сєвєродонецька в Луганській області. Річка Сіверський Донець залишається природною перепоною для подальшого просування. Українська армія розраховує, що зможе дати ефективніший опір, маючи сучасні західні збройні системи.
Фото: Alexander Reka/ITAR-TASS/IMAGO
Наприкінці третього місяця війни західні партнери практично одночасно оголосили про надання Україні сучасного озброєння та оборонних систем. Від США надійдуть комплекси HIMARS (на фото), Лондон надішле дальнобійні системи M270 MLRS, а ФРН відправить Україні системи ППО IRIS-T. Усі вони, на думку аналітиків, після надходження і розгортання можуть переломити ситуацію на полі бою.
