Найдавніший та найбільший парк у центрі Берліна запрошує до тривалої прогулянки або катання на велосипеді. Якщо уважно подивитись на фото, то над кронами дерев можна розгледіти Колону перемоги.

Золота Ельза, що розправляє свої крила на верхівці Колони перемоги, - це, власно кажучи, богиня перемоги Вікторія. Але берлінці охрестили її "Золотою Ельзою". Восени вона отримує ще й золоте оздоблення.

Мистецькі скарби є, звичайно, головною принадою Музейного острова. Але прогулянка від будівлі до будівлі восени, коли під ногами шелестить золоте листя, приносить особливе задоволення. Тим більше зараз, коли під час локдауну музеї залишаються зачиненими.

Лустґартан, тобто Парк утіх, розкинувся на Музейному острові зовсім поруч з Берлінським собором. Восени цей парк повністю виправдовує свою назву. Прогулянка вздовж Шпрее є справжньою втіхою. А подивившись у небо, часто можна бачити перелітних птахів на їхньому шляху на південь.

Потсдамська площа є найсучаснішою в Берліні - багато скла, сталі й бетону. Восени вона отримує ще й багату на кольори раму з покрову сусіднього Тірґартена.

Восени в багатокольорове море осіннього листя занурюється й урядовий квартал - яскраві акценти в сірій політичній буденщині.

Починаючи від 1999 року будівля Рейхстагу знову є місцем засідання німецького парламенту - Бундестагу. Після падіння Берлінської стіни та об'єднання Німеччини цю будівлю модернізували та перебудували. Висаджені тоді дерева поступово підросли й демонструють тепер свій буйний покров.

Астрономічна осінь триває 89 днів та 19 годин. Достатньо часу для того, щоб познайомитись з найвідомішими пам'ятками Берліна та сфотографувати їх в особливому світлі.

Не існує чіткого визначення стріт-арту. Об'єднує усі його різновиди те, що доступ до об'єктів цього мистецтва безкоштовний для всіх, а розташовані вони у місцях громадського користування. Тобто стріт-арт є ідеальним варіантом для того, хто хоче поєднати перебування на свіжому повітрі та культурне дозвілля, а особливо - у часи коронавірусу.

Найпомітнішим видом стріт-арту є мурали - величезні малюнки на будівлях і стінах. Зокрема, ними прикрашені й залишки Берлінського муру, який раніше розділяв німецьку столицю на східну й західну частини. Найвідомішим прикладом є розмальовані бетонні блоки East Side Gallery - стріт-арт галереї, яка нині належить до переліку найвідоміших пам'яток Берліна.

Але великі настінні малюнки можна знайти не лише в East Side Gallery. Безіменні, але водночас відомі на весь світ митці увіковічили себе на колишній американській станції прослуховування на горі Тойфельсберг. На руїнах цієї станції навіть звели додаткові стіни, щоб вуличні художники мали більше місця для своєї роботи - цілком легально.

Для участі у такому великому проєкті, як на вулиці Меркіше Аллее, були запрошені вуличні художники з різних країн світу. Ці два великих мурали, що зображені на фото, були створені під час другого Берлінського фестивалю муралів у 2019 році. Будинки для муралів були надані керівною компанією нерухомості. За два тижні художники намалювали 11 видовищних муралів.

Багато муралів несуть у собі політичні меседжі. Як і цей "Астронавт космонавт", створений Віктором Ешем. Його робота присвячена "холодній війні" між Радянським Союзом та США, зокрема, змаганню між ними у космосі. Для художника було важливим, щоб його мурал був поряд з місцем, де раніше стояв Берлінський мур. Малюнок розміром 22 на 14 метрів з 2007 року прикрашає один з будинків у районі Кройцберг.

На цьому графіті зображене "Дерево світу", намальоване 1975 року. Тоді художник Бен Ваґін (Ben Wagin) створив один з найперших великих настінних малюнків у Берліні. Сенат міста у 1970-х роках підтримував подібні проєкти і навіть організовував змагання. Як і багато інших робіт, "Дерево світу" також зникло за новобудовами. Утім, згодом була створена його точна копія.

Після того як "Дерево світу" зникло за новобудовою, у районі Моабіт під час Берлінського фестивалю муралів у 2018 році була намальована його точна копія - "Дерево світу II".

Ці авторські підписи на стінах є одним з багатьох проявів стріт-арту. У деяких районах Берліну важко знайти будинок, на яких би не було їх. Більшість з них є псевдонімами художників, так званими "тегами". За їхньою допомогою вони хочуть залишити прославитися серед тусовки та за її межами. Для цієї мети підійде будь-яка стіна. Найчастіше такі дії нелегальні.

Стікери, які часто зустрічаються на вулицях Берліна, також зараховують до видів стріт-арту. Вони розклеєні практично на кожному кроці й на багатьох вуличних знаках - з картинками і надписами, різних форм і кольорів. Розклеювати їх на вуличних знаках заборонено, але подекуди й вони заклеєні цими наліпками, створеними креативними людьми.

Стріт-арт - це не завжди масштабно і примітно: щоб знайти ці фігурки з корків, потрібно справді постаратися. Вони встановлені на дорожніх знаках та вказівниках у Берліні і належать до "інсталяцій" - конструкцій у вигляді маленьких фігур, скульптур, пластичних колажів, створених з різних матеріалів.

У 2017 році в Берліні відкрився перший музей стріт-арту - Музей міського сучасного мистецтва у районі міста Шенеберг. У ньому виставлені роботи як всесвітньо відомих митців, так і художників-початківців. Про характер того, що розташовано всередині будівлі музею, яскраво свідчить зовнішній вигляд його фасаду.

У "Грі престолів" це Вінтерфелл, фортеця сім'ї Старк. При зйомках фільму замок Ворд, розташований на східному узбережжі Північної Ірландії, є відкритим і для туристів. Відвідувачі постріляти з лука або помірятися силою на мечах - і не тільки в автентичному оточенні, але ще й у відповідних костюмах, - а потім повечеряти як королі.

Недалеко від замку Ворд розташувався інший об'єкт, де знімали серіал. Розпочавши свій похід проти Ланністерів, Робб Старк втановив табір у цьому місті. Після битви в Шепочучому лісі молодий Старк навіть спромігся захопити в полон Джейме Ланністера. А пізніше Робб став жертвою змови та був вбитий на "Червоному весіллі".

Звідти ще годину треба їхати до чарівного Толліморського лісу. Тут знімали більшу частину сцен, пов'язаних із замком Вінтерфелл. У Толліморському парку діти Старків знайшли своїх вовченят. Пізніше Дикуни поселилися також тут. Для фанатів "Гри престолів" мальовничий національний парк є обов'язковим для відвідування.

Дорога всередині Темної алеї рідко буває такою порожньою. Вдень тут повно авто та туристичних автобусів. Адже в "Грі престолів" ця велична букова алея є частиною Королівського тракту, що веде на північ від Королівської гавані. Після вбивства її батька, Ар'я втекла з міста Залізного трону цим шляхом, що стало початком її довгої та пригодницької подорожі.

Сувора погода північного берега Ірландії формувала Кушендунські печери впродовж 400 мільйонів років. Цю локацію використали під час зйомок другого сезону "Гри престолів". Червона жриця Мелісандра тут народила створіння із чорної тіні, яке вбило Ренлі Баратеона.

На відстані 30 кілометрів на північ від Белфаста розташована долина Шилланавоґі, яка є домом дотракійців. Багато сцен про могутніх вершників було знято саме у цій долині, під горою Слеміш (на фото). У "Грі престолів" Дотракійске море розташовувалось на сході Ессосу, величезного континенту на східній стороні Весторосу.

Пляж у Портстюарті вважається одним з найкрасивіших у Північній Ірландії. Джейме Ланністер та сер Бронн билися з охороною Мартеллів на узбережжі у Дорні. Вони повинні були привести викрадену Мирцеллу назад до Королівської гавані. Зйомки самого міста у пустелі проводились в андалузьській Севіл'ї.

Відвідати Залізні острови на заході Вестеросу цілком можливо. Гавань Беллінтой у "Грі престолів" використовувалась як фортеця Пайк на головному острові Залізних островів. Звідси родина Грейджоїв правила Залізними островами, жителі яких знані своїми навичками мореплавання. Зйомки проходили також на пляжі й у ближніх селах.

Ренлі Баратеон розмістив табір у Штормових землях для проведення турніру. На цьому турнірі Брієнна з Тарта перемогла Лораса Тайрелла та була прийнята в королівську охорону Ренлі. Після цього могутня лицарка стала однією з головних персонажів серіалу. Вона з'явиться також і у 8 сезоні.

Драконовий камінь - це фортеця, яка височить на крутих скелях з північної сторони острова. Після вдалого повстання родове місце Таргарієнів на деякий час стало належати Батареонам. Але Деєнеріс повернулася до Вестеросу разом з армією та драконами та готова відвоювати Залізний трон та Драконовий камінь.