Це місто біля підніжжя Сьєрра-Невади є одним з найбільш сонячних міст на європейському континенті і відоме своєю андалусько-мавританською культурою. Сонце тут світить у середньому 341 годину на місяць. Назви, що починаються на "аль", наприклад "Альгамбра" (арабською - червоний замок) - найбільш відвідуваний історичний об'єкт в Іспанії, розташований на пагорбі Сабіка - вказують на арабське коріння.

Лас-Пальмас - найбільше місто на Канарських островах, де сонце сяє 341 годину на місяць. Типова канарська архітектура найкраще представлена у Старому місті Вегети. Після відпочинку на пляжі Лас-Кантерас можна скуштувати "папас арругадас" - "зморщену картоплю" - фірмову страву з відвареної у морській воді картоплі зі соусом мохо на основі оливкової олії.

Інший популярний курорт - Ніцца на південному сході Франції. Портове місто з м'яким кліматом цілий рік і 342 годинами сонця на місяць вабить не лише прекрасною архітектурою, пляжами та знаменитою Англійською набережною, але й щорічним фестивалем "Nice Jazz Festival". Концерти проводяться на площі Masséna у липні.

Іспанське місто Валенсія ідеально пасує для поєднання пляжного і міського відпочинку. Смачні тапас і паелью, родом із Валенсії, обов'язково потрібно скуштувати під час прогулянок районом Ель-Кармен. Там же розташовані музеї, храми з вражаючими фресками та ринок Mercado de Mossén Sorell. Найкращий дигестив подають на Plaza del Tossal.

Третє за розміром місто на Сицилії може похвалитися 345 сонячними годинами на місяць. Мессіна - місто з древньою історією. Війни, пожежі і землетруси залишили тут свій відбиток. Проте дивом вціліла церква XII століття Santissima Annunziata dei Catalani. Вона вистояла й після землетрусу 1908 року.

Цей популярний напрямок також пропонує 345 годин сонця на місяць, а ще може похвалитися принадами: церквами, музеями та будинком, де народився Пікассо. Тут можна відпочити на одному з багатьох середземнеморських пляжів або у Монтес-де-Малага - природному парку площею 5000 гектарів, через який протікає ріка Гуадалмедіна, і де можна втекти від міської суєти, незважаючи на близькість до самого міста.

На південному сході Іспанії розташоване третє за кількістю сонячних годин місто в Європі - 346. Високі температури тут норма, тому узбережжя Коста-Каліда ідеально пасує для пошуків прохолоди у спекотні літні дні. Особливо популярними є мис Манга-дель-Мар-Менор або затоки Картахени. Курортники також полюбляють околиці Мурсії.

Портове місто Катанія на сході Сицилії - на другому місці за кількістю сонячних годин на місяць - 347. Завдяки архітектурі пізнього бароко місто з 2002 року внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Відпочивальників вабить історичний центр міста з Пьяцца-дель-Дуомо та Палаццо-дельї-Елефанті. Плайя-ді-Катанія також у фаворі серед туристів.

Найсонячніше місто Європи розташоване в Іспанії. Аліканте пропонує у середньому 349 сонячних годин на місяць. Пляжі та чарівне історичне старе місто створюють ідеальні умови для відпочинку. Типові для тутешньої кухні - страви з рису, такі як арроз негро, чорний рис з кальмарами.

Основою для розрахунків стали дані пошукової системи курортного житла Holidu. Використовуючи дані World Weather Online, в Holidu підрахували середню кількість сонячних годин на місяць з 2009 по 2021 рік. З цієї метою було досліджено дані щодо 300 найбільш густонаселених міст Європи.

Один із найвідоміший з усіх символів Рима - Колізей - має вже 1700 років за своїми плечима. Колись тут відбувалися бої гладіаторів, тепер ходять натовпи туристів. Якщо ви вирішили познайомитись із Колізеєм зсередини, одягніть зручне взуття та зручний одяг. Це полегшить пересування по античній кам'яній підлозі. Аби оминути черги в касах, придбайте квиток на Палатині.

Той, хто кинув монету у фонтан, обов'язково повернеться до Рима. Цій легенді, очевидно, вірить чимало туристів. Щороку на дні фонтана опиняється 1,5 мільйона євро. Фонтан Треві полюбляють і кінорежисери. Багатьом відома сцена зі стрічки "Солодке життя" Федеріко Фелліні, коли актриса Аніта Екберг купається у фонтані.

Пантеон є однією з будівель, які найкраще збереглися ще з античних часів. Розташовано його на площі Пьяцца-делла-Ротонда. Припускають, що цей храм служив для прославлення всіх богів. Власне, про це говорить і сама назва. Вона має давньогрецьке походження й означає приблизно "присвячений усім богам". Нині Пантеон є церквою і мавзолеєм. До речі, тут поховано й італійського художника Рафаеля.

Це просто насолода - завітати до однієї з кав'ярень на якійсь мальовничій римській площі й насолоджуватися атмосферою міста. Ми радимо прийти для цього на площу Пьяцца Навона. Розташовані на ній будівлі в стилі бароко вражають. Площа має витягнуту форму, три фонтани. У дуже давні часи на цьому місці був легкоатлетичний стадіон Доміціана, що, власне, виказують обриси площі.

Рим - це не тільки античне каміння чи розкішні палаци епохи бароко. 2009 року тут відкрився Національний музей мистецтв XXI століття (MAXXI). У ньому зібрано сучасне мистецтво, архітектурні фото й архітектурні ескізи. Вже сама будівля музею з її виступами та кутами, але водночас із легкістю та розмахом привертає до себе особливу увагу. Її зведено за проєктом відомої архітекторки Захи Хадід.

Ватикан - це не тільки резиденція Папи Римського, але й найменша у світі держава і єдина, де офіційною мовою є латинська. Найкраще для відвідування Ватикану запланувати цілий день, адже тут зосереджено так багато визначних пам'яток. Це і Ватиканські музеї, і Сікстинська капела, і Площа Святого Петра, і, звичайно, базиліка Святого Петра.

Монументальні фрески стелі Сікстинської капели, виконані визначним митцем Відродженя Мікеланджело, є чимось неймовірним. Капела є частиною Ватиканських музеїв, де, серед іншого, можна побачити роботи Боттічеллі, Караваджо та інших відомих майстрів. Аби не стояти у черзі до кас, варто купити вхідні квитки на вебсторінці музею.

Концертний комплекс Parco della Musica - справа рук італійського зіркового архітектора Ренцо Піано та музичне серце Рима. Комплекс охоплює концертні зали, театральні сцени та виставкові приміщення. Великий зал (фото) вміщує 2800 глядачів. Культурний комплекс відкрили 2002 року. Саме тут базується оркестр Національної академії Святої Цецилії.

Хто її не любить - італійську кухню? Наша порада: купіть піцу або морозиво і прогуляйтесь провулками Рима. Якщо ж ви вирішили завітати до якогось закладу, то спробуйте типову римську кухню - наприклад, традиційну макаронну страву Pasta Cacio e Pepe (фото): спагеті з римським пекоріно - сиром, що його виробляють з овечого молока.

Якщо набридла метушня великого міста, тоді варто прогулятись зеленими алеями парку Вілла-Боргезе (фото). Свого часу цей парк надихнув Отторіно Респігі на його симвонічну поему "Pini di Roma" ("Пінії Рима"). Хто теж шукає натхнення, той може зазирнути до розташованої на території парку галереї Боргезе з її багатою приватною мистецькою колекцією.

Рим - одне з найромантичніших міст світу. В особливій красі місто постає незадовго до заходу сонця. Прогуляйтесь вузенькими вуличками й насолодіться атмосферою. Полюбуйтесь видом на міст Сікста (Ponte Sisto) чи на міст Сант-Анждело (Ponte Sant'Angelo), що на фото. Завершити день можна в одному з багатьох барів у районі Трастевере за аперетіво.

Символ Барселони - одне з найвідоміших творінь Антоні Гауді. Коли заходиш до храму Святого Сімейства (Саграда Фамілія), потрапляєш наче в ліс - височенні колони у формі дерев, м'яке світло. З башт церкви відкривається прекрасний краєвид на місто. Щоправда, це не для тих, хто боїться висоти. Можна спустись у крипту, де поховано Гауді. Будівництво храму розпочато 1882 року й триває донині.

Антоніо Гауді - це не тільки Саграда Фамілія, але й житлові Будинок Міла (фото) та Будинок Батьйо в кварталі Ашямпла. Ці будівлі є вражаючими прикладами архітектури модернізму. Щоправда, аби зазирнути до них, доведеться викласти 25 євро за вхідний квиток.

У районі Грасія на понад 17 гектарах розташований парк Гуель, закладений на початку 20 століття. Він поділений на дві частини. Монументальна - зі знаменитою мозаїчною лавою, витою як морський змій (на фото), а також іншими парковими спорудами архітектора Антоніо Гауді - включена у Список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Інша - засаджена деревами - оголошена заповідною та призначена для відпочинку.

Національний музей мистецтва Каталонії розташований у Національному палаці Монжуїк, збудованому в стилі необароко біля підніжжя гори. Колекція музею нараховує 260 тисяч мистецьких експонатів. Його вважають одним із найважливіших у місті. Там також зберігається найважливіша колекція каталонського мистецтва XIX-го та початку XX-го століття.

Каталонська кухня має що запропонувати гурманам. Наприклад, ботіфарра - фірмова каталонська ковбаска. За традицією її готують із нежирної свинини. Популярний напій - "Cava", який часто порівнюють з шампанським. За стандартами виробництва цього ігристого вина пильно стежать.

Набережна, що простягається на кілька кілометрів від Каррер-де-Сант-Карлес до Каррер-де-Бак-де-Рода, щодня приваблює масу туристів і місцевих, також її полюбляють і велосипедисти. Звідси, де навколо пальми, відкривається прекрасний вид на Середземне море. Уздовж маршруту розташовані пляжі "Барселонета", "Порт Олімпік" і пляж "Форум".

"Ґранья" - означає молочний бар або кафе, де подають переважно молочні десерти. Один з таких закладів - "Granja Viader - Cardedeu" - зберігся донині. Розташований у закрученому лабіринтами вулиць районі Раваль, тут пропонують чимало автентичних каталонських смаколиків. Найпопулярніший з них - какаолат. Це напій на основі какао, який винайшли на початку 1930-х років.

Блошиний ринок Меркат Дель Енкантс існує з 1300 року, хоча його локація часто змінювалася. У наші дні він працює чотири рази на тиждень на Plaça de les Glòries. Поціновувачам антикваріату, вінтажних речей і різноманітної старовини дуже варто його відвідати.

Барселона не перестає дивувати і подалі від головних туристичних принад. Наприклад, в районах Ель-Готіко або Ель-Борн є численні звивисті провулки, вулиці і приховані закутки із неповторним, майже середньовічним колоритом. Тут неодмінно варто заблукати, щоби випадково вийти на нові площі, помилуватися прикрашеними квітами балконами або ж пообідати у якомусь із автентичних місцевих ресторанів.

Посеред жвавого району Раваль розташований колишній бенедиктинський монастир Сан-Пау-дель-Камп - найстаріший християнський храм у Барселоні, збудований, вочевидь, наприкінці IX століття. Сьогодні це відреставрований комплекс романської архітектури з багатьма готичними та мавританськими елементами, які зачаровують око.

Підйом на Туро-де-ла-Ровіра осилити не просто, але це того варто. На горі розташовані залишки бункерів дель Кармель, які були частиною системи оборони міста. Сьогодні доступ відкрито для всіх охочих. Багато барселонців милуються звідси панорамою міста у променях сонця, що заходить.