Мануелі Швезіґ (Manuela Schwesig) пророкували швидкий підйом кар'єрними сходами аж до лідерки соціал-демократів і навіть, не виключено, нової канцлерки після приголомшливих успіхів 2021 року на виборах у своїй землі, Мекленбурзі - Передній Померанії. Але Швезіґ, імовірно, завадила сама собі, коли в січні 2021 року ініціювала створення фонду "Захист клімату та екології" (Klima- und Umweltschutz MV).

За назвою не вгадати, але фонд створювали на гроші російського "Газпрому", і екологія, кажучи прямо, не була його пріоритетом. Якщо формулювати спрощено, у фонду було два "гаманці". Перший, маленький, на 20 мільйонів євро, був подарунком "Газпрому" і призначався, власне, для проєктів із захисту екології. А другий - куди значніший, з нього було витрачено до 174 мільйонів євро. Це були гроші, які надходили від газпромівської "дочки" Nord Stream 2 AG і, через німецький екофонд, йшли на завершення будівництва "Північного потоку-2". "Газпром", а разом із ним влада регіону в такий спосіб збиралися обійти санкції США, які загрожували проєкту.

Серед клієнтів фонду - син колишнього "сірого кардинала" Узбекистану

Із другого "гаманця" фонд "Захист клімату та екології" переказав мільйонні суми компанії, пов'язаній із сім'єю Рустама Іноятова - колишнього глави Служби національної безпеки і колишнього радника президента Узбекистану. Такого висновку дійшли журналісти німецького видання t-online після вивчення списків замовлень, розданих фондом, договорів і реєстраційних документів, які до них потрапили, у статті, опублікованій 11 травня у статті під назвою "Фонд "Газпрому" і клан спецслужбіста".

Іноятов став впливовою політичною фігурою ще за першого президента Узбекистану Іслама Карімова, його вважали сірим кардиналом республіки, а також одним із відповідальних за розстріл демонстрантів у місті Андижан у травні 2005 року, через що певний час він перебував під санкціями ЄС. Тільки за офіційними даними, кількість убитих цивільних осіб в Андижані становила 187 осіб, неофіційні оцінки виходять із кількох сотень жертв. Син Іноятова Шаріф є фігурантом щонайменше двох різних інших розслідувань - одного, пов'язаного з виведенням грошей із Росії, та іншого, що вивчає вплив конгломерату фірм із РФ за участю клану Іноятова в торгівлі узбецьким газом.

Компанії, названі в розслідуванні t-online, а також сам фонд "Захист клімату та екології" не відповіли на запити видання. У запитах було прохання уточнити суми угод, пояснити, чи було відомо, зокрема, німецькому фонду про пайову участь сім'ї Іноятова в компанії, яка отримала від фонду замовлення.

"Мовчання фонду примітне", - пише t-online, нагадуючи, що раніше фонд тривалий час намагався відмовчатися на запити інших видань, спочатку навіть заплатив штраф за мовчанку, але зрештою видав потрібну журналістам інформацію. Там журналісти t-online знайшли частину відповіді на питання, яке їх цікавило: 3,46 мільйона заплатив німецький фонд, останній платіж пішов у Росію в серпні 2022 року, уже після початку повномасштабної війни РФ проти України, зазначило видання.

Факти і підозри щодо Швезіґ

Публікація здатна посилити політичний тиск на прем'єрку Мануелу Швезіґ, якого їй через фонд не вдається позбутися протягом останніх двох років. Досі найгучнішим скандальним епізодом у цій історії було те, що податкову декларацію фонду спалила в каміні одна з фінансових інспекторів. Це вкрай дивна подія - дивнішою можна вважати тільки те, як ця фінінспекторка пояснила своє посадове правопорушення: мовляв, випадково виявивши в себе цей документ, вона нібито піддалася паніці.

Спалена податкова декларація могла б пролити більше світла ось на яку підозру - а чи не дав "Газпром" уряду Мекленбурга - Передньої Померанії прихований хабар? Річ у тім, що, подарувавши фонду 20 мільйонів євро, дарувальник має заплатити податок із дарування в розмірі 50 відсотків, разом - 10 мільйонів євро в казну землі, де править Швезіґ, - якраз у рік виборів. Навколо цієї суми в Німеччині триває судова тяганина.

Скандал зі спаленою податковою декларацією дійшов до Бундестагу, де обговорювався трохи більше року тому, але Швезіґ вдалося його пережити, як і інші скандальні розслідування ЗМІ. Так, журналісти виявили, що фонд "Захист клімату та екології" укладав свого часу контракти на роботи з компанією, яка належить брату колишнього керуючого справами цього фонду. Брат, утім, звинувачення в кумівстві не визнає, заявляючи, що був єдиним, хто не злякався ризику санкцій і погодився подібні роботи провести.

Читайте також: Токсичний "Газпром", або Персональна справа Мануели Швезіґ

Під диктовку "Газпрому"

Політично найпроблематичнішим стало для Швезіґ розслідування журналістів газети Welt am Sonntag, яке з'явилося ще у квітні 2022 року. До рук журналістів потрапили майже тисяча сторінок документів фонду і його листування з головним спонсором, Nord Stream 2 AG - стовідсотковою дочірньою компанією "Газпрому". У підсумку з'ясувалося, що Швезіґ доручила двом довіреним особам зі свого найближчого політичного оточення організувати цей фонд і що ці політики буквально отримували вказівки від співробітників Nord Stream 2 AG. Ба більше, сама Швезіґ прямо попросила надіслати їй методичку дочірньої компанії "Газпрому" з відповідями на запитання ЗМІ, написала Welt am Sonntag. Але наслідків Швезіґ поки що вдалося уникнути. На регіональному рівні розслідування ще не завершено.

Тим часом уряд Мекленбургу - Передньої Померанії намагався протягом уже двох років ліквідувати неблагополучний фонд. Але Швезіґ зазнала поразки: місцевий парламент у квітні 2024 року ухвалив, що юридично зробити це неможливо, бо, мовляв, заявлена функція фонду - захист клімату, а він її виконувати може, тож нехай, мовляв, фонд "Захист клімату та екології" відповідатиме своїй назві.