Монумент "Батьківщина-Мати",що височіє в Києві на пагорбах правого берега Дніпра, звели 1981-го року як символ перемоги СРСР у Другій світовій війні. В одній руці монументальної статуї - щит, на якому ще донедавна розміщувався  радянський герб. В іншій - меч, руків'я якого досі прикрашають радянські зірки. Це найвища скульптура Європи. У її підніжжі розташований Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Переосмислення символів - український культурний контрнаступ

Радянський герб зі щита скульптури нещодавно прибрали відповідно до закону про декомунізацію, що діє в Україні з 2015 року. На його місці 6 серпня з'явився український тризуб. Цій акції передувало опитування в "Дії", яке засвідчило, що 85 відсотків респондентів підтримали заміну радянського герба на тризуб. Варіанту відповіді "знести скульптуру" в опитуванні не було. Повідомлялося, що заміна герба обійшлася в 28 мільйонів гривень. Хоча кошти на це були надані меценатами, на міністерство культури і колишнього його очільника Олександра Ткаченка одразу посипалися закиди, чи не доцільніше під час війни спрямовувати гроші на потреби армії.

Однак прибічники такого кроку наголошують, що саме нині це важливо. Зараз "війна з радянським ведеться не тільки на полі бою", а й мовою символів, наголосив у розмові з DW Юрій Савчук,  генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні. "Це наш культурний контрнаступ", - каже Савчук. "Ця заміна - це лише видима частина айсбергу, частина великого тектонічного процесу переозначення символів. Бо коли ми бачимо на щиті вже тризуб, то вся скульптура сприймається інакше - це вже не радянська жінка, а українка, для якої цей тризуб є національним, державним символом", - вважає Савчук.

За його словами, наступним етапом переозначення символів є зміна назви монументу з "Батьківщина-Мати" на "Україна-Мати", а також перейменування музею, де стоїть скульптура, на Національний музей війни за незалежність України. Крім того, продовжив Савчук, планується перебудувати архітектурно-ландшафтний парк навколо відповідно до нової ідеї переосмислення української історії. За його словами, перейменування монументу "Батьківщина-Мати" та музею має відбутися ще цього року до Дня незалежності України 24 серпня.  

Читайте також: "Запоріжсталь" заперечує мінкульту щодо якості металу для "Батьківщини-Матері"

"Не робіть з радянської тоталітарної пам'ятки "Україну-Мати"

Заміна радянського герба на "Батьківщині-Матері" на український тризуб та ідеї з перейменування монументу та музею викликали неоднозначну реакцію в українському суспільстві. Той факт, що на мечі скульптури досі залишаються радянські  зірки, лише пожвавив дискусію. Хтось підтримує нинішню декомунізацію радянського пам'ятника, хтось називає це напівзаходами та пропонує повністю знести скульптуру, аби вона назавжди зникла з публічного простору Києва, хтось називає монтаж тризуба на щиті "Батьківщини-Матері" лише "зміною фасаду". 

"Мистецтво промовляє до реципієнтів образами, - зазначила у розмові з DW мистецтвознавиця й історикиня архітектури Катерина Липа. - І дуже сумно, коли національну символіку, з якою у СРСР боролися, ліплять на абсолютно тоталітарний витвір, яким є монумент "Батьківщина-Мати". На думку Липи, таким чином замість декомунізації радянська ідеологія отримує друге життя. 

Мистецтвознавиця пропонує зібрати радянські пам'ятники й монументи в одному місці й створити музей тоталітарного минулого України, в якому можна було б досліджувати тоталітарне мистецтво. "Треба пояснювати людям, що не так з тоталітарним мистецтвом і яке воно має вплив. Бо у нас кілька поколінь виховувалися на ньому і не знають іншого. Не треба намагатися зробити з радянської тоталітарної пам'ятки "Україну-Мати", - наполягає Липа. 

Політик, співзасновник громадської організації "Справи громад" Віталій Гайдукевич переконаний, що заміна радянського герба на тризуб є лише імітацією переосмислення історії. "А давайте, Іллічу доклеїмо вуса і буде Кобзар? А давайте, Щорсу змінимо табличку на Петлюра? … Тільки від того українського більше не стає", - вважає Гайдукевич. За його словами, попри зміну елементів в архітектурі пам'ятки все перегукується з радянським. "Це ідеологічний маркер. Ідеологія не тільки в гербі СРСР на щиті. Вона в гігантоманії, в "перекличці" підходів із Сталінградом, в рисах обличчя, в архітектурному рішенні, в плануванні усього комплексу", - написав він на своїй сторінці у Facebook. Гайдукевич пропонує повністю демонтувати монумент та всі елементи, що нагадують радянське. "Як не танцюй гопак навколо, комплекс не наповниться українськими сенсами. Бо так передавали смисл у СРСР. В Україні смисл оборони, захисту, героїзму треба візуалізувати інакше", - вважає він. На його думку, поява тризуба на радянській монументалістиці буде "відвертим покручем".

Депутат  фракції Європейської солідарності у Верховній Раді, історик, колишній директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович пропонував лише зняти радянський герб зі щита монумента, а на цьому місці просто залишити "дірку". "Головною помилкою українців після 1991 була віра в те, що не треба будувати нової держави, досить лиш перефарбувати у синьо-жовті фарби існуючу УССР. (…) Дискусії про "родіну-мать" чи перейменування музею Другої світової свідчать: віра в те, що замість творення нового, можна просто змінити старі вивіски, на жаль, нікуди не зникла. Ми знову стаємо на граблі, ретельно перефарбувавши їх у синьо-жовті", - написав В'ятрович у Facebook.  

Читайте також: Дерусифікація. Як в Україні перейменовують вулиці

Що робити з радянськими зірками на монументі?

Після заміни герба також почалося обговорення, що робити з радянськими зірками, які досі залишаються на руків'ї меча, що його тримає "Батьківщина-Мати", і чи можна вважати скульптуру декомунізованою до кінця. Багато хто вважає, що треба позбутися й зірки, навіть якщо це потребуватиме додаткових коштів. У соцмережах також навіть жартома обговорюють пропозицію "вважати меч трофейним" з метою економії коштів на демонтаж зірок.

Скульптор Олексій Пергаменщик, який творив тризуб для статуї і займався роботами з його встановлення, вважає, що радянські зірки з меча треба демонтувати. "Я готовий безкоштовно їх зняти", - сказав скульптор в інтерв'ю DW.  "Я візьму альпіністське спорядження, піднімуся і болгаркою зріжу ці зірки. А потім можу зашліфувати ці місця", - пропонує він. "Там чотири фасади, на яких розміщено по одній зірці. Загалом чотири зірки"- уточнив фахівець. На його переконання, залишати радянські зірки на монументі та намагатися наповнити їх новим змістом, не варто.

Натомість директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук ввважає, що це складне питання, яке потребує серйозного публічного обговорення. "Ми трактуємо червону зірку, як символ агресії, порушення норм моралі і людськості. Але питання не просте, бо зараз захисники України отримують орден у вигляді золотої зірки, то як бути з цим?", - запитує Савчук. Він вважає, що спочатку потрібно на загальнодержавному рівні  розібратися з тим, що робити з цим символом, а потім розпочинати дискусію щодо зірки на руків'ї меча "Батьківщини-Матері".

Нинішній директор Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович вважає, що "проблеми з зіркою на мечі "Батьківщини-Матері" взагалі немає. "Зірки не підпадають під дію закону про декомунізацію, - каже Дробович у розмові з DW. Він нагадує, що зірка це взагалі стародавній геральдичний символ. "П'ятикутна зірка є на прапорі США і у гербі графа Оксфордського, і СРСР її взяв теж собі. Тому спекулювання на темі зірки і декомунізації, це чиста демагогія, - вважає Дробович.

Читайте також:У Литві демонтують радянські скульптури на цвинтарі попри позицію ООН 

Суспільна дискусія щодо переозначення символів важлива

При цьому він наголошує на корисності й важливості суспільної дискусії щодо переосмислення радянських символів у публічному просторі. "Це свідчить, що у нас здорове суспільство. Воно обмірковує ці теми і дебатує. Це якраз те, чого не було в Радянському Союзі, бо всі ці радянські монументи ставилися за командами партійного керівництва і дискусії взагалі не було", - каже Дробович.

З цим погоджується й культурологиня, керівниця Центру урбаністичних студій Національного університету "Києво-Могилянська академія" Владислава Осьмак. На її думку, переосмислення, переозначення чи прибирання радянських символів з публічного простору потрібно було провести ще на початку незалежності України. Вона вважає правильним, що це питання не стали відкладати до кінця війни. "Це дуже важлива символічна дія, яка переозначує один з найбільш відомих монументів в Україні і світі й робить його нарешті приналежним нам. І те, що думки поляризовані, не треба боятися", - каже Осьмак. 

Читайте також: Що робити з радянськими пам'ятниками? Приклад Болгарії

Водночас вона погоджується, що монумент "Батьківщина-Мати" є витвором радянського монументального мистецтва. Але вказує також і на те, що, на її переконання, він повністю увійшов в сучасну українську культуру, зокрема через мистецькі акції підсвічування кольорами українського національного прапора, через одягання на голову скульптури вінка з червоних маків, коли Україна вперше відзначала День пам'яті й примирення 8 травня замість 9 травня, коли в СРСР відзначали День перемоги.

"Цей монумент через ці практики вже активно включений в українське сьогоднішнє символічне поле. Знести монументальну скульптуру просто, але чи не вдаємося ми тоді до тих самих практик, до яких вдавалися в радянський час, прибираючи монументальні пам'ятники попередніх епох", - задається питанням культурологиня. Осмак вважає, що монумент "Батьківщина-Мати" - це пам'ятка свого часу, яка отримала в сучасній Україні нове життя.