В Україні хочуть декриміналізувати порнографію. Зараз в Кримінальному кодексі України передбачене кримінальне покарання за виробництво та поширення порнографічного контенту. Якщо чоловік і дружина знімають власне порновідео за взаємною згодою і їхній телефон з цим контентом потрапить до рук правоохоронців - проти них може бути порушено кримінальне провадження, навіть без заяви потерпілих та без жертви. Максимальне покарання - до семи років позбавлення волі. Саме так працює чинна 301 стаття Кримінального кодексу про порнографію, і саме це пропонується змінити. 

Законопроєкт про декриміналізацію статті про виробництво та поширення порнографічного контенту група депутатів з різних фракцій зареєструвала ще наприкінці листопада 2024 року. "Ми просто змінюємо статтю 301 КК так, щоб дорослих людей за знімання та поширення відео інтимного характеру не кидали у в'язницю на 3-5 років або не проводили масові "таємні закупівлі" у веб-камерах. Зараз за статтею 301 вас можуть покарати навіть за зберігання на особистому телефоні оголених фото", - написав тоді один з ініціаторів законопроєкту, депутат Верховної Ради з фракції "Голосу" Ярослав Железняк.

Що пропонує законопроєкт з декриміналізації порнографії

Два роки цей законопроєкт пролежав у Верховній Раді. Але 20 травня Офіс генерального прокурора та СБУ провели масштабну спецоперацію, у межах якої викрили корупційну схему з прикриття "порноофісів". За даними слідства, фігуранти організували схему одержання неправомірної вигоди за "кришування" діяльності осіб, які створювали та поширювали контент відвертого характеру на інтернет-платформах. За грошову винагороду посадовці обіцяли не вживати заходів реагування та не притягувати причетних осіб до відповідальності.

Після цього депутати зажадали терміново повернутися до декриміналізації порнографії, аби правоохоронці не спекулювали відповідними нормами Кримінального кодексу. Однак під час голосування у Верховній Раді в четвер, 28 травня, законопроєкт набрав лише 207 голосів за необхідних 226. Не набрали необхідної кількості голосів і пропозиції Руслана Стефанчука відправити законопроєкт на повторне перше читання або повернути суб’єкту законодавчої ініціативи, передає "Інтерфакс Україна".

Автори законопроєкту пояснюють, що йдеться не про легалізацію порнографії, а саме про скасування кримінальної відповідальності для дорослих людей за створення та поширення інтимного контенту за взаємною згодою. Документ пропонує скасувати кримінальну відповідальність за ввезення, створення та поширення порнографії за участю повнолітніх людей. При цьому там не розрізняється між комерційним виробництвом порно для продажу та отримання прибутку і створенням порнографічних матеріалів для особистого користування - наприклад, пересилання пікантних фото чи відео в особистому листуванні. 

У разі ухвалення закону держава не буде переслідувати людей за добровільне створення порнографії за участю повнолітніх. Натомість проєкт пропонує посилити відповідальність за збут порнографії неповнолітнім чи примушення неповнолітніх до її створення.

"Кримінальна відповідальність за будь-які дії з дитячою порнографією має обов'язково залишитись. Це не піддається жодним сумнівам. Якщо ж цифровий образ людини використано без її згоди, так звані порнодіпфейки - відповідальність за це теж має залишатися", - сказав у коментарі DW доктор юридичних наук, член правління Центру політико-правових реформ, професор Національного університету Києво-Могилянська академія Микола Хавронюк.

Радянська норма на службі в українських правоохоронців

За його словами, законопроєкт про декриміналізацію порнографії в Україні давно назрів. Нинішня норма є прямою спадщиною радянського права: у 1930-х роках СРСР підписав міжнародну конвенцію про заборону поширення порнографії, після чого відповідна стаття з'явилася в кримінальному кодексі Радянського Союзу  і перейшла до кодексів усіх радянських республік, зокрема до Кримінального кодексу Росії та України.

Утім, як наголосив Хавронюк, є важлива юридична деталь: "Конвенція була підписана Радянським Союзом, а Україна жодним чином не підтвердила, що є спадкоємицею цієї конвенції. Тому вимагати її дотримання зараз ніхто не може", - зауважив Хавронюк. Натомість, продовжив він, цим застарілим обмеженням активно користуються українські правоохоронці, які "кришують" порнографічний бізнес, тобто отримують незаконні доходи, використовуючи чинну кримінальну статтю як важіль тиску.

За словами Хавронюка, це закономірний наслідок надмірних заборон. "Чим більше свободи, тим менше обмежень і тим менше корупції. Бо саме через ці обмеження дехто намагається отримати незаконні доходи, так би мовити, "дах", - зазначає експерт.

"Легалайф-Україна": застаріле обмеження обходиться державі в 10 млн

Директорка благодійної організації "Легалайф-Україна" Наталя Ісаєва є однією з тих, хто роками домагається зміни законодавства щодо порнографії. За її словами, чинна норма не захищає нікого, крім корумпованих правоохоронців, а жертвами стають як творці контенту, так і звичайні люди. Її організація була залучена до роботи над законопроєктом про декриміналізацію. Ісаєва вважає його давно назрілим.

"Легалайф-Україна" підрахувала приблизні витрати держави на переслідування за статтею про порнографію. За розрахунками організації, щороку на розслідування таких справ витрачається близько 10 мільйонів гривень - зарплати, надбавки, транспортні витрати задіяних поліцейських. Але це лише офіційні видатки. Паралельно ті самі правоохоронці, за словами Ісаєвої, отримують неофіційні доходи. "Вигоду від криміналізації отримують лише правоохоронці - ті, хто за це "кришує". Тому самі ж правоохоронні структури й не хочуть ні секс-роботу визнавати як роботу, ні деркиміналізувати порно", - сказала Ісаєва DW. 

Тим часом, як повідомляє "Українська правда", міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що його міністерство погодило текст поданого до Верховної Ради законопроєкту, справа - за народними депутатами.