День пам’яті та примирення, що відзначають в Україні 8 травня ще з 2015 року, напередодні Дня перемоги 9 травня, розпочався у Києві з нічної атаки дронів типу Schahed. "Наймасовіша атака за весь воєнний час" - так назвав цей напад мер Києва Віталій Кличко. За його словами, до столиці долетіли 36 "шахедів" і всі вони були збиті силами української ППО, але їхні уламки впали на місто, внаслідок чого п'ятеро людей отримали поранення, пошкоджено кілька будинків.

Жодних масових заходів 8 і 9 травня

У той час, коли київський мер оглядав уражені уламками дронів будівлі, його заступники з нагоди відзначення Дня пам’яті та примирення клали квіти до Могили невідомого солдата в парку Слави, де в цей час було майже безлюдно. Як і від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 8 і 9 травня в українській столиці не заплановано жодних масових заходів. З міркувань безпеки влада закликала уникати скупчення людей. У Києві правоохоронці цими днями посилено патрулюють вулиці, парки та сквери, особливу увагу приділено місцям можливих покладань квітів. Крім того, заздалегідь повідомлялося про можливі провокації та ймовірну підготовку ворожих ударів до 9 травня.

Більшість опитаних кореспондентом DW перехожих на вулицях казали, що нічний напад 8 травня для них був очікуваним. Водночас усі опитані впевнені, що українська ППО спроможна їх захистити від російських ударів. "Звичайно, не слід нехтувати тривогами, але й до сховища щоразу серед ночі також не набігаєшся", - сказала одна з жінок. Попри нічну атаку ранок в Києві позначився традиційними автомобільними заторами, а перехожих  на вулицях не стало менше.

Неочікувана ініціатива Зеленського 

Цього ж дня президент України Володимир Зеленський заявив, що подає до Верховної Ради законопроєкт, що має встановити 8 травня День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. "Саме 8 травня велич перемоги над нацизмом згадує більшість народів світу", - пояснив свою ініціативу президент. А 9 травня замість Дня перемоги він пропонує відзначати День Європи. "Сьогодні я підписав відповідний указ, і щороку відзавтра, 9 травня, ми будемо вшановувати нашу історичну єдність - єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм", - заявив Зеленський.

Більшість опитаних кореспондентом DW перехожих на вулицях неподалік від монументу Невідомому солдату ще не знали про цю президентську ініціативу, але розповіли, що оцінюють її або нейтрально, або позитивно. "Хто нам заборонить святкувати 9 травня так, як ми звикли? Будем святкувати і 8, і 9 травня", - сказала Тетяна, жінка середнього віку. Пенсіонер Микола Трохимович був налаштований більш скептично. "Мені 84 роки, я маю пільги як і всі "діти війни", Раніше 9 травня було великим святом, а зараз все змінюється. Чи це правильно, ще побачимо", - сказав він.

35-річний Артур, що поспішав у справах, йдучи повз Меморіал невідомому солдату, сприйняв новину про зміну статусу травневих свят з ентузіазмом. "Цей день російського "побєдобєсія" на 9 травня мені здається найцинічнішим з усіх їхніх свят. Що вони святкують? Україна заплатила за перемогу над нацизмом 10 мільйонами життів, і це слід відзначати, як пам'ять про жертви, а не святкувати ", - вважає чоловік.

Водночас двоє молодих студенток розтошованого поблизу транспортного вишу зраділи запланованим змінам щодо запровадження 9 травня свята - Дня Європи. "Це чудово! День Європи - це круто!", - кажуть вони. Досі в столиці України дні Європи святкували на День Києва, який припадає на останню неділю травня.

Ставлення до пам'яті про Другу світову війну змінюється

"День перемоги у великій кількості країн відзначається саме 8 травня, бо це історична правда", - зазначив в інтерв'ю DW директор Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович. За його словами, те що в СРСР і країнах, що були під його впливом, почали відзначити 9 травня як День перемоги, було "зміщенням істинного ракурсу на політичну волю радянського керівництва". Тому зараз в Україні відбувається "відновлення історичної справедливості", - переконаний Дробович. За його словами, з кожним роком частка людей, яка відзначала 8 травня як День пам'яті і примирення в Україні, збільшувалася. "З 2015 року ця європейська традиція адвокується, обговорюється в Україні і поступово вводиться в історичний контекст. Ми щороку готуємо просвітницькі матеріали для молоді, розказуємо про це. У нас же демократична країна, то ніхто не забороняє прийти саме 9 травня покласти квіти до радянських пам’ятників, але на державному рівні немає сенсу відстоювати пропагандистські та історично некоректні дати", - вважає директор Українського інституту національної пам'яті. 

Водночас відзначення 9 травня Дня Європи, як у Євросоюзі, на його думку, це також "відновлення історичної справедливості"."Просто раніше у нас політикам  не вистачало духу відзначати День Європи 9 травня, бо 9 травня було радянським, російським ідеологічним маркером, що затуляв собою все", - каже Дробович.

Війна Росії проти України вплинула на ставлення в українському суспільстві до пам'яті про Другу світову війну, підтверджують дослідження соціологів. Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, проведеним у січні 2023 року, 62 відсотки українців підтримують відзначення 8 травня саме як Дня пам'яті та примирення. А святкувати 9 травня як День перемоги над нацизмом і далі готові лише 22 відсотки опитаних. 62 відсотки українців за те, щоби вшановувати всіх, хто загинув чи постраждав у Другій світовій війні. А ще 85 відсотків вважає Радянський Союз відповідальним та співпричетним до розв'язання Другої світової війни. Крім того, 68 відсотків людей визнали, що напад Росії на Україну суттєво змінив їхній погляд на власне минуле й історію України.