На початку цього тижня в Грузії перебувала делегація парламентаріїв із восьми країн Євросоюзу - з країн Балтії, а також Фінляндії, Франції, Німеччини, Польщі та Швеції. У складі делегації був і голова комітету Бундестагу з міжнародних справ Міхаель Рот (Michael Roth).

В інтерв'ю DW він пояснив, чому депутатам з європейських країн не вдалося зустрітися в Тбілісі з представниками правлячої партії "Грузинська мрія", прокоментував парламентські вибори, що відбулися 26 жовтня, закликав запровадити санкції ЄС проти відповідальних за маніпуляції на цих виборах і назвав скасування безвізового режиму єдиним заходом, здатним вплинути на грузинську владу.

DW: Пане Рот, я знаю, що ви зустрічалися з президенткою Грузії Саломе Зурабішвілі, виступали на мітингу в Тбілісі. Чому не відбулася зустріч із представниками правлячої партії?

Міхаель Рот: Ми б із задоволенням зустрілися з представниками грузинського уряду або правлячої партії "Грузинська мрія". Але ці панове вкотре різко відхилили наше прохання про зустріч. Я вважаю це дуже прикрим, оскільки країна, яка бажає стати членом Європейського Союзу, повинна бачити в нас не ворогів, а партнерів. Навіть якщо у нас є розбіжності в думках, краще говорити один з одним, ніж один про одного.

Поряд із дуже інтенсивною бесідою з президенткою Зурабішвілі ми також зустрічалися з представниками опозиції, громадянського суспільства. Говорили зі студентами про подальший шлях Грузії у напрямку до ЄС. А ще в нас була зустріч приблизно з трьомастами спостерігачами, які нам ще раз пояснили, що відбувалося навколо 26 жовтня - дня парламентських виборів у Грузії. Це зміцнило нас у думці, що ці вибори не були ні вільними, ні чесними.

Грузинська опозиція не визнає результатів парламентських виборів у жовтні. Ви говорите, що вибори не були вільними і чесними. А що з їхнім результатом? Його ви також не визнаєте?

 Повідомлення незалежної європейської місії спостерігачів абсолютно однозначні, вони констатують наявність багатьох маніпуляцій на виборах, особливо шляхом залякування виборців або купівлі їхніх голосів. Це несумісно з європейськими, з міжнародними критеріями демократичних виборів. Тому ми вимагаємо провести незалежне розслідування, що відповідає таким дуже різким і однозначним закидам. І доти, доки такого розслідування не проведено, я рекомендую всім, і Євросоюзу зокрема, ці вибори не визнавати.  

Процес приєднання Грузії до ЄС фактично вже заморожено. Які у Євросоюзу є ще можливості, інструменти, щоб відреагувати на ситуацію в Грузії? Можливо, у Німеччини є якийсь особливий підхід до Тбілісі?

У мене таке враження, що уряд Грузії хоче перечекати, він сподівається на те, що з огляду на безліч проблем Євросоюз швидко перейде до поточного порядку денного, до business as usual. Я вважаю такі надії необґрунтованими. Ми не можемо перейти до поточного порядку денного, хоч би як мені було шкода величезної кількості переконаних європейців у Грузії. Ми не зможемо надати Грузії обіцяні раніше фінансові кошти. Я сподіваюся, що нам вдасться запровадити санкції проти відповідальних за маніпуляції на виборах.

І, не в останню чергу, нам доведеться обговорити варіант призупинення або скасування візової лібералізації у відносинах із Грузією. Безвізовий режим не може бути подарунком для авторитарних режимів, його треба заслужити. Досі безвізовий режим був великим шансом для Грузії, особливо для її молодих жителів, швидше зблизитися з Євросоюзом. Такі контакти дуже важливі. Але і мені довелося з тяжким серцем визнати, що такий захід є єдиним, здатним справити враження на правлячу партію. 

Пане Рот, що ви відповідаєте тим представникам правлячої партії Грузії, які заперечують проросійську спрямованість їхньої політики і кажуть, що ця політика не проросійська, а прогрузинська?

Проти такого підходу нічого заперечити. Грузія зовсім не повинна відмовлятися від своєї національної ідентичності, своєї культури, своєї гордої історії. Євросоюз - це спільнота держав із давніми традиціями, Франція залишається Францією, Німеччина Німеччиною, але необхідно дотримуватися демократичних принципів. Політика ж, яку проводить грузинський уряд, більше схожа на російський авторитаризм, ніж на вільний демократичний порядок у Європейському Союзі. Не може бути законів, що криміналізують громадянське суспільство або представників сексуальних меншин. Не може бути законів, що ухвалюються в інтересах олігархів. Такі закони несумісні з правовою самосвідомістю Євросоюзу. Це означає, що політики з правлячої партії, які стверджують, що вони, як і раніше, хочуть привести Грузію в ЄС, брешуть.